Інтеграл Лебега
Розділи в | |||||
Математичному аналізі | |||||
---|---|---|---|---|---|
|
|||||
Спеціалізовані |
|||||
Інтеграл Лебега — це узагальнення інтегралу Рімана на більш широкий клас функцій. Всі функції, визначені на скінченному відрізку числової прямої і інтегровні за Ріманом, є також інтегровні за Лебегом, причому в такому випадку обидва інтеграли збігаються. Однак, існує великий клас функцій, визначених на відрізку і інтегровних за Лебегом, але не інтегровних за Ріманом. Також інтеграл Лебега може застосовуватися до функцій, заданих на довільних множинах.
Ідея побудови інтеграла Лебега полягає в тому, що замість розбиття області визначення підінтегральної функції на частини і написання потім інтегральної суми із значень функції на цих частинах, на інтервали розбивають її область значень, а потім сумують з відповідними мірами міри прообразів цих інтервалів.
Означення[ред. | ред. код]
Інтеграл Лебега визначають індуктивно, переходячи від простіших функцій до складних. Будем вважати, що дано простір з мірою , і на ньому визначена вимірна функція .
Означення 1. Нехай — індикатор деякої вимірної множини , де . Тоді інтеграл Лебега функції за означенням:
Означення 2. Нехай — проста функція , де , а — скінченне розбиття на вимірні множини. Тоді
- .
Означення 3. Нехай тепер — невід’ємна функція, тобто . Розглянемо всі прості функції , такі ,що . Позначимо це сімейство . Для кожної функції із цього сімейства уже визначений інтеграл Лебега. Тоді інтеграл від задається формулою:
Нарешті, якщо функція довільного знаку, то її можна представити у вигляді різниці двох невід’ємних функцій. Дійсно, легко бачити, що:
де
- .
Означення 4. Нехай — довільна вимірна функція. Тоді її інтеграл задаєтся формулою:
- .
Означення 5. Нехай нарешті довільна вимірна множина. Тоді за означенням
- ,
де — індикатор-функція множини .
Приклад[ред. | ред. код]
Розглянемо функцію Діріхле , задану на , де — борелівська σ-алгебра на , а — міра Лебега. Ця функція набуває значення в раціональних точках і в ірраціональних. Легко побачити, що не інтегровна в сенсі Рімана. Однак, вона є простою функцією на просторі зі скінченною мірою, бо приймає тільки два значення, а тому її інтеграл Лебега визначений і дорівнює:
Дійсно, міра відрізка дорівнює 1, і так як множина раціональних чисел зліченна, то його міра дорівнює 0, значить міра ірраціональних чисел дорівнює .
Зауваження[ред. | ред. код]
- Так як , вимірна функція інтегровна за Лебегом тоді і тільки тоді, коли функція інтегровна за Лебегом. Ця властивість не виконується в відношенні інтеграла Рімана;
- В залежності від вибору простору, міри і функції, інтеграл може бути скінченним чи нескінченним. Якщо інтеграл функції скінченний, то функція називається інтегровною за Лебегом .
- Якщо функція визначена на ймовірносному просторі і вимірна, то вона називається випадковою величиною, а її інтеграл називають математичним сподіванням чи середнім. Випадкова величина інтегровна, якщо вона має скінченне математичне сподівання.
Найпростіші властивості інтеграла Лебега[ред. | ред. код]
- Інтеграл Лебега лінійний, тобто
- ,
де — довільні константи;
- Інтеграл Лебега зберігає нерівності, тобто якщо майже скрізь, і інтегровна, то інтегровна і , і більш того
- ;
- Інтеграл Лебега не залежить від поведінки функції на множині міри нуль, тобто якщо майже скрізь, то
- .
Збіжність інтегралів Лебега від послідовностей функцій[ред. | ред. код]
- Теорема Леві про монотонну збіжність;
- Теорема Лебега про мажоровану збіжність;
- Інтеграл Бохнера;
- Лема Фату.
Джерела[ред. | ред. код]
- Колмогоров А. Н., Фомин С. В. Элементы теории функций и функционального анализа. — 4-е изд. — Москва : Наука, 1976. — 544 с. — ISBN 5-9221-0266-4.(рос.)