Констанція Кастильська, герцогиня Ланкастер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Констанція Кастильська, герцогиня Ланкастер
англ. Constance of Castile, Duchess of Lancaster
Констанція Кастильська, герцогиня Ланкастер

Зображення Констанції з книги «Genealogia dos Reis de Portugal».
1530/1534 рік.
Герцогиня Ланкастер
 
Народження: 1354(1354)
Кастрохеріс, королівство Кастилія
Смерть: 24 березня 1394(1394-03-24)
Лестер, королівство Англія
Віросповідання: католицтво
Батько: Педро I
Мати: Марія Паділья
Чоловік: Джон Гонт
Діти: Катерина, Джон

Медіафайли у Вікісховищі?

Конста́нція Касти́льська, герцоги́ня Ланкастер (135524 березня 1394) — претендентка на трон Кастилії і Леону після смерті її батька короля Педро I[1]; дружина Джона Гонта, 1-го герцога Ланкастера, і матір королеви Кастилії і Леону Катерини Ланкастерської.

Походження[ред. | ред. код]

Констанція Кастильська народилася 1354 року в Кастрохерісі[2] й була другою з трьох доньок короля Кастилії і Леону Педро I та його коханки Марії де Падільї[en]. Педро I таємно одружився з нею 1353 року, оскільки був сильно прив'язаний. Однак, влітку того ж року мати Педро і вельможі примусили молодого короля одружитися з Бланкою Бурбонською[es], яку Педро полишив невдовзі після весілля заради Марії. Аж до смерті Бланки 1361 року політичні мотиви шлюбу з нею вимагали від Педро заперечення того факту, що він вже одружений; попри це, його стосунки з Падільєю тривали і вона народила йому чотирьох дітей [3][4][5].

Батько Констанції став королем у шістнадцять років, і перші роки його правління були затьмарені протистоянням з інфантами Арагону і бастардами його покійного батька, які володіли багатством і високими титулами. Найвпливовішим із бастардів Альфонсо XI був Енріке Трастамарський, який двічі захоплював владу в країні. У 1369 році, коли її батька вбив Енріке II, Констанція майже два місяці провела в обложеній фортеці Кармона, поки її не звільнили англійські війська[6]. Саме Констанція мала успадкувати корону Кастилії, оскільки інших, більш легітимних спадкоємців, Педро I не залишив: старша з доньок Педро I, Беатріс, черниця монастиря Святої Клари в Тордесильясі, померла того самого року, що й батько; син Педро від Падільї, Альфонсо, помер у три роки через кілька місяців після оголошення його спадкоємцем; інші діти Педро були народжені від коханок і померли, не залишивши нащадків[3].

Герцогиня Ланкастерська[ред. | ред. код]

21 вересня 1371 року в Рокфорі, неподалік від Бордо, Констанція вийшла заміж за четвертого сина Едуарда III, Джона Гонта, герцога Ланкастера. В Англію Констанцію супроводжувала молодша сестра Ізабелла. 11 липня 1372 року у віці близько 17 років вона вийшла заміж за молодшого брата Джона Гонта, Едмунда Ленглі; шлюб сестри Констанції, укладений у Воллінгфорді, був покликаний підтримати домагання Гонта на кастильську корону[7][8].

Капитуляция Сантьяго-де-Компостела. Хроніки Фруассара[en]. (Джон і Констанція на конях)

9 лютого 1472 року Констанція здійснила урочистий в'їзд у Лондон як королева Кастилії; її супроводжували Едуард Чорний Принц і значний ескорт, що складався з англійських і кастильських слуг і сановників. Натовпи людей зібралися, щоб побачити як вона проїжджає до Савойського палацу[en] на Стренді, де її урочисто прийняв чоловік, який проголосив себе королем Кастилії і Леону ще 29 Січня[9].

Упродовж усього свого життя Гонт намагався зі зброєю в руках реалізувати свої домагання на кастильський престол, оскільки від корони Англії його відокремлювали племінник Річард II і нащадки його брата Лайонела Антверпена[en]. Він проголосив себе королем по праву дружини[9] і наполягав, щоб англійські придворні зверталися до нього my lord of Spain, хоча він провалив усі спроби дістати реальну корону.

Скориставшись поразкою Хуана I в битві біля Алжубарроти 1385 року, Гонт відновив претензії дружини на кастильську корону, таким чином спробувавши втягнути Кастилію в столітню війну. 9 травня наступного року Португалія уклала союз з Англією і 25 червня Гонт висадився в Ла-Коруньї разом з Констанцією і їхньою донькою. Війська рушили в бік Галісії і розбили табір на зиму в Оренсе. Разом з португальським королем Гонту вдалося захопити Леон, але потім війська були зупинені іспанцями. В результаті, між Хуаном з одного боку та Гонтом і Констанцією з іншого, був підписаний мирний договір[es], за яким Констанція відмовлялася від прав на Кастилію, а її донька, Катерина Ланкастерська, мала вийти заміж за старшого сина Хуана I, який став королем Енріке III[10].

Крім Катерини Констанція і Гонт мали ще сина Джона, який помер у віці близько року[11].

Констанція померла 24 березня 1394 року в Лестері. Вона похована в аббатстві Ньюарк, Лестершир[10].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Weir, 2011, с. 102—103
  2. Weir, 2011, с. 102
  3. а б Sotheby, 1810, с. 178
  4. Richardson, 2011, с. 75—77
  5. Pugh, 1988, с. 89
  6. Armesto, 1971, с. 364
  7. Tuck, 2004
  8. Pugh, 1988, с. 89—90
  9. а б Sumption, 2011, с. 122
  10. а б Weir, 2011, с. 101
  11. Leese, 1996, с. 222

Література[ред. | ред. код]