Конота товстодзьоба
| Конота товстодзьоба | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Товстодзьоба конота (Кордильєра-де-Таламанка, Коста-Рика)
| ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Psarocolius wagleri (J E Gray, 1845) | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Cacicus wagleri Psarocolius waglerii Zarhynchus wagleri | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Коно́та товстодзьоба[2] (Psarocolius wagleri) — вид горобцеподібних птахів родини трупіалових (Icteridae). Мешкає в Мексиці, Центральній і Південній Америці. Вид названий на честь німецького біолога Йоганна Георга Ваглера[3].
Опис[ред. | ред. код]
Довжина самців становить 35 см, самиць 28 см, вага самців становить 225 г, самиць 125 г. Крила довгі. Самці мають переважно чорне забарвлення, голова і надхвістя у них каштанові, а хвіст яскраво-жовтий, за винятком двох темних центральних стернових пер. Райдужки блакитні, дзьоб великий, міцний, довгий, білуватий. Самиці є дещо меншими і тьмянішими за самців. Забарвлення молодих птахів є тьмянішим, ніж забарвлення дорослих птахів, очі у них карі.
Підвиди[ред. | ред. код]
Виділяють два підвиди:[4]
- P. w. wagleri (Gray, GR, 1844) — від південно-східної Мексики (південний Веракрус) до північно-східного Нікарагуа;
- P. w. ridgwayi (Van Rossem, 1934) — від південно-східного Гондураса до Панами, західної Колумбії і прівнічно-західного Еквадору.
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Товстодзьобі коноти мешкають в Мексиці, Гватемалі, Белізі, Гондурасі, Нікарагуа, Коста-Риці, Панамі, Колумбії і Еквадорі. Вони живуть в кронах вологих рівнинних тропічних лісів, на узліссях і у старих вторинних заростях. Зустрічаються невеликими зграями, переважно на висоті до 1000 м над рівнем моря, місцями на висоті до 1300 м над рівнем моря[5]. Живляться великими комахами, плодами і ягодами. Гніздяться колоніями, які можуть нараховувати 4-5 самців і 40-50 самиць. Гнізда мають мішечкоподібну форму, довжиною 60-100 см, птахи плетуть їх з рослиних волокон і лоз і підвішують на деревах. В кладці 2 блакитнуватих яйця, поцяткованих темними плямками. Інкубаційний період триває 17 днів, пташенята покидають гніздо через 30 днів після вилуплення.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Psarocolius wagleri: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 07 серпня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 406. ISBN 978-1-4081-2501-4.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Oropendolas, orioles, blackbirds. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 07 серпня 2022.
- ↑ Laverde-R., Oscar; Stiles, F. Gary; Múnera-R., Claudia (2005). Nuevos registros e inventario de la avifauna de la Serranía de las Quinchas, un área importante para la conservación de las aves (AICA) en Colombia [New records and updated inventory of the avifauna of the Serranía de las Quinchas, an important bird area (IBA) in Colombia] (PDF). Caldasia (Spanish та English) . 27 (2): 247—265.
Джерела[ред. | ред. код]
- Jaramillo, Alvaro; Burke, Peter (1999). New World Blackbirds. London: Christopher Helm. ISBN 0-7136-4333-1.
- Stiles, F. Gary; Skutch, Alexander F. (1989). A Guide to the Birds of Costa Rica. Comstock Publishing Associates. ISBN 0-8014-9600-4.
|
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |