Керкід
| Керкід | |
|---|---|
| Народився |
близько 290 до н. е. Мегалополь |
| Помер | бл. 220 до н. е. |
| Діяльність | політик, поет, філософ |
| Знання мов | давньогрецька |
| Напрямок | Кініки[1] |
| Жанр | ямбічна поезіяd[1] |
Керкід (дав.-гр. Κερκιδᾶς, близько 290 до н. е. — бл. 220 до н. е.) — давньогрецький політик, філософ-кіник, поет часів еллінізму.
Життєпис[ред. | ред. код]
Походив з заможної родини. Народився у м. Мегалополь (Аркадія, Пелоппонеський півострів). Здобув класичну освіту. Стає прихильником філософа-кіника Діогена. Про молоді роки мало відомо. З початком формування Ахейського союзу на чолі з Аратом підтримав цю ідею. Стає одним з найближчих друзів Арата Сікіонського. У 235 році до н. е. був одним з тих, хто переконав Лідіада, тирана Мегалополя, зректися влади та приєднати місто до союзу. Надалі Керкід став одним з законодавців Ахейського союзу.
у 226 році до н. е. брав участь у відродженні рідного міста, що було зруйновано військами спартанського царя Клеомена III. У 223 році до н. е. стає одним з очільників посольства до Антигона II Гоната, царя Македонії, щодо укладання союзу проти Спарти. У 222 році до н. е. очолював ахейських гоплітів у битві при Селласії, де спартанці зазнали нищівної поразки. Через декілька років після цієї перемоги Керкід помер.
Творчість[ред. | ред. код]
Керкід зазнавав сильного впливу Кратета і Біона, що проявилося переважно у поетичних творах. Відомо про меліямби Керкіда. Їх основна тема — проблема багатства, прагнення до справедливого поділу матеріальних благ і людської солідарності. Поезія Керкіда вельми різнорідна метрично, оповідає з пафосом про побутові справи, сповнена гумору. Автор використовував урочисті форми для опису повсякденних справ, поряд з ретельно вибудованими зворотами присутня навмисна недбалість, поруч з вишуканими метафорами — вульгаризми.
Характерною рисою мови меліямбів є створювані автором складні слова. Ця поетична форма, за змістом наближена до діатриба, вважається оригінальним винаходом Керкіда. Його поезією жваво цікавилися александрійські філологи, знайшла вона визнання і в період Римської імперії. Григорій Богослов називає Керкіда своїм улюбленим поетом.
Джерела[ред. | ред. код]
- Klaus Döring: Kerkidas aus Megalopolis. // Hellmut Flashar (Hrsg.): Grundriss der Geschichte der Philosophie. Die Philosophie der Antike, Band 2/1, Schwabe, Basel 1998, ISBN 3-7965-1036-1, S. 313—314. (нім.)
|
