Карл фон Літров

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Карл фон Літров
Народився 18 липня 1811(1811-07-18)[1][2][3]
Казань, Російська імперія[1][4]
Помер 16 листопада 1877(1877-11-16)[1][2] (66 років)
Венеція, Італія[1][4]
Країна  Австрійська імперія
 Австро-Угорщина
 Австрія[4]
Діяльність астроном, професор, викладач університету
Alma mater Віденський університет
Заклад Віденський університет
Членство Австрійська академія наук
Леопольдина
Батько Йозеф Йоганн Літтров[5][4]
Брати, сестри Heinrich von Littrowd[4]
У шлюбі з Auguste von Littrowd
Діти Otto von Littrowd

CMNS: Карл фон Літров у Вікісховищі

Карл Людвіг Літров (нім. Karl Ludwig von Littrow; 18 липня 181116 листопада 1877) — австрійський астроном. Член Віденської імперської академії наук (1853; кореспондент з 1848 року).

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в Казані, був старшим сином астронома Йзефа Літтрова, засновника обсерваторії Казанського університету. У 1816 році Й. Літтров та його родина залишили Росію. Карл вступив до Віденського університету, який закінчив у 1831 році, після чого він вступив до Віденської обсерваторії, яку очолював його батько з 1819 року. Після смерті батька в 1840 році Карл у і1842 році став директором обсерваторії і обіймав цю посаду до смерті.

Карл Літров опублікував низку наукових праць, серед яких відомі «Популярна геометрія» (1839) та Перелік географічних координат поселень (1844, розширене видання — 1846). Під його керівництвом було опубліковано 20 томів спостережень за обсерваторією під назвою «Annalen der Sternwarte в Wyen», який став одним з найвідоміших астрономічних однорічників того часу.

У 1847 р. Карл Літров разом з російським астрономом Отто Струве провів роботу над вимірюванням дуги меридіана в Європі, зокрема, на території Австрійської імперії. Він був ініціатором будівництва нової будівлі Віденської обсерваторії, але не дожив для завершення.

У 1877 році він поїхав до Італії на лікування, але помер по дорозі у Венеції.

Особисте життя[ред. | ред. код]

У 1839 році він одружився з Августою Бішофа, письменницьою та активісткою жіночого руху. Їх син, Отто фон Літров (1843—1864) також був астроном, відомий як винахідник літрового спектрометра.

Пам'ять[ред. | ред. код]

На честь Карла Літрова, в 1878 році була створена пам'ятна медаль. Медаль виготовлена ​​з бронзи в ескізі гравюри Антона Шарфа, має вагу близько 107 грам і діаметр 64 мм, на передній частині його є напис «*Carolo de Littrow Hainmate Doctrin Insigni», і на спині — тип Віденської обсерваторії, текст «Harum edium auctori» та римські числа «mdccclxxviii».

На честь Карла Літрова, у 1879 році, була названа вулиця Літтроугассе у Віденському районі Веринг.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #117065986 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. а б SNAC — 2010.
  3. Dr. Constant v. Wurzbach Littrow, Karl Ludwig Edler von // Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich: enthaltend die Lebensskizzen der denkwürdigen Personen, welche seit 1750 in den österreichischen Kronländern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt habenWien: 1856. — Vol. 15. — S. 293.
  4. а б в г д Catalog of the German National Library
  5. https://www.nature.com/articles/1421048a0.pdf