Дрезденський кодекс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Піраміда мая Ель Кастільйо в Чичен-Іца, де імовірно було написано кодекс

Дрезденський кодекс (нім. Codex Dresdensis, Dresdner Kodex) — один з чотирьох збережених в Західній Європі кодексів народу мая доколумбового періоду.

Історія[ред. | ред. код]

Придбання у Відні[ред. | ред. код]

У 1739[1] році директор Королівської бібліотеки з Дрездена Йоганн Крістіан Гетце під час перебування у Відні придбав у приватної особи маловідомий рукопис. Він передав рукопис мая в бібліотеку у 1844 році. Відомостей про те, як опинився подібний рукопис з Центральної Америки у Відні не збережено.

Дрезденський період[ред. | ред. код]

У 1810 році п'ять сторінок кодексу побачили світ в звіті Олександра фон Гумбольдта. Той розповідав про результати власної подорожі до Латинської Америки. З кодексом мая Гумбольдта познайомив науковець з Дрездена Карл Август Боттігер.

Повна друкована версія кодексу мая вийшла в світ лише у 1848 році. Нове видання було здійснено у 1880 році черговим директором Королівської бібліотеки Ернстом Форстерманом в Лейпцигу з використанням хромолітографії. Видання повторили у 1892 році. Нове видання з коментарями здійснив у 1972 році Ерік Томсон.

За часів Другої світової війни рукопис мая постраждав від води під час гасіння пожеж від бомбардування Дрездена 13-15 лютого 1945 року. Особливо були пошкоджені 12 сторінок, а кутові рядки ліворуч зверху зникли. Оригінал відтепер зберігають за спеціальних умов.

Тексти[ред. | ред. код]

Божество мая Чак

Кодекс має лише 74 сторінки. Аркуші 20,5 на 9 сантиметрів, складені гармошкою, досягають у довжину 3,56 метри.[1]

Ймовірно, він не повний. Створені тексти датують V-VI століттям, а копіювання — 1200-1250 роками.

Стилістичні розбіжності вказують на авторство не менш ніж п'яти різних дописувачів. Ймовірно, кодекс — копія більш раннього твору. За висновками сучасних науковців, кодекс, ймовірно, походить з майстерень міста Чичен-Іца на Юкатані. Тексти написані з обох сторінок з використанням червоної, чорної і синьої фарб.

Тексти на релігійні та ритуальні й астрономічні теми. Йдеться про оберти планети Венера, прогноз затемнень Сонця та Місяця, дві таблиці розрахунків. Частина тексту про богиню Місяць, її вплив на хвороби людей та вагітність жінок. Частка текстів присвячена богу дощу Чак та його впливам на погоду.[1]

Повний Дрезденський кодекс в правильній послідовності читання (сторінки 1-24, 46-74, 25-45) зліва направо, у тому числі порожніх сторінки

Джерела[ред. | ред. код]

  • (англ.) Ruggles, Clive L. N. Ancient Astronomy, ABC-CLIO, 2005/ ISBN 1-85109-477-6
  • (англ.) Anthony F. Empires of Time [Архівовано 22 грудня 2010 у Wayback Machine.], Tauris Parke Paperbacks, 2000. ISBN 1-86064-602-6
  • (англ.) Sharer, Robert J. et al The Ancient Maya, Stanford University Press, 2006. ISBN 0-8047-4817-9
  • (англ.) Anzovin, Steven et al Famous First Facts International Edition, H. W. Wilson Company (2000). ISBN 0-8242-0958-3
  • (англ.) Thompson, J. Eric A Commentary on the Dresden Codex: A Maya Hieroglyphic Book, Philadelphia: American Philosophical Society, 1972.

Посилання[ред. | ред. код]


  • Талах В.М (19 березня 2011). Вступ до ієрогліфічної мови Мая (PDF). www.bloknot.info. Архів оригіналу (PDF) за 12 серпня 2011. Процитовано 19 березня 2011.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в The Dresden Codex. World Digital Library. 1200-1250. Архів оригіналу за 30 вересня 2013. Процитовано 22 серпня 2013.