Карпенко Олена Юріївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Карпенко Олена Юріївна
Народилася 18 липня 1967(1967-07-18) (56 років)
м. Чернівці, УРСР, СРСР
Країна СРСР СРСР, Україна Україна
Діяльність науковиця
Alma mater Одеський державний університет ім. І. І. Мечникова
Галузь Когнітивна ономастика
Заклад Одеський національний університет імені І. І. Мечникова
Вчене звання професор
Науковий ступінь Доктор філологічних наук
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Карпенко.

Карпенко Олена Юріївна (18 липня 1967, Чернівці) — мовознавець, доктор філологічних наук, професор Одеського національного унівесрситету імені І. І. Мечникова.

Біографія[ред. | ред. код]

Карпенко Олена Юріївна народилася 18 липня 1967 року в Чернівцях в родині науковців-філологів.

У 1989 році закінчила з відзнакою факультет романо-германської філології Одеського державного університету ім. І. І. Мечникова за спеціальністю англійська мова та література. Учениця професора В. А. Кухаренко.

У 1992 році захистила кандидатську дисертацію на тему «Комунікативно-прагматичний потенціал власних назв у науково-фантастичному тексті» в Одеському державному університеті ім. І. І. Мечникова, а докторську дисертацію — «Когнітивна ономастика як спосіб пізнання власних назв» у 2007 році в Київському національному університеті ім. Т. Г. Шевченка.

Вчене звання доцента кафедри лексикології та стилістики здобула у 1998 році, вчене знання професора кафедри граматики англійської мови — у 2011 році. Проходила стажування в Університеті Сент-Ендрюс (Шотландія) у 1995 році.

В 1992 — 2008 роках працювала викладачем, старшим викладачем, доцентом кафедри лексикології та стилістики англійської мови. З 2008 року завідує кафедрою граматики англійської мови.

Автор понад 80 наукових публікацій, зокрема монографії «Проблематика когнітивної ономастики» та навчального посібника з грифом МОН «Когнітивна ономастика».

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Коло наукових зацікавлень — психолінгвістика, структура ментального лексикону, фреймова ономастика, когнітивна ономастика, трансформація онімів у мовній ментальності, питання літературної ономастики.

Викладає низку теоретичних та практичних курсів: історія англійської мови, психолінгвістика, когнітивна ономастика, ономастика в аспекті перекладу, синтаксис сучасної англійської мови, інтерпретація художніх, публіцистичних та наукових текстів. Розробила новий напрям вивчення власних назв — когнітивну ономастику.

Докторське дослідження «Когнітивна ономастика як напрям пізнання власних назв» проводилося на матеріалі кількох мов (української, російської, англійської та ін.) та стало орієнтиром для розвитку когнітивного напряму в національній та зарубіжній ономастиці, адже їй вдалося на основі сучасних досягнень підняти теоретичне і практичне надбання до усвідомлення його як важливої частини когнітивно-комунікативної системи мови й аргументовано проаналізувати найактуальніші проблеми когнітивної ономастики, а саме:[джерело?]:

1) впровадження нової методології концептуального аналізу власних назв, які виявляють значну специфіку в ментальному лексиконі;

2) з'ясування когнітивної і текстової ролі онімів та особливостей набуття ними статусу концептів;

3) визначення співвідношення між мовним символом і концептом та між власною назвою й апелятивом;

4) аналіз структури реальних, віртуальних або сакральних ономастичних фреймів: антропонімічного, топонімічного, теонімічного, ергонімічного та ін.;

5) вивчення взаємокогнітивних (концептуальних) і психолінгвістичних (типів асоціацій).

Є членом спеціалізованих вчених рад з захисту кандидатських та докторських дисертацій у ОНУ ім. І. І. Мечникова, Південноукраїнському національному педагогічному університеті ім. К. Д. Ушинського та Національної академії наук України.

З 2012 року є керівником держбюджетної науково-дослідної теми «Когнітивно-дискурсивна категоризація різнорівневих мовних й мовленнєвих явищ в синхронії та діахронії» (Держ. № 0113U002692, № 102, наказ по ОНУ № 3946 — 18 від 23.10.2012 р.).

З 2010 року є головним редактором фахового збірника наукових праць «Записки з ономастики», членом редакційних колегій фахових видань: «Логос ономастики», «Записки з романо-германської філології», «Слов'янський збірник» та «Проблеми прикладної лінгвістики».

Працювала членом експертної комісії ВАК України. Є дійсним членом Української ономастичної комісії Національної академії наук України та Української асоціації когнітивної лінгвістики і поетики. Є членом міжнародних наукових ономастичних організацій American Names Society та ICOS, керівником наукової школи «Одеська ономастична школа»; дійсний член Української ономастичної комісії Національної академії наук України та Української асоціації когнітивної лінгвістики і поетики.

Праці[ред. | ред. код]

Родина[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Лучик В. Про нові напрями української ономастики / В. В. Лучик // Філологічні дослідження. — Одеса : ОНУ ім. І. І. Мечникова, 2009. — С. 144-146.

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Карпенко_Олена_Юріївна&oldid=41580921