Квіткокол колумбійський
| Квіткокол колумбійський | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
.jpg) Колумбійський квіткокол (Пуебло-Ріко, Рисаральда, Колумбія)
| ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Diglossa gloriosissima Chapman, 1912[2] | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Квіткокол колумбійський[3] (Diglossa gloriosissima) — вид горобцеподібних птахів родини саякових (Thraupidae). Ендемік Колумбії.
_(13960827078).jpg)
Довжина птаха становить 14-15 см. У самців голова, горло, верхня частина грудей і верхня частина тіла чорні, блискучі. Нижня частина грудей і живіт рудувато-каштанові, гузка чорна. На плечах синювато-сірі плями, надхвістя сірувате. Дзьоб чорний, вигнутий догори, на кінці гачкуватий, лапи сірі. У самиць надхвістя синювато-сіре. Молоді птахи мають більш тьмяне забарвлення, синювато-сірі плями в їх оперенні відсутні. Нижня частина грудей і живіт рудувато-каштанові, поцятковані чорними смужками. Дзьоб знизу біля основи жовтий. У представників підвиду D. g. boylei боки і гузка також рудувато-каштанові.
Виділяють два підвиди:[4]
- D. g. gloriosissima Chapman, 1912 — гора Мунчіке[en] (департамент Каука на південному заході Колумбії);
- D. g. boylei Graves, GR, 1990 — гори Парамо-Фронтіно[es] і Парамільо[en] (департамент Антіокія на північному заході Колумбії).
Колумбійські квіткоколи локально поширені в горах Західного хребта Колумбійських Анд. Раніше вони були відомі лише з гір Мунчіке, Парамо-Фронтіно і Парамільо. З 1965 року вид не спостерігався протягом 40 років, однак на початку 2000-х років дослідними почали відкривати колумбійських квіткоколів у нових місцях — в горах Фаральонес-дель-Чітара[en], в Національному парку Татама[es], в горах Серранія-дель-Пінче[en] та в інших місцевостях. Вид залишається слабо дослденим через важкодоступність гірських піків Західного хребта[5][6].
Колумбійські квіткоколи живуть на узліссях гірських карликових лісів, у високогірних чагарникових заростях та на луках парамо. Віддають перевагу заростям Polylepis, Escallonia і Baccharis. Вони зустрічаються на висоті від 3000 до 3800 м над рівнем моря, в горах Серро-Монтесума в заповіднику Татама на висоті до 2400 м над рівнем моря. Живляться нектаром меластомових і вересових рослин (зокрема, з родів Cavendishia, Psammisia і Thibaudia), а також омелових і епіфітних бромелієвих.
МСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозливого. За оцінками дослідників, популяція колумбійських квіткоколів становить від 2800 до 14690 птахів. Їм може загрожувати знищення природного середовища.
- ↑ BirdLife International (2016). Diglossa gloriosissima: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 03 липня 2022
- ↑ Chapman, Frank M. (1912). Diagnoses of apparently new Colombian Birds. Bulletin of the American Museum of Natural History. XXXI: 165. Процитовано 15 червня 2021.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Tanagers and allies. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 03 липня 2022.
- ↑ Renjifo M., Luis Miguel; Gómez, María Fernanda; Velásquez-Tibatá, Jorge; Amaya-Villarreal, Ángela María; Kattan, Gustavo H.; Amaya-Espinel, Juan David; Burbano-Girón, Jaime (2014). Libro rojo de aves de Colombia, volumen 1, Bosques húmedos de los Andes y la costa pacífica (вид. Primeraición). Bogotá: Editorial Pontificia Universidad Javeriana : Instituto Humboldt. с. 319-320. ISBN 978-958-716-671-2.
- ↑ Pulgarín-R., Paulo C; Múnera-P, Wilmar A. (2006). NEW BIRD RECORDS FROM FARALLONES DEL CITARÁ, COLOMBIAN WESTERN CORDILLERA. Boletín SAO – Revista científica de la Sociedad Antioqueña de Ornitología. XVI (1): 44-45. Процитовано 15 червня 2021.
|
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |