Кишководишні

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кишководишні
Кишководишні
Кишководишні
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Підцарство: Справжні багатоклітинні (Eumetazoa)
Двобічно-симетричні (Bilateralia)
Вториннороті (Deuterostomia)
Тип: Напівхордові (Hemichordata)
Клас: Кишководишні (Enteropneusta)
Родини
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Enteropneusta
EOL logo.svg EOL: 8859
ITIS logo.svg ITIS: 158617
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 10220
Fossilworks: 33519
Типовий Enteropneusta (Saccoglossus sр.)
Будова Enteropneusta

Кишководишні (лат. Enteropneusta з давньогр. ἔντερον — кишка і πνεῦμα — дихання) — клас морських тварин типу напівхордових. У світі відомо близько 80 видів[1].

Опис[ред. | ред. код]

Це морські тварини завдовжки від декількох сантиметрів до 2 — 2,5 м. Бічні стінки стравоходу у кишководишних пронизані зябровими щілинами (звідси назва), число яких досягає 200. Ротовий отвір розташований на черевній стороні між хоботком і комірцем. Живлення пасивне: харчові частки, потрапляючи в стравохід з водою, склеюються слизом в грудочки, які потім спрямовуються віями в кишечник. Кишечник закінчується анальним отвором на задньому кінці тіла. Орган виділення — особлива ділянка в стінці хоботка.

Дихають як усією поверхнею тіла, так і за допомогою глотки і зябер (кишковий тип дихання). Кровоносна система незамкнена, складається з черевної і спинної судин, сполученими поперечними судинами; «серце» у вигляді бульбашки. Нервова система складається зі спинного і черевного стовбурів, сполучених одним-двома навкологлотковими нервовими кільцями. На вершині хоботка розташовуються світлочутливі клітини; покриви тіла також містять чутливі клітини.

Розмноження[ред. | ред. код]

Двостатеві, запліднення зовнішнє; один вид здатний до нестатевого розмноження шляхом поперечного ділення тіла. Протоки статевих залоз (понад 30 пар) відкриваються з боків тіла. Личинка торнарія, нагадує біпіннарію голкошкірих.

Спосіб життя[ред. | ред. код]

Кишководишні — рухливі донні тварини, що ведуть виключно поодинокий спосіб життя. Зустрічаються переважно на морських мілководдях, де риються хоботком у донних відкладеннях. Живляться залишками тварин і рослин, що розкладаються.

Спорідненість з типом Хордові[ред. | ред. код]

Кишководишні часто розглядаються як дуже спеціалізовані і більш розвинуті, ніж інші представники типу напівхордових. Серце кишководишних також виконує роль примітивної нирки, їхні внутрішні зябра мають деякі спільні ознаки з зябрами примітивних риб. Тому кишководишних можна розглядати як тип, що має ознаки, близькі до гіпотетичної бракуючої ланки між хребетними і безхребетними. Деякі види в дорослому стані мають хвіст, що має слабкі ознаки сегментації. Особливістю кишководишних є трьохсегментний план будови тіла, який нині не спостерігається у хребетних, за винятком будови передньої нервової трубки, що розвивається в головний мозок, розділений на три основні частини. Це говорить про те, що ознаки будови ранніх предків хордових продовжують бути присутніми навіть у тому випадку, коли не є видимими безпосередньо.

Посилання[ред. | ред. код]

  • ITIS.gov
  • Van der Land, J., Enteropneusta, World Register of Marine Species, accessed on 2011-03-01 and 2012-10-06