Карпенко Юрій Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Карпенко Юрій Олександрович
Юрій Олександрович Карпенко під час навчання в університеті
Юрій Олександрович Карпенко під час навчання в університеті
Народився 29 вересня 1929(1929-09-29)
м. Малин, тепер Житомирська область, УРСР
Помер 10 грудня 2009(2009-12-10) (80 років)
Одеса, Україна Україна
Національність українець
Alma mater Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича
Галузь наукових інтересів ономастика, діалектологія
Заклад Одеський національний університет імені І. І. Мечникова
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор філологічних наук

Карпе́нко Ю́рій Олекса́ндрович (29 вересня 1929(19290929), м. Малин, тепер Житомирська область — †10 грудня 2009, Одеса) — український мовознавець, доктор філологічних наук (1967), професор (1968), академік АН ВШ України (1996), член-кореспондент НАН України (2006).

Біографія[ред.ред. код]

Закінчив Львівський університет (1953). З 1956 — викладач, з 1958 — завідувач кафедри української мови, з 1965 — декан філологічного факультету Чернівецького університету. З 1968 працював в Одеському університеті — завідувач кафедри загального і слов'янського мовознавства, з 1978 — завідувач кафедри російської мови, з 1991 — завідувач кафедри української мови, з 2001 — професор кафедри української мови.

Наукова діяльність[ред.ред. код]

«Вступ до мовознавства». Перевидання 2009 року.

Докладно вивчив топонімію Буковини та Одещини, розробив концепції топонімічної системи, взаємовідношення власних і загальних назв, принципів ономастичної етимології, функціонування власних назв у художньому тексті.

Підготував 62 кандидатів наук і 5 докторів наук.

Публікації[ред.ред. код]

Написав 485 наукових праць.

Найвидатніші праці:

  • «Топонімія Буковини» (1973);
  • «Назви зоряного неба» (1981, 1985);
  • «Фонетика і фонологія сучасної української літературної мови» (1996);
  • «Вступ до мовознавства» (1983, 1991, 2006, 2009)

та багато інших.

Очолював укладання і є співавтором семи топонімічних словників:

  • «Топонімія південно-східної Одещини» (1975);
  • «Гідронімія Нижнього Подністров'я» (1981)

та інших.

Література[ред.ред. код]