Кетрін Грейсон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кетрін Грейсон
Kathryn Grayson in The Toast of New Orleans trailer.jpg
Дата народження 9 лютого 1922(1922-02-09)[1][2][3][4][5][6]
Місце народження Винстон-Сейлем, США[1]
Дата смерті 17 лютого 2010(2010-02-17)[7][1][2][3][4][5][6] (88 років)
Місце смерті Лос-Анджелес, США[1]
Громадянство Flag of the United States.svg США
Професія співак, музикант, оперний співак[d], актор театру[d], кіноактор і телеактор[d]
IMDb ID 0337113
kathryngrayson.com
Кетрін Грейсон у Вікісховищі?

Кетрін Грейсон (англ. Kathryn Grayson, 9 лютого 1922 — 17 лютого 2010) — американська актриса і співачка сопрано.

Біографія[ред. | ред. код]

Кетрін Грейсон, уроджена Зелм Кетрін Елізабет Хенрік (англ. Zelma Kathryn Elisabeth Hedrick), народилася 9 лютого 1922 року в місті Вінстон-Сейлем в Північній Кароліні. Пізніше її сім'я переїхала в Сент-Луїс, де під час невеликого виступу в Муніципальному оперному театрі у неї виявили талант співачки. Після цього вона отримувала уроки співу в Державному оперному театрі в Чикаго.

На самому початку 1940-х років вона підписала контракт з «MGM» і в 1941 році відбувся її кінодебют у фільмі «Приватний секретар Енді Харді». Студія «MGM» вирішила зробити з Кетрін другу Діну Дурбін, яка в ті роки блищала на «Universal Studios», і протягом наступного десятиліття Грейсон з'явилася в таких знаменитих фільмах, як «Тисячі привітань» (1943), «Підняти якорі» (1945), «Шаленості Зігфелда» (1946), «Поки пливуть хмари» (1946), «Бандит, який цілується» (1948), «Театр на плаву» (1951) і «Цілуй мене, Кет» (1953). Також вона двічі знялася разом з Маріо Ланца в музичних фільмах «Опівнічний поцілунок» (1949) і «Рибалка з Нового Орлеана» (1950).

Із завершенням ери мюзиклів на студії «MGM» закінчилася і кінокар'єра Кетрін. Після цього Грейсон перемістилася на театральну сцену. Вона з'явилася в багатьох комедійних п'єсах, включаючи «Плавучий театр», «Розалінда», «Цілуй мене, Кет» і «Весела вдова», за роль в якій вона була номінована на театральну премію Сари Сиддонс. У 1962 році Кетрін замінила Джулі Ендрюс в бродвейській постановці «Камелот». Ця постановка стала дуже успішною в її театральну кар'єру і в наступні 16 місяців Грейсон гастролювала з нею по багатьом містам США.

Кетрін Грейсон також не залишила свою кар'єру в якості оперної співачки. У 1960-х роках вона виступила в таких операх, як «Богема», «Мадам Батерфляй», «Орфей у пеклі» і «Травіата».

У актриси були кілька ролей на телебаченні. У 1956 році вона була номінована на «Еммі» за свою роль в серіалі «Театр Дженерал Електрик». В кінці 1980-х років вона з'явилася в декількох епізодах серіалу «Вона написала вбивство» з Енджел Ленсбері в головній ролі.

Кетрін Грейсон двічі була заміжня і обидва шлюби закінчувалися розлученням. Від другого чоловіка в 1948 році вона народила дочку.

Останні роки життя актриса була спостерігачем вокальної та хорової студійної програми в Державному університеті Айдахо. Кетрін Грейсон померла уві сні у своєму будинку в Лос-Анджелесі 17 лютого 2010 року в віці 88 років.

Примітки[ред. | ред. код]