Ковальов Владислав Вікторович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ковальов Владислав Вікторович
UA-OR1-REC-GSB-H(2015).svg Солдат
Ковальов Владислав Вікторович.jpg
Загальна інформація
Народження 10 січня 1984(1984-01-10)
Каховка
Смерть 29 серпня 2014(2014-08-29) (30 років)
Іловайськ
Поховання Херсон
Громадянство Flag of Ukraine.svg Україна
Alma Mater ХНУ імені В. Н. Каразіна
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Геральдичний знак - емблема МВС України.svg МВС України
Рід військ National Police of Ukraine emblem.svg Спеціальна міліція
Формування
BatKhersonMVS.png
 «Херсон»
Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «Народний Герой України»

Владисла́в Ві́кторович Ковальо́в (01984-01-1010 січня 1984 — 02014-08-2929 серпня 2014) — солдат, Міністерство внутрішніх справ України, учасник російсько-української війни.

Життєпис[ред. | ред. код]

Закінчив Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна — лікувальна справа. Проживав у Херсоні, чотири роки працював у відомчій лікарні УМВС, лікар-хірург.

Записався добровольцем, рядовий міліції, батальйон патрульної служби міліції особливого призначення «Херсон».

Загинув 29 серпня 2014 року під час боїв під Іловайськом — виносив поранених з-під обстрілу, помер, рятуючи життя інших.[1]

Вдома залишились дружина Вікторія та двоє дітей — дворічна донька і однорічний син[2]. Похований у Херсоні.

Нагороди[ред. | ред. код]

  • 14 листопада 2014 року за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
  • У 2015 р. нагороджений  недержавною нагородою — орденом «Народний Герой України» (посмертно).

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]