Климова Ірина Михайлівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Климова Ірина Михайлівна
Irina Klimova 2006.jpg
Народилася 12 квітня 1967(1967-04-12)[1] (54 роки)
Москва, РРФСР, СРСР
Країна Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Russia.svg Росія
Діяльність акторка
Alma mater Театральний інститут імені Бориса Щукіна
Знання мов російська
Заклад Театр імені Моссовєта
Нагороди
Заслужений артист Росії
IMDb nm0459561
Сайт ir-klimova.ru

Ірина Михайлівна Климова (нар.. 12 квітня 1967, Москва, РРФСР, СРСР) — радянська і російська актриса кіно і телебачення, Театру імені Моссовєта, естрадна співачка, кінопродюсерка. Заслужена артистка Росії (2014)[2].

Біографія[ред. | ред. код]

Ірина Климова народилася в Москві 12 квітня 1967 року. Після школи вступила до Театрального училища імені Бориса Щукіна на курс Алли Олександрівни Казанської. З 1986 року почала зніматися в кінофільмах. Після закінчення училища в 1988 році отримала пропозиції з дванадцяти театрів.

На початку свого творчого шляху Ірина Климова була артисткою Театру імені Є. Вахтангова, грала Лізоньку у виставі «Зойчина квартира». Потім служила в Театрі імені Моссовєта. У 1993 році пішла з трупи і зосередилася на зйомках у кіно — і телефільмах, виступала на естраді. В 1998 році випустила сольний альбом «Я так втомилася чекати». У 1999 році повернулася до театру.

Була співведучою у телевізійній програмі «Клуб колишніх дружин» (телеканал ТНТ). У 2008 році брала участь в проєкті каналу «Росія-1» «Танці з зірками». У 2013 році брала участь у програмі «Живий звук» на каналі «Росія-1». Брала участь у програмі «Три акорди» на Першому каналі (2017).

У 2010 році дебютувала як продюсерка з фільмом «Будинок без виходу».

Особисте життя[ред. | ред. код]

  • Перший чоловік — актор Валерій Боровинських. Шлюб тривав 10 років.
  • Другий чоловік — актор Олексій Нілов (розлучені).
    • син Микита (нар. 2003).

Творчість[ред. | ред. код]

Ролі в театрі[ред. | ред. код]

Театр імені Є. Вахтангова[ред. | ред. код]

  • «Зойчина квартира» — Лізонька

Театр імені Моссовєта[ред. | ред. код]

  • «Максим наприкінці тисячоліття» — Кіля
  • «Калігула» — Дружина Муція
  • «Кафе Превера» — Барбара
  • «Лялечка» — Лялечка Міген
  • «Матуся Кураж та її діти» — Іветта Потьє
  • «Кін, або Геній і безпутність» — Анна Дембі
  • «Шиворіт-навиворіт» — Альона
  • «У випадку вбивства набирайте „М“» — Марго Вендіс
  • «Ісус Христос — суперзірка» — Марія Магдалина
  • «Дивна історія доктора Джекіла і містера Гайда» — Люсі Гарріс, Емма Керроу (грала двічі)
  • «Морська подорож 1933 року» — Мері
  • «Шум за сценою» — Дотті
  • «Васса Желєзнова» — Людмила

Фільмографія[ред. | ред. код]

  • 1981 — Таємниця записної книжки (епізод)
  • 1985 — Страховий агент (епізод)
  • 1986 — Трава зелена — Настя
  • 1987 — Забави молодих — Єрмолаєва
  • 1987 — Поразка — Олена
  • 1987 — Гніт (короткометражний)
  • 1989 — Молодий чоловік з гарної родини — Ія
  • 1989 — Щасливчик — Маша Танєва
  • 1990 — Анютині оченята і панські ласки — Анюта
  • 1990 — Зимова вишня-2 — Світлана («Слоник»)
  • 1991 — Діти, що втікають від грози (кіноальманах) (фільм «Мій милий Чиж») — Надя
  • 1991 — Між неділею та суботою
  • 1991 — Небеса обітовані — наречена
  • 1991 — Мігранти
  • 1991 — Рудольфіо (фільм-спектакль) — Іо
  • 1992 — Рекет — Люся
  • 1994 — Петербурзькі таємниці — Доллі Шиншеєва
  • 1995 — Зимова вишня 3 — Світлана («Слоник»)
  • 1999 — Розв'язка Петербурзьких таємниць — Доллі Шиншеєва
  • 2000 — Третього не дано
  • 2001 — Вулиці розбитих ліхтарів —. Менти-4 (серія «Королева бензоколонок») — Наташа
  • 2005 — МУР є МУР-3 (епізод)
  • 2007 — Сваха (серія «Егоїстка») — Світлана
  • 2009 — Морський патруль-2 (серія «Гра») — Віолетта
  • 2009 — Сім дружин одного холостяка — Світла
  • 2010 — Для початківців кохати — Надя, колишня дружина Андрія
  • 2010 — Адвокатеси (серія «Блиск і злидні») — Олена Вдовіна
  • 2011 — Товариші поліцейські — Сухова Ганна
  • 2013 — Поцілуйте наречену — Наталя Петрівна Зеленцова
  • 2015 — Медсестра — Лобанова Валерія
  • 2016 — Напарниці — Тетяна Станіславівна, лікарка
  • 2017 — Така, як всі (перший канал) — Альбіна
  • 2017 — Зимова вишня 4 — Світлана

Дискографія[ред. | ред. код]

У 1998 році Ірина Климова випустила сольний альбом «Я так устала ждать» (Студія Союз).

# НазваАвтор слівАвтор музики Тривалість
1. «Я так устала ждать»  Сергій ТрофімовСергій Трофімов 4:04
2. «Детский сон»  Олег РудокМикола Парфенюк 4:54
3. «Ветер любви»  Кирило КрастошевськийРуслан Горобець 4:48
4. «Далеко»  Карен КавалерянРуслан Горобець 4:11
5. «Я вернусь»  Игорь ВоронежскийМикола Парфенюк 3:48
6. «Снег»  Кирило КрастошевськийРуслан Горобець 5:04
7. «Поцелуй на прощанье»  Кирило КрастошевськийРуслан Горобець 4:27
8. «Романс»  Сергій ТрофімовСергій Трофімов 3:00
9. «Мне снилась ночь»  Карен КавалерянАндрій Мисін 4:41
10. «Ангел»  Олександр ВістаМикола Парфенюк 6:32

На пісні «Я так устала ждать», «Детский сон», «Романс» («Как я тебя ждала») були зняті відеокліпи, які ротувалися на телебаченні.

Примітки[ред. | ред. код]

Указом Мера Москви Сергія Собяніна від 18 серпня 2011 року присвоєно звання «Почесний працівник культури міста Москви».

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]