Перейти до вмісту

Міноносець

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Міноносець
Зображення
CMNS: Міноносець у Вікісховищі
Міноносець «Взрив». Російський імператорський флот
Міноносець конфедератів «Давід»

Міноно́сець — бойовий корабель, призначений для знищення кораблів противника торпедами.

Історія

[ред. | ред. код]

Прообразом міноносця з'явилися мінні катери з жердинними мінами, вперше застосовані в 1863 під час Громадянської війни в США. У Росії після вдалого використання мінних катерів на початку російсько-турецької війни 1877—78 були розроблені і побудовані під керівництвом віце-адмірала А. А. Попова 90 кораблів, названі міноносками. Вони мали водотоннажність 23—34 т, парову машину, озброювалися однотрубним торпедним апаратом або 1—2 жердинними мінами. Проте такі міноноски могли діяти лише в прибережних районах.

Перший російський мореплавний міноносець «Взрив», побудований в 1877 (водотоннажність 160 т, швидкість 14,5 вузла — майже 27 км/год.), був озброєний однотрубним торпедним апаратом. Подальший розвиток міноносців привів до створення кораблів з посиленим торпедним озброєнням і кораблів із збільшеним числом гармат підвищеного калібру — так званих міноносців-винищувачів, або контрміноносців.

Одночасно збільшувалася водотоннажність, підвищувалися мореплавні якості міноносця, швидкість до 26—30 вузлів (48,2— 55,6 км/год), удосконалювалося артилерійське і торпедне озброєння. Першим російським міноносцем-винищувачем був «Сокіл», спущений на воду в 1895. Його озброєння: 1 75-мм і 3 47-мм гармати і 2 однотрубних торпедних апарати.

Розвиток міноносців-винищувачів призвів до створення нового типу кораблів міноносців — мінних крейсерів, а потім і ескадрених міноносців, з появою яких (перед початком Першої світової війни) проектування і будівництво міноносців було припинене.

Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Радянська військова енциклопедія. ЛИНИЯ—ОБЪЕКТОВАЯ // = (Советская военная энциклопедия) / Маршал Советского Союза Н. В. ОГАРКОВ — председатель. — М. : Воениздат, 1978. — Т. 5. — С. 307. — ISBN 00101-134. (рос.)

Література

[ред. | ред. код]
  • Тарас А. Е. Торпедой — пли!: История малых торпедных кораблей. — Минск: Харвест, 1999. — 368 с. — ISBN 985-433-419-8.
  • Эверс Г. Военное кораблестроение = Kriegsschiffbau von H. Evers / Цукшвердт А. Э.. — Л.—М.: Главная редакция судостроительной литературы, 1935. — 524 с. — 3000 экз.