Коновалов Володимир Костянтинович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Коновалов Володимир Костянтинович
CCCP navy Rank kontr-admiral infobox.svg Контр-адмірал
Коновалов Володимир Костянтинович.jpg
Загальна інформація
Народження 5 лютого 1911(1911-02-05)
Надійне
Смерть 29 листопада 1967(1967-11-29) (56 років)
Ленінград
Військова служба
Роки служби 1932—1967
Приналежність Flag of Russia.svg Російська імперія
СРСР СРСР
Вид ЗС ВМФ СРСР ВМФ СРСР
Війни / битви Друга світова війна
Нагороди та відзнаки
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Леніна Орден Леніна Орден Червоного Прапора
Орден Червоного Прапора Орден Ушакова II ступеня Орден Вітчизняної війни I ступеня Орден Червоної Зірки
Медаль «За бойові заслуги»
Медаль «За оборону Ленінграда»
Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» Медаль «20 років перемоги у ВВВ»
Медаль «За взяття Кенігсберга»
Медаль «30 років Радянській Армії та Флоту»
Медаль «40 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «В пам'ять 250-річчя Ленінграда»

Конова́лов Володи́мир Костянти́нович, справжне ім'я та по батькові — Вульф Калманович (нар. 5 лютого 1911(19110205), Надійне — пом. 29 листопада 1967) — радянський військовик, учасник Другої світової війни. Герой Радянського Союзу (1945).

Життєпис[ред.ред. код]

Народився 5 лютого 1911 року в єврейській колонії Надійне, нині Розівського району Запорізької області. Незабаром родина переїхала до Юзівки. Після закінчення 7 класу працював слюсарем на заводі. За направленням ЛКСМУ був направлений до Ленінградського військово-морського училища імені М. В. Фрунзе, яке закінчив у 1936 році.

Отримав призначення на мінний загороджувач «Фрунзовец» (Л-3) старшим помічником командира.

26 червня 1941 року екіпаж підводного човна отримав перше завдання — мінні постановки біля порту Мемель. Похід виявився вдалим, на мінах підірвалися і затонули три ворожих транспорти і тральщик.

Другий похід човна 21 липня 1941 року на головну базу німецького флоту на Балтиці — Піллау. Тут на мінах були підірвані два німецьких транспорти. У серпні 1942 року Л-3 «Фрунзенець» торпедував танкер водотоннажністю 1500 тонн, міноносець і 4 транспорти, 2 інших судна і підводний човен. В історії підводної війни цей успіх підводного човна «Л-3» не мав собі рівних.

У жовтні всі члени екіпажу підводного човни нагороджені орденами, командир човна і старпом нагороджені орденами Леніна. 1 березня 1943 човен став Гвардійським.

17 квітня 1945, перебуваючи в бойовому поході, човен В. К. Коновалова потопив транспорт «Гойя», занинуло близько 7000 німецьких солдатів і офіцерів.

Всього за час війни човен потопив 25 суден загальною водотоннажністю 52 тис. тонн. Ще 4 судна були пошкоджені.

Після війни закінчив військово-морську академію, служив командиром дивізіону підводних човнів. У 1963 капітан I рангу В. К. Коновалов спрямований на Північний флот.

7 травня 1966 року присвоєно військове звання «контр-адмірал», він переведений у Ленінградське вище училище підводників на посаду заступника начальника училища з навчальної роботи.

Помер у Ленінграді 29 листопада 1967 року.

Нагороди[ред.ред. код]

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 8 липня 1945 року «за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками та виявлені при цьому відвагу і героїзм», гвардії капітанові 3-го рангу Коновалову Володимиру Костянтиновичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 3295).

Нагороджений трьома орденами Леніна (22.09.1942, 08.07.1945, 30.12.1956), двома орденами Червоного Прапора (22.12.1944, 26.02.1953), орденами Ушакова 2-го ступеня (13.03.1945), Вітчизняної війни 1-го ступеня (18.12.1942), Червоної Зірки (06.11.1947) і медалями.

Джерела[ред.ред. код]

  • Деглин М. В. и др. (сост.) Они сражались за Родину! Донецкие евреи-участники Великой Отечественной войны. — Донецк: Цифровая типография, 2009.
  • Золотая Звезда Героя Советского Союза.svg Коновалов Володимир Костянтинович. // Сайт «Герои страны» (рос.).