Кемар Руф

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Кемар Руфі)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Кемар Руф
Особисті дані
Народження 6 січня 1993(1993-01-06)[1][2] (31 рік)
  Волсолл, Західний Мідленд, Англія, Велика Британія
Вага 65 кг
Громадянство  Велика Британія
 Ямайка
Позиція нападник[1]
Інформація про клуб
Поточний клуб Шотландія «Рейнджерс»
Номер 25
Юнацькі клуби
2009—2011 Англія «Вест-Бромвіч Альбіон»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2011–2015 Англія «Вест-Бромвіч Альбіон» 0 (0)
2011  Ісландія «Вікінгур» (Рейк'явік) 2 (0)
2012  Англія «Нортгемптон Таун» 6 (0)
2013–2014  Англія «Челтнем Таун» 9 (1)
2014  Англія «Колчестер Юнайтед» 2 (0)
2015–2016 Англія «Оксфорд Юнайтед» 56 (24)
2016–2019 Англія «Лідс Юнайтед» 111 (29)
2019–2020 Бельгія «Андерлехт» 13 (6)
2020– Шотландія «Рейнджерс» 45 (24)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г)
2021– Ямайка Ямайка 5 (1)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 26 травня 2022.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 26 травня 2022.

Кемар Руф (англ. Kemar Roofe; нар. 6 січня 1993, Волсолл, Англія) — ямайський та англійський футболіст, півзахисник і нападник клубу «Рейнджерс» та національної збірної Ямайки.

Кар'єра[ред. | ред. код]

Руф є вихованцем футбольної академії клубу «Вест-Бромвіч Альбіон». У липні 2009 року він отримав спортивну стипендію від клубу[3], а у лютому 2012 року уклав свій перший професійний контракт[4]. Проте до виступів за основну команду клубу Руф так і дійшов. Протягом семи років він виступав за молодіжні команди «Вест-Бромвіча» і регулярно вирушав у оренди до клубів нижчого рангу. У 2011 році Руф зіграв три матчі та забив один гол за ісландський клуб «Вікінгур» (Рейк'явік)[5]. Надалі він грав в оренді за англійські нижчолігові клуби «Нортгемптон Таун», «Челтнем Таун», «Колчестер Юнайтед» та «Оксфорд Юнайтед».

В «Оксфорді» Руф найкраще проявив себе, за півроку зігравши 16 матчів і забивши в них 6 голів. У результаті він у травні 2015 року перейшов до цього клубу на постійній основі, уклавши контракт на три роки[6]. У сезоні 2015/16 Руф у складі «Оксфорд Юнайтед» успішно грав у Другій лізі, забивши 18 голів у 40 матчах. За підсумками сезону його було визнано найкращим гравцем Другої ліги[7]. Також у тому сезоні Руф відзначився результативними діями у кубкових матчах. Так, 11 серпня 2015 року він забив гол із 40 ярдів у ворота «Брентфорда» (4:0) у матчі Кубка Футбольної ліги[8], а 10 січня 2016 року двічі забив у Кубку Англії клубу Прем'єр-ліги «Свонсі Сіті» (3:2)[9][10]. Крім того, своїми чотирма голами Руф допоміг «Оксфорду» дійти фіналу Трофея Футбольної ліги, де у матчі з «Барнслі» його навіс дозволив Денні Хілтону забити гол, але оксфордці все ж програли 2:3 і не змогли здобути трофей[11].

7 липня 2016 року Руф перейшов за 3,5 млн євро в «Лідс Юнайтед», який виступав у Чемпіонаті Футбольної ліги. Його контракт із клубом було укладено терміном на чотири роки[12]. У своєму дебютному сезоні у складі Лідса Руф був одним з основних гравців і провів 42 матчі в чемпіонаті. Загалом за три сезони у клубі він провів 123 матчі в усіх турнірах і забив 33 голи.

6 серпня 2019 року Руф приєднався до бельгійського «Андерлехта»[13][14]. У своїх перших семи іграх у бельгійській Суперлізі Руф забив п'ять голів і загалом до кінця року був основним нападником команди, втім у грудні отримав травму ікри під час тренувань і мав повернутися на поле лише в плей-оф, але вони були скасовані через пандемію COVID-19[15][16]. Руф розпочав підготовку до сезону 2020/21 в «Андерлехті», але знову отримав травму[17]. В результаті Кемар більше так і не зіграв за бельгійський клуб.

4 серпня 2020 року Руф підписав чотирирічну угоду з шотландським клубом «Рейнджерс»[18][19]. У своєму дебютному сезоні він допоміг клубу вперше за 10 років виграти чемпіонат і з 14 голами став найкращим бомбардиром команди у чемпіонаті. Наступного року він став з командою володарем Кубка Шотландії, зігравши в тому числі у фіналі проти «Гарт оф Мідлотіана» (2:0)[20], а також допоміг команді стати фіналістом Ліги Європи.

Кар'єра у збірній[ред. | ред. код]

Руф народився в Англії, але мав ямайське походження, тому мав право виступати за обидві ці збірні[21]. У червні 2019 року Руф отримав запрошення грати за збірну Ямайки на Золотому кубку КОНКАКАФ у липні 2019 року[22], втім відхилив цю пропозицію.

У березні 2021 року Ямайка знову звернулася до Руфа з пропозицією включити його до складу команди на відбіркові матчі до чемпіонату світу 2022 року[23].  Цього разу Руф висловив свою зацікавленість, заявивши «хто б не хотів поїхати на чемпіонат світу?» і заявив, що він уже подав заявку на отримання ямайського паспорта[24].  

5 вересня 2021 року Руф дебютував у складі збірної Ямайки в грі кваліфікації до чемпіонату світу 2022 року проти Панами (0:3)[25].  Наступного місяця, 13 жовтня, Руф забив свій перший гол за збірну, відзначившись у матчі проти Гондурасу (2:0)[26].

Досягнення[ред. | ред. код]

Особисте життя[ред. | ред. код]

Руф є двоюрідним братом британської співачки Джоржі Сміт[27] Має також брата Алекса[28].

У серпні 2019 року Руф був однією з головних зірок документального фільму «Лідс Юнайтед» Take Us Home на Amazon Prime, про сезон 2018/19. Документальний фільм озвучив актор, лауреат премії Оскар і вболівальник «Лідс Юнайтед» Рассел Кроу[29][30][31][32].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Transfermarkt.de — 2000.
  2. AsMadrid: Grupo Prisa, 1967. — ISSN 1888-6671
  3. Departing Daniels signs new deal. Express and Star. 21 липня 2009. Архів оригіналу за 26 грудня 2014. Процитовано 26 грудня 2014.
  4. Baggies tie down Roofe. Sky Sports. 4 січня 2012. Архів оригіналу за 5 лютого 2012. Процитовано 13 жовтня 2012.
  5. Víkingur fær tvo stráka frá WBA (ісл.). Mbl.is. 7 травня 2011. Архів оригіналу за 26 грудня 2014. Процитовано 26 грудня 2014.
  6. Albion Academy product Kemar Roofe joins Oxford for an undisclosed fee, penning a three year deal with the club. West Bromwich Albion F.C. 11 травня 2015. Архів оригіналу за 21 травня 2015. Процитовано 12 травня 2015.
  7. LIVE: Kemar Roofe and Oxford United win Football League Awards. Oxford Mail. 17 квітня 2016. Архів оригіналу за 5 серпня 2016. Процитовано 18 квітня 2016.
  8. Brentford 0–4 Oxford United. BBC Sport. 11 серпня 2015. Архів оригіналу за 29 жовтня 2021. Процитовано 20 вересня 2021.
  9. Doyle, Paul (10 січня 2016). Oxford United's Kemar Roofe dumps Swansea City out of FA Cup with double. The Guardian (en-GB) . ISSN 0261-3077. Архів оригіналу за 10 січня 2016. Процитовано 10 січня 2016.
  10. Oxford 3 Swansea City 2. BBC Sport. 10 січня 2016. Архів оригіналу за 9 травня 2019. Процитовано 10 січня 2016.
  11. Bajkowski, Simon (3 квітня 2016). Manchester United's Ashley Fletcher scores in Wembley win. Manchester Evening News. Архів оригіналу за 25 квітня 2016. Процитовано 18 квітня 2016.
  12. Leeds complete transfer of Kemar Roofe from Oxford. Sky Sports. 7 липня 2016. Архів оригіналу за 10 липня 2016. Процитовано 7 липня 2016.
  13. Kemar Roofe joins R.S.C. Anderlecht (англ.). Leeds United F.C. 6 серпня 2019. Архів оригіналу за 11 вересня 2020. Процитовано 27 березня 2020.
  14. Cross, Beren (6 серпня 2019). Kemar Roofe completes expected Anderlecht transfer and secures Leeds United £7m (англ.). Leeds Live. Архів оригіналу за 3 грудня 2020. Процитовано 9 лютого 2021.
  15. Tegen Club Brugge met één halffitte spits: Roofe met handrem op in aanloop naar topper [Архівовано 26 лютого 2020 у Wayback Machine.] Het Laatste Nieuws, 14 januari 2020
  16. Roofe mikt op play-offs [Архівовано 26 травня 2022 у Wayback Machine.] Het Laatste Nieuws, 11 maart 2020
  17. Eerste match voor Vanden Borre bij Anderlecht, Roofe geblesseerd [Архівовано 26 травня 2022 у Wayback Machine.] Het Nieuwsblad, 25 juli 2020
  18. Rangers Sign Kemar Roofe. Rangers. 4 серпня 2020. Архів оригіналу за 4 серпня 2020. Процитовано 4 серпня 2020.
  19. Clarke, Paul (17 серпня 2020). Rangers fans fume at £4.5m former Leeds United man after only his second appearance (англ.). Leeds Live. Архів оригіналу за 10 лютого 2021. Процитовано 9 лютого 2021.
  20. Rangers beat Hearts in extra time to win Scottish Cup. BBC Sport (en-GB) . Архів оригіналу за 26 травня 2022. Процитовано 24 травня 2022.
  21. Carr, Nathan (3 квітня 2016). Variety: List of potential Jamaican internationals. The Home Of Caribbean Football. Архів оригіналу за 30 липня 2015. Процитовано 16 травня 2014.
  22. Robert Bailey (1 травня 2019). Here Come The Brits! – Reggae Boyz Recall For McLeary With – Cardiff's Reid Leading New – English Crew. The Gleaner. Архів оригіналу за 5 липня 2019. Процитовано 26 червня 2019.
  23. Kemar Roofe's World Cup dream as Rangers star tops list for international side. Архів оригіналу за 10 лютого 2022. Процитовано 26 травня 2022.
  24. Kemar Roofe: Playing in a World Cup for Jamaica excites me.
  25. Game Details. Concacaf. 12 березня 2021. Архів оригіналу за 14 квітня 2022. Процитовано 26 травня 2022.
  26. McKay, Gabriel (14 жовтня 2021). Kemar Roofe off the mark as Rangers star turns poacher with first Jamaica goal in World Cup qualifying win. Архів оригіналу за 28 жовтня 2021. Процитовано 26 травня 2022.
  27. Kemar Roofe [@roofe] (21 вересня 2016). Vote for my Cousin for Best song at The Mobos. Your support would be greatly appreciated (Твіт). Процитовано 27 березня 2020 — через Твіттер.
  28. White, Jim (29 січня 2016). Oxford hero Kemar Roofe relishes being height of fashion. The Telegraph (en-GB) . ISSN 0307-1235. Архів оригіналу за 27 березня 2020. Процитовано 27 березня 2020.
  29. Take Us Home: What we learned from Leeds documentary. BBC Sport. 16 серпня 2019. Архів оригіналу за 21 вересня 2019. Процитовано 21 вересня 2019.
  30. Few, Sam (16 серпня 2019). Inside story of how Daniel James' transfer to Leeds collapsed before Man Utd move. The Mirror. Архів оригіналу за 21 вересня 2019. Процитовано 21 вересня 2019.
  31. Luckhurst, Samuel (16 серпня 2019). Amazon documentary reveals how Manchester United player Daniel James' Leeds United transfer collapsed. Manchester Evening News. Архів оригіналу за 21 вересня 2019. Процитовано 21 вересня 2019.
  32. Watach, Nestor (16 серпня 2019). Take Us Home documentary reveals just how close Daniel James was to joining Leeds United. Leeds Live. Архів оригіналу за 21 вересня 2019. Процитовано 21 вересня 2019.

Посилання[ред. | ред. код]