Антигон II Гонат
| Антигон II Гонат | |
|---|---|
| дав.-гр. Αντίγονος Γονατάς | |
 | |
| Народився |
319 до н. е. Гонні[d], Темпі[d], Регіон Фессалія[d], Децентралізована адміністрація Фессалії та Центральної Греції[d], Греція |
| Помер |
239 до н. е. Пелла, громада Пелла[d], Центральна Македонія, Македонія та Фракія[d], Греція |
| Громадянство | Стародавня Македонія |
| Діяльність | військовослужбовець |
| Вчителі | Евфант[d] |
| Посада | Стратег |
| Рід | Антигоніди |
| Батько | Деметрій I Поліоркет |
| Мати | Філа[d] |
| Брати, сестри |
список:
• Стратоніка Сирійська
• Філа[d] • Кратер Молодший • Деметрій Худий[d] • Корраг[d] • Александр[d] • Кратер • Деметрій Красивий |
| У шлюбі з | Філа[d] |
| Діти |
Деметрій II Етолійський Halcyoneus |
Антигон II Гонат (близько 320 до н. е. — 239 до н. е.) — македонський цар, онук Антигона Одноокого. Завдяки спритній політиці, а також перемозі над кельтами і двократній над Птолемеєм III Евергетом повернув могутність Македонії.
Характер та життєві погляди[ред. | ред. код]
Згідно Клавдію Еліану Антигон був дружелюбивим та мав м'який норов. Він ставився до своєї влади як до почесного рабства[1].
Антигон II був прихильником вчення античного філософа-стоїка Зенона Кітіонського. Басилевс відвідував лекції філософа будучи у Афінах і запрошував його до свого двору. Але Зенон відмовився, посилаючись на похилий вік, і послав замість себе своїх учнів Персея і Філоніда. Листування Антигона з Зеноном приводить Діоген Лаертський[2]. Після того як Антигон побачив тіло свого загиблого сина, він не змінився в лиці і не заплакав, а тільки похвалив юнака за доблесть та наказав його поховати[3].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Клавдій Еліан, II.20
- ↑ Діоген Лаертський, VII.36
- ↑ Клавдій Еліан, III.5
Джерела[ред. | ред. код]
- Діоген Лаертський. Про життя, вчення та висловлювання славетних філософів.
- Клавдій Еліан. Строкаті оповідання.
| |||||||||||||||||||
