Кераміка майя

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кераміка майя

Кераміка майя — технологія і вироби з глини, що існували в державах майя в різні періоди існування їх цивілізації. Зазнала часткового впливу Теотіуакану і тольтеків.

Характеристика[ред. | ред. код]

Майяне не був відомий гончарний круг. При цьому вони досягли високого ступеня досконалості в гончарстві. В області майя кераміка з'являється приблизно після XIV ст. до н. е.

Існувала спеціалізація з виробу керамічної продукції, тому гончарі мали різні позначення: ah bocci chuen, ah chuen kat, ah chuen luum, ah pat, ah izac. Найбільш вагомими були гончарі ah pat cum («той, що виготовляє посудини для їжі») і ah pat ppul («той, виготовляє глечики для рідин» — перш за все води, алкогольний напій балче, що вживалося під час ритуальних та святкових дійств). Гончарством займалися також і жінки, але їх сфера діяльності обмежувалася суто побутовою керамікою.

При формуванню посуду гончарі застосовували як підставку камінь або обрізок товстої дошки, який крутили ногами. Великі предмети виготовлялися стрічковим способом. Поряд з ліпленням від руки застосовувалися також форми: в них відливалися або частини, або цілі вироби. Після цього ставили піч.

Різноманітність керамічних форм і різні види техніки прикраси посуду, зокрема гравірування, наліпками, розпис та ін., змінювалися в різні періоди і в різних місцевостях. Також частина майстрів застосовувала поєднання глини і мінералів для надання кераміці квітчастово та незвичайного вигляду. Проте її виготовляли не дуже у великих кількостях, зазвичай для правителів і знаті.

Нечисленні зображення гончарів у рукописах, у почесті або неподалік від володарів чи знаті свідчить про буденність цієї професії та ненадто високий статус майстрів. При цьому сама професія гончара була доволі поширена. Керамічними виробами сплачувалася данина, вони обмінювалася на ринках на інші товари або харчі, експортувалися.

Матеріал[ред. | ред. код]

Основу складала глина. Майя використовували різні породи глини для різних виробів. Її знаходили у відкритих річкових системах гірських долин. Також кожен з видів сприяв створенню спеціального відтінку готової продукції. До глини додавався попіл, пісок, магматична (вулканічна) порода, що пройшла тривалий час змішувалася з глиною.

Посуд[ред. | ред. код]

Основу складав побудовий і ритуальний посуд. Перша (тарілки, глечики, горшики, чаши, великі та маленькі посудини, керо) застосовувалася для зберігання продуктів харчування і напоїв, їх обробки, частково під час вживання їжі. Друга — при жертвопринесеннях, релігійних святах, при похованнях.

Перший посуд був овального вигляду, широкий, з округлим отвіром, майже без горловини. Розквіт виробництва такого посуду прийшовся на середині і кінець докласичного періоду майя (з 900 року до н. е. до 250 року н. е.). В наступний період починає з'являться посудини прямокутної форми, для знаті та ритуалів — на підставках у вигляді 4 «ножок» або біля горловини робили невелички ручки. В цей же період (до 550 року) майяські гончарі почали використовувати різні фарби для прикрашення посуду.

Класичний період є часом розквту кераміки майя. Тут вирізняють два основні етапи: «Цаколь» і «Тепеу». Для першого з цих етапів, більш раннього, характерні посудини циліндричної форми на трьох ніжках, прикрашені головним чином геометричним орнаментом або простими фігурами, намальованими фарбами різних кольорів.

«Тепеу» — час найвищого розквіту керамічного мистецтва майя. Посудини вялвляють собою циліндри, овальні глечики і тонкі чаші - прикрашені вишуканими поліхромними розписами, включаючи зображення людських фігур і ієрогліфічних знаків.

З середини класичного період з'являється посуд, що закривався кришкою, що відкривалася за допомогою ручки у вигляді тварини або голови людини. Його часто використовували у храмах, де тримали підношення для богів, або у поховальних обрядах, ставили поряд з небіжчиком.

Написи на кераміці[ред. | ред. код]

Особливим напрямком був розпис керамічного посуду, що являв собою зображення міфологічних, ритуальних, палацових і батальних сцен, що являють собою унікальний за багатством і різноманітністю історико-етнографічне джерело для вивчення міфології, релігії, соціальної організації, побуту еліти в містах майя класичного періоду.

Натепер загальне число відомих фахівцям судин зі сценами, виконаними поліхромним розписом або в техніці різьблення по сирій глині, перевищує 2 тис. Розписи переважно зроблені червоною і чорною фарбами.

Інші вироби[ред. | ред. код]

Майські майстри в класичний період виготовляли керамічні маски та курильні трубки (для володарів, вищого жрецтва, аристократії), музичні інструменти (флейти і барабани), прості і складові курильні і навіть деякі знаряддя, зокрема тягарці для рибальських мереж, веретена, штампи для нанесення барвистих візерунків на шкіру та ін.

Велике поширення мали статуетки, фігурні судини і свистульки у вигляді тварини або людини. Іноді вони передають цілі сцени — мисливець, вполювавший оленя, жінка з дитиною на спині мелить кукурудзу. Багато з таких речей є справжніми пам'ятками мистецтва. Всі вони яскраво розфарбовувалися синьою, червоною, чорної, білої і жовтої фарбами.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Coe, Michael, (1999) The Maya (6th ed.), New York: Thames and Hudson.
  • Quirarte J. The Representation of Underworld Processions in Maya Vase Painting. — In: Maya Archaeology and Ethnohistory. Austin, London, 1979, p. 119–130.