Коваль Віталій Борисович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Коваль.
Віталій Коваль
Віталій Борисович Коваль
 Лейтенант
Загальна інформація
Народження 30 травня 2001(2001-05-30)
с. Ісківці, Лубенський район, Полтавська область, Україна
Смерть 6 січня 2023(2023-01-06) (21 рік)
біля м. Бахмут, Донецька область, Україна
(загинув у ході бойових дій)
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС  МВС
Рід військ  Національна гвардія
Формування
 3 БрОП
Війни / битви

Російсько-українська війна

Нагороди та відзнаки
Герой України

Віталій Борисович Коваль (2001—2023) — лейтенант Національної Гвардії України, учасник російсько-української війни, який загинув у ході російського вторгнення в Україну. Герой України (посмертно).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 30 травня 2001 року с. Ісківці Лубенського району Полтавської області. Навчався у Чутівській ЗОШ. З 2016 по 2018 здобував освіту в Кременчуцькому ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою. З 2018 по 2022 навчався у Національній академії Національної Гвардії України на командно-штабному факультеті.[1]

У 2021 році брав участь у військовому параді до 30-річчя незалежності України та був нагороджений пам'ятною відзнакою-медаллю[2].

Ще у військовому званні курсанта з перших днів російського вторгнення в Україну в 2022 році став на захист Батьківщини. Офіцерське звання отримав у березні 2022 року. З липня 2022 року боронив кордони держави на Сході України. Проходив службу у лавах 2 батальйону 3-ї бригади оперативного призначення Нацгвардії України на посаді заступника командира 2 роти оперативного призначення.

Загинув 6 січня 2023 року під час виконання бойового завдання на південно-східній околиці міста Бахмут Донецької області[1].

Похований 10 січня 2023 року у Чутівській громаді на Полтавщині[3].

Нагороди[ред. | ред. код]

  • Звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (28 серпня 2023, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові[4]. Нагороду отримала з рук президента України Володимира Зеленського 29 серпня 2023 у м. Києві мати Віталія Коваля під час урочистостей з нагоди Дня пам'яті захисників України.[5]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Навіки 21: на Полтавщині попрощались із загиблим випускником Кременчуцького військового ліцею Віталієм Ковалем. kremen.today. 11 січня 2023. Процитовано 2 вересня 2023.
  2. ↑ Звання Героя України посмертно присвоїли 21-річному воїну з Полтавщини. zmist.pl.ua. 30 серпня 2023. Процитовано 2 вересня 2023.
  3. ↑ 21-річний воїн Нацгвардії загинув на околицях Бахмута: з ним попрощалися на Полтавщині. zmist.pl.ua. 11 січня 2023. Процитовано 2 вересня 2023.
  4. ↑ Указ Президента України від 28 серпня 2023 року № 546/2023 «Про присвоєння В.Ковалю звання Герой України»
  5. ↑ Немає таких слів, щоб описати силу, велич і самопожертву героя, який залишається навічно в бою, щоб його народ зберіг волю та здобув перемогу – Президент у День пам’яті захисників України. president.gov.ua. 29 серпня 2023. Процитовано 2 вересня 2023.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Коваль_Віталій_Борисович&oldid=41397793