Хрестище (Красноградський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Хрестище
Герб Прапор
Країна Україна Україна
Область Харківська область
Район Красноградський район
Рада Хрестищенська сільська рада
Облікова картка Хрестище 
Основні дані
Засноване 1731
Населення 947
Площа 2,433 км²
Густота населення 389,23 осіб/км²
Поштовий індекс 63311
Телефонний код +380 5744
Географічні дані
Географічні координати 49°33′01″ пн. ш. 35°31′02″ сх. д. / 49.55028° пн. ш. 35.51722° сх. д. / 49.55028; 35.51722Координати: 49°33′01″ пн. ш. 35°31′02″ сх. д. / 49.55028° пн. ш. 35.51722° сх. д. / 49.55028; 35.51722
Середня висота
над рівнем моря
167 м
Відстань до
районного центру
20 км
Найближча залізнична станція Берестовеньки
Відстань до
залізничної станції
12 км
Місцева влада
Адреса ради 63311, Харківська обл., Красноградський р-н, с. Хрестище, вул. Миру, 48
Сільський голова Шатравка Сергій Миколайович
Карта
Хрестище. Карта розташування: Україна
Хрестище
Хрестище
Хрестище. Карта розташування: Харківська область
Хрестище
Хрестище
Мапа
Мапа

Хрести́ще (до 1859 — Дзябурівка) — село Красноградського району Харківської області. Населення становить 947 осіб. Орган місцевого самоврядування — Хрестищенська сільська рада.

Географія[ред. | ред. код]

Село Хрестище знаходиться між автомобільними дорогами М18 і Р51. На відстані 1 км розташоване село Світле.

Історія[ред. | ред. код]

1731 — дата заснування як села Дзябурівка. Прізвище Дзябура досі дуже поширене в селі.

1859 — перейменоване в с. Хрестище.

За даними на 1859 рік, у власницькому с. Хрестище (Дзябурівка) Костянтиноградського повіту Полтавської губернії мешкала 1061 особа (536 чоловічої статі та 525 — жіночої), було 407 дворових господарств[1].

Найзначніша подія дореволюційній історії села — селянське повстання 1902 р., що почалося в Костянтиноградському повіті, в тому числі і в Хрестище. Центром його була сусідня Карлівська економія, куди хрестищенські селяни постійно ходили на відпрацювання. Проти повсталих були кинуті урядові війська, на більшій частині території Полтавської і Харківської губерній, які були охоплені заворушеннями селян, проводилися жорстокі розправи. В Хрестищі були заарештовані і віддані під суд 12 осіб. Не було спокійно в селі і в наступні роки.

З 1966 р. життя селян визначає Хрестищенське газове родовище.

В 60-ті роки різко зріс видобуток «блакитного палива» за рахунок освоєння Шебелинського родовища на Харківщині. У 1966 р. було виявлено найбільше в Україні (після Шебелинського) Хрестищенське газове родовище. За запасами газу воно входить до п'ятірки найбільших родовищ Європи. Вчені підрахували, що обсяг покладів енергоносіїв в цьому районі досягає 300 млрд м³. У 1977 р. за відкриття й освоєння Хрестищенського родовища групі робітників, інженерів і вчених було присуджено Державну премію УРСР. Розвідка покладів була складною, оскільки тут виявилася велика відмінність у будові верхніх і нижніх пластів землі. Основні газові поклади розташовувалася на досить великих глибинах. У міру падіння видобутку на Шебелинці, дефіцит повністю перекривався за рахунок збільшення обсягу видобутку газу на Хрестищенському промислі. Максимальний газовий видобуток був досягнутий в 1977 — 24 млрд м³.

Ядерний вибух в околиці села[ред. | ред. код]

За повідомленнями сучасних ЗМІ, в околицях Хрестища 9 липня 1972 року о 10.00 було здійснено перший на території України підземний ядерний вибух (кодова назва «Факел»). Збереглися свідчення очевидців тієї події[2].

У липні 1971 при бурінні нової свердловини сталася НП. Газ вирвався назовні раніше, ніж бур дійшов до запланованої глибини. Напір газоконденсату досягав сили в 400 атм. Що робити з некерованим газом інженери вирішували добу. Впоратися з некерованим газовим струменем інженерам не вдалося, і вони вирішили запалити його. До вечора наступного дня газовий фонтан перетворили на смолоскип заввишки в декілька десятків метрів. Він горів цілодобово, і в нічний час через смолоскип було світло, майже як удень. Протягом року здійснювався ряд спроб зупинити вогонь. Випробуваний метод — скинути на свердловину багатотонні бетонні плити — провалився. Подібні пожарища зазвичай приборкують перевіреним способом: розкопуванням свердловини. Але фахівці з Москви запропонували оригінальне рішення: провести підземний ядерний вибух. Для цього потрібно було пробурити збоку від експлуатаційної свердловини іншу, похилу, на глибину більше двох кілометрів і вмонтувати ядерний вибуховий пристрій. Вибух здійснювали в особливих умовах секретності, але мети досягти не вдалося — газ продовжував бити назовні. Протягом кількох місяців довелося рити кільцевий кар'єр шириною 400 і глибиною 20 м. Тільки в липні 1973 вдалося перекрити кратер, через який вирвалося на поверхню понад мільярд кубометрів газу.

Населення[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1126 осіб, з яких 525 чоловіків та 601 жінка[3].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 940 осіб[4].

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[5]:

Мова Відсоток
українська 93,35 %
російська 5,49 %
білоруська 0,11 %
молдовська 0,11 %
інші 0,94 %

Символіка[ред. | ред. код]

Герби населених пунктів Красноградського району серед них ліворуч, герб села Хрестище

Герб села Хрестища має форму іспанського щита, який вписано в золотий декоративний картуш, увінчаний золотою короною зі злакового колосся. Щит герба розділено трибарвним, із використанням червоного, білого і зеленого кольорів, клиноподібним хрестом на 2 частини: зелену і червону, де розміщені:

  • у 1-му зеленому полі — 2 срібні зображення полум'я і 6 срібних восьмипроменевих зірок;
  • на 2-му червоному полі — 2 срібні зображення колосся пшениці та 6 срібних восьмипроменевих зірок.

У нижній частині картуша розміщено стрічку синього кольору з написом срібними літерами «село Хрестище Красноградського району», а також напис срібними літерами «1735». На картуші розміщено стрічку синього кольору з написом срібними літерами «село Хрестище Красноградського району».

Зображення трикольорового клиноподібного хреста символізує перетин доріг, де в 1735 році базувався табір військ під керівництвом фельдмаршала Мініха. Крім того, клиноподібний хрест у XVIII столітті був головною фігурою полотнищ військових прапорів і використовувався на прапорах армії Мініха, бійці якої і заснували село Хрестище. Зображення срібного полум'я відображає факт виявлення на території Хрестищенської сільської ради одного з найбільших родовищ газу в Україні, обсягом близько 300 000 000 000 м3; срібних колосків пшениці — символ сільськогосподарської спрямованості регіону з давніх часів; 12 восьмипроменевих срібних зірок — факт входження сучасної території сільської ради до складу Запорізької Січі. Срібний напис на картуші герба «1735» відображає рік заснування села Хрестище.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. рос. дореф. Полтавская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года, томъ XXXIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1862 — 263 с., (код 2023)
  2. Спогади очевидця проведення ядерного вибуху в околиці с. Хрестища Красноградського р-на Харківської обл.[недоступне посилання з червня 2019]
  3. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Харківська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. 
  4. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Харківська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. 
  5. Розподіл населення за рідною мовою, Харківська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. 

Джерела[ред. | ред. код]