Квінт Корніфіцій

Філомел
Народився	близько 79 до н. е. Рим
Помер	42 до н. е. Утіка ·загибель у битві
Громадянство	Римська республіка
Діяльність	політик, державний та військовий діяч, поет
Знання мов	латина
Magnum opus	Rhetorica ad Herenniumd
Посада	претор
Термін	45 рік до н. е.
Наступник	Ономарх
Рід	Корніфіції
Батько	Квінт Корніфіцій Старший

Квінт Корніфіцій (лат. Quintus Cornificius; близько 79 до н. е.-42 до н. е.) — давньоримський політичний, державний та військовий діяч, поет та красномовець часів занепаду Римської республіки.

Життєпис

Походив з роду Корніфіціїв. Син Квінта Корніфіцій, претора 67 або 66 року до н. е. е. У 50 році до н. е. заручився з дочкою Аврелії Орестілли, удови Луція Сергія Катіліни.

У громадянській війні 49-48 років до н. е. між Гаєм Юлієм Цезарем та Гнеєм Помпеєм Великим підтримав першого. У 48 році до н. е. обіймав посаду квестора. Влітку цього року призначений пропретором Іллірика з 2 легіонами, де успішно вів військові дії проти помпеянського флоту Марка Октавія.

У 47 році до н. е. зіткнувся з труднощами, але за допомогою легата Публія Ватінія повернув контроль над провінцією. Того ж року увійшов до колегії авгурів. Придбав будинок Гнея Помпея Великого і перебудував його, визнавши недостатньо розкішним. У 46 році до н. е. призначений намісником провінції Кілікії. Пізніше отримав також командування в Сирії, де вів боротьбу з Цецилієм Бассом, проте без особливого успіху.

У 45 році до н. е. став претором. У 44 році його призначено проконсулом провінції Африка. Вирушив туди після смерті Цезаря відповідно до його розпорядження. Тут підтримав республіканців Брута й Кассія проти Марка Антонія. 28 листопада 44 року до н. е. Антоній призначив проконсулом замість Квінта Корніфіція Гая Кальвізія Сабіна, але 20 грудня сенат наказав Квінту Корніфіцію залишатися в провінції.

У березні 43 року до н. е. сенат подовжив командування Корніфіція, пізніше передав йому один легіон з провінції Нова Африка (Нумідія), проте не надав достатнього фінансування. У листопаді тріумвіри передали провінцію Титу Секстію. Квінт Корніфіцій відмовився визнавати рішення тріумвірату і став надавати допомогу проскрибованим та Сексту Помпею.

У 42 році до н. е. Квінт Корніфіцій завдав низку поразок Секстію, який спробував заволодіти провінцією, і Корніфіція було проголошено імператором. Проте згодом Тит Секстій у вирішальний битві при Утіці завдати поразки Квінту Корніфіцію, який там загинув.

Творчість

За деякими відомостями він є автором відомого твору з риторику «До Гереннія», де викладено основи красномовства з додаванням прикладів з життя. За іншою версією цей твір належить до творчості двоюрідного брата Квінта — Луцію Корніфіцію Старшому. Наслідував аттичному стилю у красномовстві. Був автором трактату «Про значення богів» у 3 книгах.

Про належність Корніфія до літературної течії неотериків є згадка у Катулла, який був його товаришем у Римі. Втім дотепер не збереглося ні назв його віршів або інших якихось творів. відомі лише назва поеми «Главк», також наявність у доробку віршів про кохання.

Джерела

• Quintiliano, Instit., cfr. infra, V 10.2 ; IX 2.27 ; IX 3.71, 89, 98.
• Rhetorica ad Herennium. Theodor Nüßlein. Artemis & Winkler, München 1994. ISBN 3-7608-1672-X
• Fears J. R. «The Coinage of Q. Cornificius and Augural Symbolism on Late Republican Denarii». Historia, 24 (1975), с. 592—602.