Кованько Олександр Сергійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кованько Олександр Сергійович
Кованько Олександр Сергійович.jpg
Народився 18 липня 1893(1893-07-18)
Красноград
Помер 20 травня 1975(1975-05-20) (81 рік)
Львів
Поховання
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперіяСРСР СРСР
Діяльність математик
Відомий завдяки математичний аналіз
Alma mater Московський університет
Науковий ступінь професор
Заклад Львівський університет
Відомий завдяки: питання повноти певних просторів майже періодичних функцій
Звання доктор фізико-математичних наук

Олекса́ндр Сергі́йович Кованько (* 18 липня 1893, Костянтиноград — нині Полтавська область — † 20 травня 1975, Львів) — український та російський математик, 1926 — професор, 1938 — доктор фізико-математичних наук.

Короткий життєпис[ред. | ред. код]

Походить з родини доглядача земської лікарні. 1911 року закінчив московське реальне училище.

1915 року з дипломом першого ступеня закінчує фізико-математичний факультет Московського університету, до 1918 року там проходить аспірантуру — для підготовки до професорського звання.

Після магістерських іспитів в 1918—1919 роках працює асистентом на кафедрі механіки Київського політехнічного інституту.

1919 року — викладач жіночої гімназії Костянтинограда. В 1920—1926 роках у Кримському університеті: приват-доцент, доцент, професор.

В 1926—1945 роках працює у різних навчальних закладах. 1935 року після вбивства С. Кірова висланий з Ленінграду на 5 років в Томськ (через його дворянське походження). Однак вже в кінці 1936 звільнений від висилки, 1938 року отримав дозвіл поселитися у європейській частині СРСР.

1936 року здобув без захисту ступінь кандидата фізико-математичних наук. В листопаді того ж року захистив докторську дисертацію «Узагальнені майже періодичні функції», 1938 — доктор фізико-математичних наук.

З червня 1945 року завідує кафедрою теорії функції Львівського університету — С. Орліч виїхав до Польщі.

В 1947-49 роках по Мирону Зарицькому був деканом фізико-математичного факультету.

1948 року кафедру теорії функції об'єднують з кафедрою математичного аналізу, останньою після Стефана Банаха керував Володимир Левицький.

Керує кафедрою математичного аналізу і теорії функцій з 1948 по 1971 рік (з 1950 зветься кафедрою математичного аналізу). В 1971—1973 роках — професор-консультант кафедри.

Вивчав:

  • теорії квадрованості поверхонь,
  • теорії майже періодичних функцій,
  • теорії функціональних послідовностей.

В своїх працях вирішив питання повноти певних просторів майже періодичних функцій. Досліджував необхідні та достатні умови компактності многочленів в просторах майже періодичних функцій.

Є автором більше 120 наукових праць, в тому числі монографії «Інтеграл Лебега», Львів, 1951, та підручника «Теорія функцій дійсного змінного та основи функціонального аналізу», Львів, 1961, у співавторстві з І. Г. Соколовим.

Був ініціатором проведення математичних олімпіад учнів середніх шкіл Львова, в 1947—1953 роках керував організаційними комітетами олімпіад.

Похований на Янівському цвинтарі.

Серед учнів — математик Владислав Лянце, кібернетик Олександр Костовський.

Серед праць — «Про компактність систем узагальнених майже узагальнених функцій А. С. Безиковича», 1946.

Джерело[ред. | ред. код]