Книга Великому Кресленню

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Кни́га Вели́кому Кре́сленню (рос. Книга Большому Чертежу) — перший географічний і частково етнографічний опис всієї Московської держави та ряду сусідніх країн. Зберігся у багатьох списках. «Книга Великому Кресленню» складена 1627 як пояснення до «Старого креслення» — першої карти Московії (16 століття) і «Нового креслення» — карти її південної частини («Поле») 1627 (обидві не збереглися). В 1920-х pp. знайдена карта «Чертеж украинским и черкесским городам от Москвы до Крыма», яка є, мабуть, копією кресленика шляхів від Москви до Перекопа, складеного 1627 як додаток до «Книги Великому Кресленню».

В «Книзі Великому Кресленню» є цінні відомості про шляхи, ріки, ліси і населені пункти України. «Книга Великому Кресленню» широко використовувалась у 17 — 18 століттях в практичних і наукових цілях. «Книга Великому Кресленню» — визначна пам'ятка російської історико-географічної думки початку 17 століття.

Джерела[ред. | ред. код]