Карл Шпенглер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Карл Шпенглер
нім. Carl Spengler
Народився 30 червня 1860(1860-06-30)
Давос
Помер 15 вересня 1937(1937-09-15) (77 років)
Давос
Громадянство Швейцарія Швейцарія
Діяльність хірург
Науковий ступінь доктор медицини[1]
Батько Alexander Spenglerd
Брати, сестри  • Lucius Spenglerd

Карл Шпенглер (нім. Carl Spengler; нар. 30 червня 1860, Давос, Швейцарія — пом. 15 вересня 1937, там само) — швейцарський хірург і бактеріолог.

Біографія[ред. | ред. код]

Карл Шпенглер був другим сином Олександра Шпенглера, засновника курорту Давос. Люціус Шпенглер був його старшим братом. Карл був завзятим спортсменом та засновником кубка з хокею із шайбою в Давосі, який тепер знаний, як Кубок Шпенглера.

Шпенглер вивчав медицину в Тюбінгені, Базелі, Гайдельберзі, Кілі та Цюриху. У Гайдельберзі він був членом Корпусу СУЕВІА (SUEVIA). У 1889 році працював в хірургічному госпіталі університету в Цюриху.

Діяльність[ред. | ред. код]

Шпенглер працював з Робертом Кохом і Емілем Берінгом. Кох зацікавився ідеями Шпенглера щодо лікування туберкульозу, тому запросив його до себе в лабораторію. Декілька років вони працювали над препаратом туберкуліну, який виявився неефективним засобом проти туберкульозу. Шпенглер був засмучений невдачею, але зайнявся пошуком інших імунологічних засобів. Ці засоби виявилися ще менш ефективними. Зокрема, він був впевнений, що знайшов антитіла в еритроцитах, що, втім, ніколи не вдалося довести. Іншим «винаходом» Шпенглера були «полісани» або «колоїд Шпенглера» - невідомі речовини, які він виділяв з крові. Більше ніхто не зміг підтвердити результати Шпенглера, проте фармацевтична компанія «SANUM-Kehlbeck» з 1945 року продає препарат Polysan, стверджуючи, що це є саме той гомеопатичний препарат, який має імуностимулювальну дію. Сучасна медицина не визнає його ефективності.[2]

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • OBITUARY: CARL SPENGLER. British Medical Journal: 685. OCT.2, 1937. 
  • Rauscher, Claudius Chr.: Praxisorientierte Spenglersan Immuntherapie bei Ulcus cruris. Unter Berücksichtigung der Enzymtherapie und Sauerstofftherapie, Urban & Vogel, München 2002, ISBN 3-86094-170-4. (нім.)
  • Rilling, Siegfried: Vom Tuberkulinum zum Immunotherapeutikum, Die Spenglersan-Therapie, Karl F. Haug Verlag, 2., überarbeitete und erweiterte Aufl., Heidelberg 1993, ISBN 3-7760-1335-4. (нім.)
  • Schmid, Christian: Der Stifter (des Spengler-Cups), in: Davoser Revue, Jg. 76 (2003), Nr. 4, S. 15. (нім.)

Веб-сайти[ред. | ред. код]