Козачий розвідувальний дивізіон
| Козачий розвідувальний дивізіон нім. Kosaken-Aufklärungs-Abteilung | |
|---|---|
.svg) | |
| На службі | 1941–1943 |
| Країна | .svg){kind=small} Третій Рейх |
| Належність | Вермахт |
| Вид | дивізіон |
| Тип | Кавалерія |
| Війни/битви | Друга світова війна Ростовська операція (1941) Сталінградська битва |
| Командування | |
| Поточний командувач | Микола Назаренко |
Козачий розвідувальний дивізіон (нім. Kosaken-Aufklärungs-Abteilung) — військовий підрозділ козаків періоду Другої світової війни.
З початком війни Третього Рейху з СРСР влітку 1941 військовий старшина Микола Назаренко[1] втік з в'язниці, перебрався на Північний Кавказ, де організував партизанський загін з понад 80-ти добровольців, що боролись проти місцевих органів влади СРСР. Після появи чисельних військових підрозділів загін поділився у вересні на малі групи, що перебрались під Ростов-на-Дону, де зібрались в умовленому місці і відновили партизанські дії. Вони діяли на залізничних лініях, де відбили декілька партій ув'язнених, яких везли на Схід. Частина з них приєдналась до загону, чисельність якого зросла до 400 осіб. У формі Червоної армії 16 жовтня вони захопили лакадемонівську переправу через Міус, унеможлививши переправу відступаючих частин 9-ї армії. З тилу їх атакував батальйон РККА, посилений танкетками і панцерниками. Загін Назаренка врятували механізовані частини XIV механізованого корпусу генерала Густава фон Вітерсхейма, що захопили переправу біля Новомиколаївська і просувались вздовж Міусу. Після перемовин загін увійшов до корпусу як козачий розвідувальний підрозділ — перший в період війни. Загін брав участь у захопленні Вермахтом Таганрогу, Ростову-на-Дону. З 29 жовтня базувався біля селища Самбек[2]. До весни 1942 здійснювали операції за лінією фронту. 23 липня 1942 козаки брали участь у повторному захопленні Ростова-на-Дону, після чого дивізіон підпорядкували 1-й танковій армії генерала фон Кляйста, що розвивала наступ на Грозний. Після поранення Назаренка дивізіон на 11 днів зупинився у селищі Дивне на ріці Манич. Після цього дивізіон у складі 16-ї моторизованого корпусу просувався до Каспійського моря, ведучи бої проти 5-го Донського козачого кавалерійського корпусу[3]. На 15 жовтня дивізіон перекинули до Сталінграду, де брав участь у боях за тракторний завод, селища Ринок, Орловка. 18 листопада дивізіон перекинули біля хутору Меліклетського[4] на стик 6-ї німецької армії і 3-ї румунської, через яку 19 листопада почався наступ 21-ї армії і 5-ї танкової. З великими втратами 19 грудня дивізіону вдалось вирватись з оточення і приєднатись до підрозділів Гельмута фон Панвіца. У лютому 1943 дивізіон перевели під Херсон, де розформували. Бійців перевезли до Млави, де як 1-шу сотню І-й Донського полку включили до 1-ї козачої дивізії.
- Г. ГА «ЮГ» 6 частей, 1 тыс. чел. [Архівовано 5 Березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- КАЗАЧЬИ ВОЙСКА 3-ГО РЕЙХА. СПРАВОЧНИК ВОЕННОГО КОЛЛАБОРАЦИОНИЗМА РОССИЙСКОГО КАЗАЧЕСТВА ВО 2-й МИРОВОЙ ВОЙНЕ [Архівовано 4 Березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ «Великое предательство. Как погибали казаки» [Архівовано 5 Жовтня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ История посёлка Самбек. Архів оригіналу за 7 жовтня 2015. Процитовано 5 жовтня 2015.
- ↑ 5-й гвардейский Донской кавалерийский казачий корпус [Архівовано 5 Жовтня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Хутор Мелоклетский[недоступне посилання] (рос.)[недоступне посилання з липня 2019]