Царство Попо'

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
PO'PO'
Царство Попо'
III ст. н.е. – X ст. н.е.

Герб of Царство Попо'

Герб

Розташування Царство Попо'
Попо' серед інших міст-держав долини Усумасінти
Столиця Попо'
Мови майя
Форма правління монархія
Історія
 - Засноване III ст. н.е.
 - Припинило існування X ст. н.е.

Царство Попо' — майяська держава на території сучасного штату Чіапаса (Мексика), що утворилася на початку III століття. Тривалий час була боролося за панувала над сусідами, зрештою на початку X ст. загинуло.

Заснування[ред. | ред. код]

Топонім Попо' походить з мови соке, де має значення «білий» — свого часу майя витіснили з долини Окосінго міше-скоейське населення, але запозичили у нього назву місцевості. Спочатку слово «попо'» було частиною сокеанського топоніма, що означає «Біла Печера», але пізніше втратило своє смислове значення і вживалося як абстрактна назва місця. Сьогодні відома під назвою Тоніна, що в перекладі з мови майя-цельталей означає «Кам'яний Дім».

Найдавніша дата, виявлена в Тоніні, відповідає 217 року н. е., проте ім'я володаря в цей момент поки що не встановлено. Про період з III до VI ст. фактично відсутні відомості. Найбільш ранні збережені натепер монументи з Тоніни були створені на початку VI ст. З них відомо про царя Іцамнаах-Муута, якого також умовно позначають як «Правителя 1». Вже в 2-й половині VI століття Попо' за царів Б'алам-Яшун-Тііля та Чак-Б'олон-Чаака мало вплив на політичну ситуацію в області Середньої Усумасінти, проте вимушено було його постійно підтверджувати. Продовжував спроби встановити своє панування в долині Усумасінти й цар К'ініч-Б'алам-Чапаат (615—668), але не досяг значних успіхів.

Протягом правління ахава Йукноом-Пуваль-Вайваля Попо' намагалося затвердитися на лівобережжі Усумасінти. Зрештою це призвело до війни з Баакульським царством. В результаті вирішальної битви 687 року цар Попо' зазнав нищівної поразки і загинув.

Піднесення[ред. | ред. код]

У правління царя К'ініч-Б'аакналь-Чаака Попо' швидко оговталося від поразки у війні 687 року і досягло піку своєї політичної та військової могутності. К'ініч-Б'аакналь-Чаак розгорнув масштабну військову кампанію проти Баакуля, метою якої було встановлення контролю царства Попо' над державами Лівобережжя Усумасінти. Перший успішний похід відбувся у 692 році. Того ж року, восени, було завдано поразки війська Бакульського царства. Незабаром було подолано Яш-Ака, царя Анайте'. 693 року Кініч-Бакналл-Чаак продовжив наступ в регіоні, завдавши поразки армії царства Пе'туун, васала Баакуля. Того ж року розбив іншого баакульського васала — невеличке царство К'ало. У 695 році Баакульське царство перейшло у контрнаступ, втім вже у 696 році війська Попо' переміг царство Маміс, васала Баакуля. В результаті до 696 року Попо' підкорилося майже усе Лівобереддя Усумасінти.

На честь здобутих перемог в Тоніні на східній стороні Великої Площі у 699 (за іншою версію 700) році була освячена «Майданчик Трьох Перемог» для гри в м'яч, що позначається сьогодні як «Стадіон 1».

Близько між 700—702 роками відбулася війна між Попой 'і царством Сакц'і, про яку збереглися лише незначні відомості. В цій боротьбі було досягнуто успіх, вплив розширено на царство Ак'є. Під час цієї війни на трон зійшов 2-річний цар К'ініч-Чуваах-К'ак', замість якого правили регенти на чолі з аристократом К'елєн-Хішом. Завдяки їх зусиллям царство Попо' зберегло свій контроль над Лівобережжям Усумасінти і навіть здобуло нові військові перемоги.

У 711 році розпочалася нова війна між Попо' і Баакулєм, яка завершилася для останнього повною поразкою. В результаті Баакульське царство вимушено було визнати зверхність царства Попо'. наступним кроком стало затвердження впливу на містом Чіікнааб та царством Помой.

У 720-х роках за правління ахава К'ініч-Іч'аак-Чапаата було підкорено царство Сібікте' (на північ від долини Окосінго), в результаті чого у титулатурі з'явився подвійний ієрогліф володар «Попо' — володар Сібікте'». Проте незабаром Попо' втратило контроль над Лівобережжям Усумасінти внаслідок поразки від військ Сакц'і.

Занепад 720—780-х[ред. | ред. код]

Після припинення потужної експансії правителі царства звернули більше уваги на розбудову власної столиці: у 720 та 730-х роках зводяться численні будівлі, стели і монументи.

Історія Попо' між 739 і 787 роками представлена всього декількома монументальними написами. В цей цар К'ініч-Туун-Чапаат намагався відновити вплив свого царства: частково це вдалося завдяки перемозі на Баакулєм. Втім правителі більше уваги приділяють внутрішнім справам. В останній чверті VIII ст. було оновлено побудований при Кініч-Б'аакналь-Чаакі майданчик-«Стадіон 1» і як один з трьох маркерів уздовж його центральної ігрової алеї додано будівлю (відома тепер як монумент 69).

Посилення[ред. | ред. код]

Нове посилення царства Попо' відбувається наприкінці VIII ст. при Кініч-… -Чапааті (відомий як «Правитель 8»). Було поновлено зовнішню експансію в напрямку Лівобережжя Усумасінти. В союзі з Па'чанським і Шакульнахськими царствами було завдано відчутної поразки державі Сакц'і. У 789 році здобуто перемогу над царством Помой.

На тлі колапсу класичного періоду одним з останніх продовжувало існувати саме царство Попо'. Вважається, що тому причиною була відносна географічна ізольованість долини Окосінго від основних політичних центрів басейну Усумасінти. У 830-х роках царство в часи ахава Ух-Чапаата продовжувати здійснювати походи проти сусідів.

Припинення існування[ред. | ред. код]

На початку Х століття на троні Попо' знаходився владика, що позначається умовно як «Правитель 10». З нагоди закінчення періоду 16 лютого 904 року він встановив Монумент 158. Ієрогліфічний текст на ньому виконаний грубо, що важко з упевненістю вичленувати ім'я царя. Через всього п'ять років був встановлений Монумент 101, дата якого 10.4.0.0.0, 12 Ахав 3 Во (20 січня 909 року) є не тільки останньої написом з Тоніні, але й найпізнішою датою Довгого рахунки у всій області майя. Монумент розколовся надвоє, тому ім'я царя тепер втрачено.

Знахідки пізньої за стилем кераміки свідчать про те, що протягом ще приблизно століття після того, як обірвалося традиція встановлення монументів з ієрогліфічними написами, в Тоніні зберігалося якесь населення, але про існування в долині Окосінго якоїсь центральної влади до приходу іспанців нічого невідомо.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Grube N., Martin S., Zender M. Palenque and Its Neighbors // Notebook for the XXVIth Maya Hieroglyphic Forum at Texas – Austin: University of Texas Press, 2002, II-10
  • Mathews P. The Dates of Tonina and a Dark Horse in Its History // The PARI Journal. 2001. N 2(1). Pp. 1—
  • Martin S., Grube N. Chronicle of the Maya Kings and Queens: Deciphering the Dynasties of the Ancient Maya. Second edition. – L.; N.Y., 2008, Р. 178—189
  • Polyukhovych Y. A short note on new stucco inscription from Tonina, possible syllable ch'e and word op for parrot. Unpublished Manuscript, 2007.
  • http://www.mesoweb.com/reports/Tonina_M172.html