Кобзівка
| село Кобзівка | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
| Країна |  Україна
| ||||
| Область | Харківська область | ||||
| Район | Красноградський район | ||||
| Рада | Кобзівська сільська рада | ||||
| Облікова картка | Кобзівка | ||||
| Основні дані | |||||
| Засноване | 1883 | ||||
| Населення | 651 | ||||
| Площа | 2,219 км² | ||||
| Густота населення | 293,38 осіб/км² | ||||
| Поштовий індекс | 63361 | ||||
| Телефонний код | +380 5744 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 49°13′15″ пн. ш. 35°34′27″ сх. д. / 49.22083° пн. ш. 35.57417° сх. д.Координати: 49°13′15″ пн. ш. 35°34′27″ сх. д. / 49.22083° пн. ш. 35.57417° сх. д. | ||||
| Середня висота над рівнем моря |
102 м | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | 63361, Харківська обл., Красноградський р-н, с. Кобзівка, вул. Шевченка | ||||
| Сільський голова | Лугова Людмила Миколаївна | ||||
| Карта | |||||
  Кобзівка | |||||
 Кобзівка | |||||
| Мапа | |||||
| |||||
Ко́бзівка — село в Україні, у Красноградському районі Харківської області. Населення становить 651 осіб. Орган місцевого самоврядування — Кобзівська сільська рада. Герб села є промовистим.
Географія[ред. | ред. код]
Село Кобзівка розташоване на березі Кобзівського водосховища, що на річці Вошива. Нижче за течією на відстані 1 км розташоване село Одрадівка, на відстані 2 км розташоване село Кобзівка Друга.
На відстані 4 км проходить автомобільна дорога М18 (E105).
Історія[ред. | ред. код]
Село Кобзівка засноване як «зимівники» козаками Запорізької Січі. З 1734 року територія сучасного села Кобзівка входила до складу земель Самарської паланки, а з 1768 року - Орельської паланки Запорізької Січі. У 1780 році на території сучасного села сімейними козаками Полтавського полку було засновано хутір «Землянський». Назву село отримало за прізвищем поміщика Кобозєва, якому були даровані землі.[1]
Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 142 жителі села[2].
Населення[ред. | ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 521 особа, з яких 237 чоловіків та 284 жінки[3].
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 644 особи[4].
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[5]:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 94,47 % |
| російська | 5,38 % |
| молдовська | 0,15 % |
Економіка[ред. | ред. код]
- Молочно-товарна ферма.
- Приватне аграрно-орендне підприємство «Промінь».
Об'єкти соціальної сфери[ред. | ред. код]
- Дитячий садочок.
- Будинок культури.
Символіка[ред. | ред. код]
.jpg)
Герб та прапор[ред. | ред. код]
Стилізована золота колодка Ордена Держави звання Героя України, що поділяє гербовий щит на 2 частини, символізує особистий вклад в розвиток населеного пункту, мешканця села — керівника сільськогосподарського підприємства Героя України Гулого Івана Михайловича. Складовими стилізованої золотої колодки Ордена Держави звання Героя України є золоті цеглини, що символізують безпосередній вклад кожного мешканця, як в розвиток поселення, так і особисту участь кожного селянина в економічному розвитку території сільської ради.
Золоте стилізоване зображення кобзи — відображає назву адміністративного центру сільської ради та символізує культурну спадщину її території, яка своїм корінням походе із далекого минулого.
Зображення колосів пшениці є ознакою сільськогосподарської направленості діяльностті жителів сучасної території сільської ради з давніх часів.
Зображення дванадцяти восьмипроміневих зірок відображає факт входження земель Кобзівської сільської ради до території Вольностей Війська Запорізького, та існування на її теренах «зимових» поселень козаків. З 1734 року землі сучасної території Кобзівської сільської ради входили до складу Самарської, а пізніше — Орільської паланок Вольностей Війська Запорізького.
Срібний напис «1781» на картуші герба символізує рік відновлення поселень на сучасній території Кобзівської сільської ради.
Відомі люди[ред. | ред. код]
- Дейнега Сергій Євгенович (1985—2014) — військовослужбовець Луганського прикордонного загону (військова частина 9938) Державної прикордонної служби. Загинув у зоні проведення АТО.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Історична довідка | Наталинська громада, Харківська область, Красноградський район. natalynska-gromada.gov.ua (UA) . Архів оригіналу за 31 травня 2022. Процитовано 15 травня 2022.
- ↑ Кобзівка. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.[недоступне посилання]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Харківська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Харківська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Харківська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
Посилання[ред. | ред. код]
- Погода в селі Кобзівка [Архівовано 13 Серпня 2020 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття з географії Харківської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| ||||||||
| |||||||||||
