Хрестище (Красноградський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Хрестище
Hrestyshche krasn gerb.png Hrestyshche krasn prapor.png
Герб Прапор
Країна Україна Україна
Область Харківська область
Район/міськрада Красноградський район
Рада/громада Хрестищенська сільська рада
Код КОАТУУ 6323381501
Облікова картка Хрестище 
Основні дані
Засноване 1731
Населення 947
Площа 2,433 км²
Густота населення 389,23 осіб/км²
Поштовий індекс 63311
Телефонний код +380 5744
Географічні дані
Географічні координати 49°33′01″ пн. ш. 35°31′02″ сх. д. / 49.55028° пн. ш. 35.51722° сх. д. / 49.55028; 35.51722Координати: 49°33′01″ пн. ш. 35°31′02″ сх. д. / 49.55028° пн. ш. 35.51722° сх. д. / 49.55028; 35.51722
Середня висота
над рівнем моря
167 м
Відстань до
районного центру
20 км
Найближча залізнична станція Берестовеньки
Відстань до
залізничної станції
12 км
Місцева влада
Адреса ради 63311, Харківська обл., Красноградський р-н, с.Хрестище, вул.Октябрська,48, тел. 91-4-40; 91-4-90
Сільський голова Шатравка Сергій Миколайович
Карта
Хрестище. Карта розташування: Україна
Хрестище
Хрестище
Хрестище. Карта розташування: Харківська область
Хрестище
Хрестище
Хрестище. Карта розташування: Красноградський район
Хрестище
Хрестище

Хрести́ще (до 1859 — Дзябурівка) — село Красноградського району Харківської області.

Населення становить 947 осіб.

Орган місцевого самоврядування — Хрестищенська сільська рада.

Географічне розташування[ред. | ред. код]

Село Хрестище знаходиться між автомобільними дорогами М18 і Р51. На відстані 1 км розташоване село Світле.

Історичні відомості[ред. | ред. код]

  • 1731 — дата заснування як села Дзябурівка. Прізвище Дзябура досі дуже поширене в селі.
  • 1859 — перейменоване в село Хрестище.

За даними на 1859 рік у власницькому селі Хрестище (Дзябурівка) Костянтиноградського повіту Полтавської губернії, мешкала 1061 особа (536 чоловічої статі та 525 — жіночої), було 407 дворових господарств[1].

Найзначніша подія дореволюційній історії села — селянське повстання 1902 року, що почалося в Костянтиноградському повіті, в тому числі і в Хрестище. Центром його була сусідня Карлівська економія, куди хрестищенські селяни постійно ходили на відпрацювання. Проти повсталих були кинуті урядові війська, на більшій частині території Полтавської і Харківської губерній, які були охоплені заворушеннями селян, проводилися жорстокі розправи. В Хрестищі були заарештовані і віддані під суд 12 осіб. Не було спокійно в селі і в наступні роки.

З 1966 року життя селян визначає Хрестищенське газове родовище.

В 60-ті роки різко зріс видобуток «блакитного палива» за рахунок освоєння Шебелинського родовища на Харківщині. У 1966 році було виявлено найбільше в Україні (після Шебелинського) Хрестищенське газове родовище. За запасами газу воно входить до п'ятірки найбільших родовищ Європи. Вчені підрахували, що обсяг покладів енергоносіїв в цьому районі досягає трьохсот мільярдів кубометрів. У 1977 році за відкриття й освоєння Хрестищенського родовища групі робітників, інженерів і вчених було присуджено Державну премію УРСР. Розвідка покладів була складною, оскільки тут виявилося велика відмінність у будові верхніх і нижніх пластів землі. Основні газові поклад розташовувалася на досить великих глибинах. У міру падіння видобутку на Шебелинці, дефіцит повністю перекривався за рахунок збільшення обсягу видобутку газу на Хрестищенському промислі. Максимальний газовий видобуток був досягнутий в 1977 році — 24 мільярди кубометрів.

Ядерний вибух в околиці села[ред. | ред. код]

За повідомленнями сучасних ЗМІ, в околицях Хрестища 9 липня 1972 року о 10.00 було здійснено перший на території України підземний ядерний вибух (кодова назва «Факел»). Збереглися свідчення очевидців тієї події[2].

У липні 1971 при бурінні нової свердловини сталася НП. Газ вирвався назовні раніше, ніж бур дійшов до запланованої глибини. Напір газоконденсату досягав сили в 400 атмосфер. Що робити з некерованим газом, інженери вирішували добу. Впоратися з некерованим газовим струменем інженерам не вдалося, і вони вирішили запалити його. До вечора наступного дня газовий фонтан перетворили на факел заввишки в декілька десятків метрів. Він горів цілодобово, і в нічний час через факела було світло, майже як удень. Протягом року здійснювався ряд спроб зупинити факел. Випробуваний метод — скинути на свердловину багатотонні бетонні плити — провалився. Подібні пожарища зазвичай приборкують перевіреним способом: розкопуванням свердловини. Але фахівці з Москви запропонували оригінальне рішення: провести підземний ядерний вибух. Для цього потрібно було пробурити збоку від експлуатаційної свердловини іншу, похилу, на глибину більше двох кілометрів. І вмонтувати ядерний вибуховий пристрій. Вибух створювали в особливих умовах секретності, але мети досягти не вдалося — газ продовжував бити назовні. Протягом кількох місяців довелося рити кільцевий кар'єр шириною 400 і глибиною 20 метрів. Тільки в липні 1973 року вдалося перекрити кратер, через який вирвалося на волю й безглуздо згоріло понад мільярд кубометрів газу.

Символіка[ред. | ред. код]

Герб села Хрестища має форму іспанського щита, який вписано у золотий декоративний картуш, увінчаний золотою короною зі злакового колосся. Щит герба розділено трибарвним, із використанням червоного, білого і зеленого кольорів, клиноподібним хрестом на 2 частини: зелену і червону, де розміщені:

  • у 1-му зеленому полі – 2 срібні зображення полум'я і 6 срібних восьмипроменевих зірок;
  • на 2-му червоному полі – 2 срібні зображення колосся пшениці та 6 срібних восьмипроменевих зірок.

В нижній частині картуша розміщено стрічку синього кольору з написом срібними літерами «село Хрестище Красноградського району», а також напис срібними літерами «1735». На картуші розміщено стрічку синього кольору з написом срібними літерами «село Хрестище Красноградського району».

Зображення трикольорового клиноподібного хреста символізує перетин доріг, де в 1735 році базувався табір військ під керівництвом фельдмаршала Мініха. Крім того, клиноподібний хрест у ХVIII столітті був головною фігурою полотнищ військових прапорів і використовувався на прапорах армії Мініха, бійці якої і заснували село Хрестище. Зображення срібного полум'я відображає факт виявлення на території Хрестищенської сільської ради одного з найбільших родовищ газу в Україні, обсягом близько 300 000 000 000 м3; срібних колосків пшениці - символ сільськогосподарської спрямованості регіону з давніх часів; 12 восьмипроменевих срібних зірок – факт входження сучасної території сільської ради до складу Запорізької Січі. Срібний напис на картуші герба «1735» відображає рік заснування села Хрестище.

Галерея[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. рос. дореф. Полтавская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года, томъ XXXIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1862 — 263 с., (код 2023)
  2. Спогади очевидця проведення ядерного вибуху в околиці с. Хрестища Красноградського р-на Харківської обл.