Клоков Михайло Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Михайло Доленґо
Михайло Васильович Клоков
Mykhailo Klokov-crop.jpg
фото з Облікової картки лауреата державної премії
Ім'я при народженні Михайло Васильович Клоков
Псевдо Михайло Доленґо
Народився 31 липня (12 серпня) 1896(1896-08-12)
м. Лебедин на Харківщині
Помер 5 жовтня 1981(1981-10-05) (85 років)
м. Київ
Поховання
Громадянство СРСР СРСР
Діяльність ботанік, поет, критик
Сфера роботи ботаніка
Alma mater ХНУ
Мова творів українська
Роки активності 1915—1981
Жанр вірш, критична стаття
Нагороди
Сталінська премія Державна премія України в галузі науки і техніки
Премії Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1969)

Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Миха́йло Васи́льович Кло́ков (* 31 липня (12 серпня) 1896(18960812), місто Лебедин Сумської області,— † 5 жовтня 1981, Київ) — український ботанік, поет і літературний критик. Літературне псевдо — Михайло Доленґо.

Облікова картка лауреата державної премії УРСР

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в сім'ї народного вчителя. По закінченні гімназії навчався на біологічному факультеті Харківського університету, далі — в аспірантурі при науково-дослідній катедрі ботаніки ХІНО (1922–1926) та кафедрі літератури (1926–1930). З двадцяти років працював ботаніком у Харківському університеті, а від 1944 року в Інституті ботаніки АН УРСР. Під час війни був в евакуації в Ташкенті, потім у Кзил-Орді. 1947 року захистив дисертацію на ступінь доктора біологічних наук, отримав звання професора. 1969 року за участь у створенні 12-томної праці «Флора УРСР» удостоєний Державної премії СРСР.

Наукова робота[ред. | ред. код]

Описав близько шестисот нових видів квіткових рослин, відкрив два десятки досі невідомих науці рослин, один із видів берези його учень Борис Заверуха назвав ім'ям вчителя — Береза Клокова.

Автор понад ста сорока наукових праць із теоретичних питань систематики та філогенії вищих рослин.

Відомий теоретик у галузі ейдології. Чимало праць ученого присвячено поняттю «вид» і різноманіттю його проявів. Михайлу Клокову (1978) належать такі терміни як «сувиддя» (великий вид) і «філон» (малий вид). Ці еволюційні поняття стали продовженням роботи над давніми концептами генетиків: «ліннеон» (великий вид), «жорданон» (елементарний вид) і «біотип» (локальна форма) (Филипченко, 1978).

Klokov є міжнародним науковим скороченням імені ботанічного автора: Клоков Михайло Васильович.
Перегляньте таксони, приписувані цьому автору, в International Plant Names Index (IPNI).


Природоохоронна діяльність[ред. | ред. код]

В кінці 1920-х та на початку 1930-х років був кореспондентом Українського комітету охорони пам'яток природи. У 1927 році був відряджений до Маріпольщини для проектування заповідника Кам'яні могили, про що у збірці Комітету опубліковані звіти дослідника [2].

Творчість[ред. | ред. код]

Літературну діяльність почав 1915 року. З 1922 року виступав також як літературний критик. Належав до літературних організацій «Арена», ВУСПП (1927–1934).

1924 року вийшла збірка статей Доленґа «Критичні етюди», до якої ввійшли раніше друковані в журналах розвідки й огляди «Літературні взаємовідносини», «До питання про дві системи мови», «Імпресіоністичний ліризм у сучасній українській прозі» (Червоний шлях. — 1924. — № 1/2), «Нотатки до історії жовтневої прози та епосу» (Жовтневий эбірник. — ДВУ, 1924), «Жовтнева лірика» та ін.

Крім цього, був автором статей: «Проблема життєрадісності» («Арена», 1922, № 1), «Трагедія непотрібної трагічності» (Ч. Ш., 1924, № 4-5) — з приводу творів В. Підмогильного, «Ленін у художній літературі» («Книга», 1924, № 5), «Повсталий світ» (Ч. Ш., 1925, № 4), «1924 — Наші літературні здобутки» («Нова Громада», 1925, № 1), «Нотатки про сучасну поезію» («Культура і побут», 1926, № 34), «Соціальні мотиви в українській поезії останніх двох років» (там же, 1926, Ns 38), «Поезія Вас. Еллана» (Ч. Ш., 1927, № 1), «Післяжовтнева українська література» (Ч. Ш., 1927, № 11), «До питання про художню політику ВУСППа» (журнал «Гарт», 1927) та ін. Активно друкувався в журналі «Критика», заснованому 1928 року, де містив свої статті, огляди поточної літератури, рецензії.

Художні твори[ред. | ред. код]

  • Блакитна жалоба. Збірка перша. — Харків, 1920.
  • Об'єктивна лірика. Схеми і діягнози. — Харків: ДВУ, 1922.
  • Litterae. Моє письмо. Збірка третя. — Харків: Цех каменярів, 1923.
  • Критичні етюди. — Харків: ДВУ, 1924.
  • Вибрані поезії. (1918–1926). — Харків: ВУСПП, 1927.
  • Узмінь. Збірка поезій четверта. (1924–1926). — Харків: ДВУ, 1928.
  • Зросло на камені. Збірка поезій. — Харків: ВУСПП, 1929.
  • Творчість Володимира Сосюри. — Харків: ЛіМ, 1931.
  • Під гарячим небом. Поезії. — Київ—Харків: Держлітвидав, 1937.
  • Цілюще зілля. Лірика. (1942–1944). — Київ: Радянський письменник, 1945.
  • Роздуми. Поезії. — Київ: Радянський письменник, 1961.
  • Зелене й червоне. Поезії. — Київ, 1971.
  • Сім кольорів надії. — Київ, 1980.
  • Поезії. — К.: Дніпро, 1988.

Наукові праці[ред. | ред. код]

  • Клоков М. В. Эндемизм украинской флоры: Дисс. д-ра биол. наук. — [Б.м.] 1947. — 1270 с.
  • Клоков М. В. О днепровских и некоторых других видах рода Corispermum L. // Бот. материалы Гербария Бот. инст. АН СССР (Ленинград). — 1960. — T. 20. — C. 90-136.
  • Клоков М. В. Основные этапы развития равнинной флоры Европейской части СССР // Мат-лы по истории флоры и растительности СССР. — М.; Л.: Изд-во АН СССР, 1963. — Вып. 4. — С. 376–406.
  • Клоков М. В. Расообразование в роде тимьянов — Thymus L. на территории Советского Союза. — Киев: Наук. думка, 1973. — 190 с.
  • Клоков М. В. Географическая раса как историческое явление. Некоторые основные положения // Природная обстановка и фауны прошлого. — Киев: Наук. думка, 1974. — Вып. 8. — С. 105–111.
  • Клоков М. В. Современное состояние изучения украинских гвоздичных // Нов. системат. высш. и низш. раст. — 1974. — Киев: Наук. думка, 1974. — С. 7-67.
  • Клоков М. В. Род рогоглавник (Ceratocephala Moench) в аспекте общей биологической дифференциации // Нов. системат. высш. и низш. раст. — 1977. — Киев: Наук. думка, 1978. — С. 7-73.
  • Клоков М. В. Биологическая дифференциация в таксономическом и фитоэйдологическом аспектах // Новости систематики высших и низших растений 1977 (Сб. научн. работ). — К.: Наук. думка, 1978. — С. 50-73.
  • Клоков М. В. Псаммофильные флористические комплексы на территории УССР (опыт анализа псаммофитона) // Нов. системат. высш. и низш. раст. — 1979. — Киев: Наук. думка, 1981. — С. 90-150.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Міжнародний індекс назв рослин
  2. Клоков М. Кам'яні могили // Охорона пам'яток природи на Україні. Збірник 1. - Харків: УКОПП. - 1927. - с. 34-40

Джерела та література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]