Клас Штіфеля — Вітні

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Клас Штіфеля — Вітні — певний характеристичний клас, що відповідає дійсному векторному розшаруванню . Зазвичай позначається через . Приймає значення в кільці когомологій , з коефіцієнтами в .

Компонента в -ій групі когомологій позначається і називається -им класом Штіфеля — Вітні розшарування , і формально можна записати

Класи є перешкодами в до побудови -го лінійно незалежного перетину , обмеженого на кістяк .

Аксіоматичне означення[ред. | ред. код]

Тут і далі, позначає сингулярні когомології простору з коефіцієнтами в групі .

Клас Штіфеля — Вітні визначається як відображення, що зіставляють розшаруванню елемент кільця когомологій так, що виконуються наступні аксіоми:

  1. Природність: для будь-якого розшарування і відображення , де позначає відповідне індуковане розшарування над .
  2. в .
  3. є ненульовим, де тавтологічну розшаруванні. Іншими словами клас не є тривіальним.
  4. (формула добутку Вітні). Формула в правій частині є формальним записом і може бути записана через класи Штіфеля — Вітні як де позначає кап-добуток.

Можна показати, що класи, які задовольняють цим аксіомам, існують і є єдиними.

Початкова побудова[ред. | ред. код]

Класи Штіфеля — Вітні були запропоновані Едуардом Штіфелем і Хасслером Вітні як приведення по модулю 2 класів, що вимірюють перешкоди до побудови -го лінійно незалежного перетину , обмеженого на -ий остов . (Тут — розмірність шару розшарування ).

Більш точно, якщо є CW-комплексом, Вітні визначив класи в -й групі клітинних когомологій з нестандартними коефіцієнтами.

А саме, як коефіцієнти можна взяти гомотопічна група многовиду Штіфеля наборів з лінійно незалежних векторів в шарі . Вітні довів, що для побудованих ним класів тоді і тільки тоді, коли розшарування , обмежене на -остов , має лінійно незалежний перетин.

Оскільки гомотопічна група многовиду Штіфеля завжди або є нескінченною циклічною, або ізоморфною , то існує канонічна редукція класів до класів , які і називаються класами Штіфеля — Вітні.

Зокрема, якщо , то ці класи просто збігаються.

Пов'язані означення[ред. | ред. код]

  • Для многовида розмірності , будь-який добуток класів Штіфеля — Вітні загального степеня може бути спареним з фундаментальна класом цього многовида, даючи в результаті елемент ; такі числа називають числами Штіфеля — Вітні векторного розшарування. Наприклад, для розшарування на тривимірному многовиді є три лінійно незалежних числа Штіфеля — Вітні, що відповідають , і . У загальному випадку, якщо многовид є -вимірним, різні числа Штіфеля — Вітні відповідають розбиттю в суму цілих доданків.
    • Числа Штіфеля — Вітні дотичного розшарування до гладкого многовида називаються числами Штіфеля — Вітні цього многовид. Вони є інваріантами кобордизмів.
  • Природному відображенню приведення по модулю два, , відповідає гомоморфізм Бокштейна
Образ класу під його дією, , називається -им цілим класом Штіфеля — Вітні.
  • Зокрема, третій цілий клас Штіфеля — Вітні є перешкодою до побудови -структури.

Властивості[ред. | ред. код]

  • Якщо розшарування має перетинів, лінійно незалежних над кожною точкою, то . Зокрема оскільки тривіальне розшарування рангу завжди має лінійно незалежних перетинів то для тривіальних розшарувань
  • З попереднього також для тривіального розшарування і довільного векторного розшарування виконується рівність
  • при .
  • Перший клас Штіфеля — Вітні рівний нулю тоді і тільки тоді, коли розшарування є орієнтовним. Зокрема, многовид є орієнтовним тоді і тільки тоді, коли .
  • Розшарування допускає спінорну структуру, тоді і тільки тоді, коли перший і другий класи Штіфеля — Вітні обидва рівні нулю.
  • Для орієнтовного розшарування, другий клас Штіфеля — Вітні лежить в образі природного відображення (або, що те ж саме, так званий третій цілий клас Штіфеля — Вітні наближається до нуля) тоді і тільки тоді, коли розшарування допускає -структуру.
  • Всі числа Штіфеля - Вітні гладкого компактного многовида рівні нулю тоді і тільки тоді, коли цей многовид є границею (без урахування орієнтації) гладкого компактного многовида.

Приклади[ред. | ред. код]

  • Загальний клас Штіфеля — Вітні довільного тривіального векторного розшарування рівний 1, тобто
  • Для дотичного розшарування над одиничною сферою клас Штіфеля — Вітні теж рівний 1. Тобто за допомогою класів Штіфеля — Вітні дотичне розшарування не можливо відрізнити від тривіального хоча не для всіх сфер дотичне розшарування є тривіальним.
  • Нехай проективний простір розмірності n. Тоді сингулярні групи когомологій є циклічними групами порядку 2 для і є нульовою групою для інших значень. До того ж якщо a — ненульовий елемент групи то i-кратний кап-добуток a на самого себе є ненульовим елементом групи При цих позначеннях для тавтологічного розшарування
  • В тих же позначеннях, що і в попередньому пункті, якщо ортогональне доповнення тавтологічного розшарування, то
  • Зокрема тоді і тільки тоді коли n + 1 є степенем 2.

Література[ред. | ред. код]

  • Прасолов В. В. Элементы теории гомологий.
  • Husemoller D. Fibre Bundles. — Springer-Verlag, 1994.
  • Милнор Дж., Сташев Дж. Характеристические классы. — Москва: Мир, 1979. — 371 с.