Климчук Олександр Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Климчук.
Климчук Олександр Олександрович
Народився 26 листопада 1942(1942-11-26)
Глядки
Помер 7 липня 2015(2015-07-07) (72 роки)
Країна  Україна
Діяльність журналіст
письменник
Alma mater Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка
Знання мов українська
Членство Національна спілка журналістів України
Нагороди Заслужений діяч мистецтв України

Олекса́ндр Олекса́ндрович Климчу́к (*26 листопада 1942(19421126), село Глядки, нині Волочиського району Хмельницької області — †7 липня 2015) — український письменник, журналіст, публіцист. Член Національної спілки письменників України. Член Національної спілки журналістів України. Заслужений діяч мистецтв України (2006).


Біографічні відомості[ред. | ред. код]

1965 року закінчив історико-філологічний факультет Кам'янець-Подільського педагогічного інституту (нині Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка).

Працює в пресі з 1970 року (газета «Молода гвардія», журнал «Ранок», від 1977 року у тижневику «Україна»: зокрема, очолював відділ літератури й мистецтва, потім головний редактор). Нині — головний редактор журналу «Музейний провулок».

Автор збірки художньо-публіцистичних оповідань «Прощання слов'янки» (Київ: Молодь, 1987); сценаріїв художньо- документальних фільмів про художників В'ячеслава Розвадовського, Михайла Врубеля й Кирилівську церкву, Аллу Горську, численних нарисів, статей у періодиці.

Упорядник та автор передмови до збірника «Статті» Симона Петлюри (Київ: Дніпро, 1993).

Лауреат премій імені Ярослава Галана, імені Олександра Білецького та імені Дмитра Нитченка.

18 серпня 2006 року надано звання «Заслужений діяч мистецтв України» — за значний особистий внесок у соціально-економічний, культурний розвиток Української держави, вагомі трудові досягнення та з нагоди 15-ї річниці незалежності України [1].

Публікації[ред. | ред. код]

  • Тихі дзвони ташань-цвіту // Україна. — 1979. — 4 березня (№ 9). — С. 12.
  • Політ орла: Народні герої України [Дмитро Жлоба] // Україна. — 1986. — № 40. — С. 24.
  • На тернах смиренних: Музеї України // Україна. — 1986. — 12 жовтня (№ 41). — С. 12—13.
  • Обереги над Мурафою // Україна. — 1987. — 11 січня (№ 2). — С. 12—14, І—IV вкладки.
  • Ключ Поділля // Україна. — 1987. — № 14.
  • Нема проблем, або Сюжети по-лохвицьки: Пам'ять совісті // Україна. — 1988. — 3 січня (№ 1). — С. 4—7.
  • Що є в тобі: [Про хмельницького художника Миколу Мазура] // Україна. — 1988. — № 45 (6 листопада). — С. 12, І—IV вкладки.
  • Шабля і підкова, або Чи повернеться у «вожді кавалерії» герой громадянської війни Микола Криворучко // Україна. — 1988. — № 51—52.
  • Четвёртый шлях // Смена. — 1988. — № 23. — С. 12—14.
  • Час цвітіння (Про художника В. Гагенмейстера) // Україна. — 1989. — № 8.
  • Просто святе діло (Про художника В. Розвадовського) // Україна. — 1990. — № 2.
  • Євангеліє від Максиміліана // Україна. — 1990. — № 37. — С. 2 обкладинки, 1, 12—14, 1—4 вкладки.
  • За ким сумує дзвін // Україна. — 1991. — № 1. — С. 1.
  • В чистій любові до краю: Пророки духу [Про Івана Огієнка] // Україна. — 1991. — № 19. — С. 16—20.
  • Мій дельтаплан // Україна. — 1991. — № 20. — С. 2 обкладинки., 1—2, 1—2 вкладки.
  • Джмелі над Гданськом // Україна. — 1991. — № 25. — С. 24, 1—4 вкладки.
  • Діяльність І. І. Огієнка на посаді головноуповноваженого уряду УНР // Духовна і науково-педагогічна діяльність І. І. Огієнка в контексті українського національного відродження. — Кам'янець-Подільський, 1992. — С. 67—68.
  • «Я повернуся…» // Петлюра С. Статті. — К., 1993. — С. 3-6.
  • Життєві жалі протоієрея Юхима Сіцінського // Україна. — 1993. — № 1.
  • «Я єсмь…» (Іван Марчук): Есей-біографія / О. О. Климчук. — Київ: Український письменник, 2013. — 584 сторінки. ISBN 978-966-779-336-6.
  • «Факторія Завойка» / О. О. Климчук. — Київ: Український письменник, 2013. — 318 сторінрк. ISBN 978-966-579-382-3.

Нагороди і відзнаки[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Указ Президента України № 694/2006 «Про відзначення державними нагородами України працівників підприємств, установ та організацій з нагоди Дня незалежності України». Архів оригіналу за 28 січня 2014. Процитовано 10 листопада 2012.

Література[ред. | ред. код]

  • Баженов Л. В. Поділля в працях дослідників і краєзнавців XIX—XX ст.: Історіографія. Біобібліографія. Матеріали. — Кам'янець-Подільський, 1993. — С. 230—231.
  • Письменники України : довідник / упоряд. Д. Г. Давидюк, Л. Г. Кореневич, В. П. Павловська. — Дніпропетровськ : ВПОП «Дніпро», 1996. — 397 с. — ISBN 5-7707-9062-8. — С. 123.
  • Гаврищук А. П. Олександр Олександрович Климчук // Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка в особах. — Т. 3. — Кам'янець-Подільський: Оіюм, 2008. — С. 730—744.

Посилання[ред. | ред. код]


українська персоналія Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Климчук_Олександр_Олександрович&oldid=36554924