Антигон II Гонат

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Антигон II Гонат
дав.-гр. Αντίγονος Γονατάς
Macedonia, dinastia degli antigonidi, tetradracma di antigono gonatas, amphipolis, 229-221 ac ca.JPG
Народився 319 до н. е.
Гонні[d], Темпі[d], Регіон Фессалія[d], Децентралізована адміністрація Фессалії та Центральної Греції[d], Греція
Помер 239 до н. е.
Пелла, громада Пелла[d], Центральна Македонія, Македонія та Фракія[d], Греція
Громадянство
(підданство)
Стародавня Македонія
Діяльність військовослужбовець
Вчителі Евфант[d]
Титул король
Посада Стратег
Рід Антигоніди
Батько Деметрій I Поліоркет
Мати Філа[d]
Брати, сестри
У шлюбі з Філа[d]
Діти Деметрій II Етолійський і Алкіоней
Тетрадрахма Антигона II Гоната

Антигон II Гонат (близько 320 до н. е. — 239 до н. е.) — македонський цар, онук Антигона Одноокого. Завдяки спритній політиці, а також перемозі над кельтами і двократній над Птолемеєм III Евергетом повернув могутність Македонії.

Характер та життєві погляди[ред. | ред. код]

Згідно Клавдію Еліану Антигон був дружелюбивим та мав м'який норов. Він ставився до своєї влади як до почесного рабства[1].

Антигон II був прихильником вчення античного філософа-стоїка Зенона Кітіонського. Басилевс відвідував лекції філософа будучи у Афінах і запрошував його до свого двору. Але Зенон відмовився, посилаючись на похилий вік, і послав замість себе своїх учнів Персея і Філоніда. Листування Антигона з Зеноном приводить Діоген Лаертський[2]. Після того як Антигон побачив тіло свого загиблого сина, він не змінився в лиці і не заплакав, а тільки похвалив юнака за доблесть та наказав його поховати[3].

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]