Кетрін Хейхо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кетрін Хейхо
Katharine Hayhoe 2018 (DIG14287-042).jpg
Народилася 15 квітня 1972(1972-04-15) (49 років)
Торонто, Канада
Місце проживання
Країна Flag of Canada (Pantone).svg Канада
Діяльність політолог, наукова працівниця, натураліст, захисниця довкілля
Alma mater University of Illinois at Urbana-Champaign
University of Toronto
Заклад Техаський технологічний університет
У шлюбі з Andrew Farleyd
Нагороди
Особ. сторінка katharinehayhoe.com/wp2016/

Кетрін Енн Скотт Хейхо (англ. Katharine Anne Scott Hayhoe, *15 квітня 1972(19720415), м. Торонто, Канада) [1] — американський науковець канадського походження, яка займається наукою про атмосферу, професор політології в Техаському технічному університеті, директор Центру кліматичних наук. [2] Окрім того вона є генеральним директором консалтингової фірми ATMOS Research and Consulting. [3]

Раннє життя та освіта[ред. | ред. код]

Хейхо родом із м. Торонто провінції Онтаріо, Канада. [4]

Хейхо отримала диплом з фізики та астрономії в Університеті Торонто, [4] ступінь магістра і науковий ступінь з науки про атмосферу в Університеті Іллінойсу в Урбані-Шампейн. Комітет із захисту її наукового ступеню очолював Дональд Уеблз.

Кар'єра[ред. | ред. код]

З 2005 року Хейхо працює в Техаському технічному університеті. [5] Вона є автором більш ніж 120 рецензованих публікацій, [6] і написала книгу «Клімат для змін: факти глобального потепління для рішень, основаних на вірі» разом зі своїм чоловіком Ендрю Фарлі. [7] Вона також є співавтором деяких звітів для Програми США з дослідження глобальних змін, а також деяких звітів Національної академії наук [8] включаючи 3-у Національну оцінку клімату, опубліковану 6 травня 2014 року. Незабаром після того, як звіт був оприлюднений, Хейхо сказала: "Зміна клімату тут і зараз, а не в далекому часі або місці", додавши, що "вибори, які ми робимо сьогодні, матимуть значний вплив на наше майбутнє". [9] Вона також виконувала функції експерта-рецензента Міжурядової групи експертів з питань оцінки клімату. [10]

Професор Джон Авраам назвав її "можливо найкращим комунікатором з питань зміни клімату". [11] Журнал Time включив її до 100 найвпливовіших людей у 2014 році. [12] [13] Також у 2014 році Американський геофізичний союз присудив їй свою нагороду з питань кліматичних комунікацій. [14] Перший епізод документального телесеріалу «Роки небезпечного життя» відображає її роботу та спілкування з релігійною аудиторією в Техасі. [15]

Книга Ньюта Ґінґріча[ред. | ред. код]

Хейхо написала главу до книги Ньюта Ґі́нґріча про зміну клімату в 2009 році. У 2011 році співавтор книги Ґінґріча, Террі Maпл, повідомила їй, що вона була прийнята. [16] Наприкінці 2011 року Ґінґріч оголосив, що на його прохання ця глава була відхилена.[17]

Дізнавшись про те, що її главу було відкинуто, Хейхо заявила: «Я не чула про це» і написала твіт про те, що вона витратила більше 100 неоплачених годин на роботу над цим розділом. [18] Дехто вважає, що Ґінґріч відкинув цю главу, через те, що Марк Морано, який не є науковцем, написав на своєму сайті Climate Depot багато статей проти її висновків. [16] Це, а також її поява на телевізійному шоу Біла О'Райлі, призвело до того, що наступного дня вона отримала майже 200 ненависних повідомлень. [4] Незабаром після цього консервативний PAC Американський інститут традицій подав запит згідно з Законом про свободу інформації до державного університету, роботодавця Хейхо, з метою отримання її нотаток та листів, пов'язаних з написанням неопублікованої глави для книги Ґінґріча. [19]

Особисте життя[ред. | ред. код]

Хейхо є євангельською християнкою, дочкою місіонерів. [11] Вона заявила, що визнання себе християнином і науковцем є "неначе вихід з шафи". [20] Її батько, Дуг Хейхо, був координатором науки і техніки в окружній школі Торонто, [21] і в даний час є доцентом кафедри освіти в Університетському коледжі і семінарії Тіндейла в місті Торонто. [22] Хейхо віддає належне своєму батьку, який надихав її і переконав, що наука і релігія не повинні конфліктувати один з одним. [23]

Вона познайомилася зі своїм чоловіком, Ендрю Фарлі, під час навчання в Іллінойському державному університеті. Фарлі є лінгвістом і пастором євангельської церкви в Лаббоку, штату Техас. [11]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Katharine H Farley - United States Public Records. FamilySearch. Процитовано 4 October 2016. 
  2. Katharine Hayhoe profile. Nova (TV series). Процитовано September 8, 2013. 
  3. Kolodny, Lora (3 October 2016). Obama, Leonardo DiCaprio and scientist Katharine Hayhoe talk climate change at SXSL. TechCrunch. Процитовано 4 October 2016. 
  4. а б в Thanh Ha, Tu (January 10, 2012). Canadian climate scientist finds fame, hate mail in U.S.. The Globe and Mail. Процитовано September 8, 2013. 
  5. Galbraith, Kate (22 September 2011). Katharine Hayhoe: The TT Interview. Texas Tribune. Процитовано 8 January 2015. 
  6. Katharine Hayhoe. Google Scholar. Процитовано March 17, 2016. 
  7. Саменов, Джейсон. "Лідери клімату Салліван і Хейхоу роблять TIME 100 найвпливовішими людьми" , The Washington Post , 24 квітня 2014 року
  8. Hayhoe's biography Архівовано 6 травень 2014 у Wayback Machine., katharinehayhoe.com; accessed May 6, 2014.
  9. Rice, Doyl (6 May 2014). Federal report gauges U.S. impacts of global warming. USA Today. Процитовано 6 May 2014. 
  10. Turrentine, Jeff (9 April 2014). "The facts are not enough". Salon. Процитовано 22 November 2014. 
  11. а б в Banerjee, Neela (December 7, 2011). Spreading the global warming gospel. Los Angeles Times. Процитовано September 8, 2013. 
  12. Romm, Joe (April 24, 2014). Dr. Katharine Hayhoe, Star of Showtime Climate Series, Makes TIME 100 Most Influential People List. ThinkProgress. 
  13. Zaimov, Stoyan (April 24, 2014). TIME's 100 Most Influential People: Evangelical Christian Scientist Featured for Climate Change Work. Christian Post. 
  14. Gertz, Emily (3 July 2014). Meet the Scientist Who Might End the Climate Culture Wars. Popular Science. Процитовано 2 February 2015. 
  15. Mooney, Chris (May 2, 2014). How To Convince Conservative Christians That Global Warming Is Real. Mother Jones. Процитовано May 5, 2014. 
  16. а б Roberts, David (January 17, 2012). Chatting with the climate scientist Newt dissed. Grist. Процитовано January 31, 2014. 
  17. Sheppard, Kate (January 6, 2012). Newt Dumps Christian Climate Scientist. Mother Jones. Процитовано September 8, 2013. 
  18. Huisenga, Sarah (December 30, 2011). Gingrich kills chapter on climate change in upcoming book. CBS News. Процитовано September 8, 2013. 
  19. Том Клайнс, "Битва за кліматичну науку" , Популярна наука , 21 червня 2012 р., Отримано 11 вересня 2016 року
  20. Katharine Hayhoe. pbs.org. WGBH-TV. Процитовано 19 July 2014. 
  21. Missionary from Toronto winning converts — on climate change. TheStar.com. January 9, 2012. Процитовано September 11, 2013. 
  22. "Доктор Дуг Хейхо" , викладач кафедри, Університетський коледж і семінарія в Тіндалі , доступний 6 травня 2014 року
  23. Mooney, Chris (3 May 2014). Why Should Evangelical Christians Care About Climate Change?. Slate. Процитовано 7 November 2014. 

Джерела[ред. | ред. код]