Клече

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Клече
Kleče
—  Поселення  —
Клече
Вид Клече
Координати: 46°05′29″ пн. ш. 14°30′00″ сх. д. / 46.09139° пн. ш. 14.50000° сх. д. / 46.09139; 14.50000
Країна  Словенія
Регіон Верхня Крайна
Муніципалітет Любляна
Висота над р.м. 300 м 
Клече. Карта розташування: Словенія
Клече
Клече

Клече (словен. Kleče; нім. Kletsche[1]) — поселення (раніше окреме) в північній частині Любляни та центральній частині Словенії.[2] Було частиною регіону Верхня Крайна, нині включено до складу Осреднєсловенського регіону.[3]

Географія[ред. | ред. код]

Є лінійним поселенням; розташоване вздовж дороги, що сполучає Савлє та Шентвид; більшість будинків розташована в північній частині дороги. На території поселення діють обмеження на будівельні роботи через наявність насосної станції. Ґрунти піщані, на північ та південь від поселення простягаються сільськогосподарські угіддя. Оскільки територія поселення прилягає до ріки Сава, на ній росте багато дерев, здебільшого дуб та граб.[4][2]

Назва[ред. | ред. код]

Вперше згадується в історичних джерелах під назвою Cletschach у 1359; у 1363 — вже під назвою Cleczach; у 1444 — як Cletschach; у 1458Kletsch. Назва поселення відсилає до місцевої географії; воно походить від прозивного іменника kleč, що означає «поклади гравію, вкриті порожнім ґрунтом».[5]

Історія[ред. | ред. код]

Протягом 18881890 на території Клече була збудована насосна станція.[2] Протягом Другої світової війни вздовж головної дороги проходила межа між італійськими та німецькими територіями, внаслідок чого поселення було відділене від сусіднього Савлє. Пізніше кордон був відсунутий на північ. Німецька адміністрація збудувала на підконтрольній їй території поселення дорогу та залізничне полотно, яке сполучалося з іншим залізничним полотном, що пролягало через поселення Чрнуче[en] до Лазе-при-Долскем. У 1974 Клече увійшло до складу Любляни в якості адміністративної одиниці. [6] Клече зберегло свій сільський характер, не зважаючи на інтенсифікацію урбанізаційних процесів у поселенні.

Вулиці[ред. | ред. код]

Культурна спадщина[ред. | ред. код]

  • Будинок № 22 — велика двоповерхова споруда з симетричним подвійним дахом. Над входом вирізьблена дата 1895. В районі першого поверху знаходиться аркада. Будинок раніше функціонував як готель Urh (словен. gostilna pri Urhu). Знаходиться в центральній частині поселення.[7]
  • Селищний центр — внесений до списку культурної спадщини. Зберігає стрічкоподібне планування поселення, повторюючи контури Сави; будинки розділені перпендикулярно.[8]
  • Штефання (словен. štehvanje) — забава, що почала проводитися в Клече та прилеглих поселеннях у 1935.[9] Походить з територій біля ріки Гайль, проводиться у червні.

Видатні особи[ред. | ред. код]

  • Якоб Авшич (словен. Jakob Avšič) (псевдонім Jaka) (1896—1978) — політик-комуніст.[2][10]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Intelligenzblatt zur Laibacher Zeitung, no. 141. 24 November 1849, p. 20.
  2. а б в г Savnik, Roman, ed. 1971. Krajevni leksikon Slovenije, vol. 2. Ljubljana: Državna založba Slovenije, p. 350.
  3. Ljubljana municipal site
  4. Krajevni leksikon Dravske Banovine. 1937. Ljubljana: Zveza za tujski promet za Slovenijo, p. 349.
  5. Snoj, Marko (2009). Etimološki slovar slovenskih zemljepisnih imen. Ljubljana: Modrijan. с. 188–189. 
  6. Spremembe naselij 1948–95. 1996. Database. Ljubljana: Geografski inštitut ZRC SAZU, DZS.
  7. Slovenian Ministry of Culture register of national heritage reference number ešd 11241
  8. Slovenian Ministry of Culture register of national heritage reference number ešd 11234
  9. Židov, Nena. 2008. "Kdor ne štehva, ni Posavc!" Štehvanje v Savljah, Klečah in na Ježici v Ljubljani (A New Quintain Tradition: Štehvanje in the Sava Valley). In: Ingrid Slavec Gradišnik & Helene Ložar-Podlogar (eds.), Čar izročila: zapuščina Nika Kureta (1906–1995), pp. 335–352. Ljubljana: ZRC, p. 337.
  10. Slovenska biografija: Jaka Avšič.

Посилання[ред. | ред. код]