Антигон II Гонат
| Антигон II Гонат дав.-гр. Αντίγονος Γονατάς | |
|---|---|
 Тетрадрахма Антигона II. На аверсі зображений Пан, на реверсі Афіна Алкідема. | |
| Біографічні дані | |
| Народження |
319 до н. е. Гонні[d], Темпі[d], Регіон Фессалія[d], Децентралізована адміністрація Фессалії та Центральної Греції[d], Греція |
| Смерть |
239 до н. е. Пелла, громада Пелла[d], Центральна Македонія, Македонія та Фракія[d], Греція |
| У шлюбі з | Філа[d] |
| Діти | Деметрій II Етолійський і Алкіоней |
| Династія | Антигоніди |
| Батько | Деметрій I Поліоркет |
| Мати | Філа[d] |
 Медіафайли на Вікісховищі | |
Антигон II Гонат (близько 320 до н. е. — 239 до н. е.) — македонський цар, онук Антигона Одноокого. Завдяки спритній політиці, а також перемозі над кельтами і двократній над Птолемеєм III Евергетом повернув могутність Македонії.
Характер та життєві погляди[ред. | ред. код]
Згідно Клавдію Еліану Антигон був дружелюбивим та мав м'який норов. Він ставився до своєї влади як до почесного рабства[1].
Антигон II був прихильником вчення античного філософа-стоїка Зенона Кітіонського. Басилевс відвідував лекції філософа будучи у Афінах і запрошував його до свого двору. Але Зенон відмовився, посилаючись на похилий вік, і послав замість себе своїх учнів Персея і Філоніда. Листування Антигона з Зеноном приводить Діоген Лаертський[2]. Після того як Антигон побачив тіло свого загиблого сина, він не змінився в лиці і не заплакав, а тільки похвалив юнака за доблесть та наказав його поховати[3].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Клавдій Еліан, II.20
- ↑ Діоген Лаертський, VII.36
- ↑ Клавдій Еліан, III.5
Джерела[ред. | ред. код]
- Діоген Лаертський. Про життя, вчення та висловлювання славетних філософів.
- Клавдій Еліан. Строкаті оповідання.
| |||||||||||||||||||
