Корецький Микола Христофорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Микола Христофорович Корецький
М. Х. Корецький.jpg
Народився 28 травня 1961(1961-05-28) (57 років)
село Суботці, Знам'янський район, Кіровоградська область
Громадянство Україна Україна
Відомий завдяки Державне управління
Alma mater Запорізький машинобудівний інститут ім. В. Я. Чубаря
Науковий ступінь Доктор наук
Науковий керівник в.о. ректора НУВГП.
Нагороди
Заслужений діяч науки і техніки України Відмінник освіти України
Нагрудний знак «За наукові досягнення»
Почесна грамота Кабінету Міністрів України
Почесна грамота Верховної Ради України
Золота медаль імені М. І. Туган-Барановського
Звання Професор

Корецький Микола Христофорович (*28 травня 1961(19610528)) — доктор наук з державного управління, професор, заслужений діяч науки і техніки України.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 28 травня 1961 року в с. Суботці Знам'янського району Кіровоградської області.

У 1983 році з відзнакою закінчив Запорізький машинобудівний інститут ім. В. Я. Чубаря та отримав кваліфікацію інженер-конструктор.

У 1990 році — Всесоюзний заочний інститут харчової промисловості (м. Москва) з відзнакою та отримав кваліфікацію інженер-економіст.

У 1996 році — Київський державний економічний університет, кваліфікація економіст.

У 2004 році — Гуманітарний університет «Запорізький інститут державного та муніципального управління» за спеціальністю «Управління навчальним закладом та його структурними підрозділами».

У 2010 році закінчив Донецький юридичний інститут Луганського державного університету внутрішніх справ ім. Е. О. Дідоренка та отримав кваліфікацію бакалавра юриста.

З листопада 1983 року працював на Запорізькому електромашино-будівельному заводі «Іскра» на посаді інженера-конструктора.

З жовтня 1985 року до грудня 1999 року працював в організаціях споживчої кооперації Запорізької області на посадах головного інженера райспоживспілки, директора хлібокомбінату, голови правління райспоживспілки, заступника голови правління Запорізької облспоживспілки.

З січня 2000 року до вересня 2006 року працював у Гуманітарному університеті «Запорізький інститут державного та муніципального управління» на посадах завідувача кафедри, декана економічного факультету, проректора з перспективного розвитку, проректора з наукової роботи, першого проректора.

З жовтня 2006 року до липня 2011 року працював у Національній академії наук України, спочатку — в Раді по вивченню продуктивних сил України на посадах головного наукового співробітника, завідувача відділу, після реорганізації Ради — в Державній установі «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН України» на посадах вченого секретаря, завідувача науково-організаційного відділу.

З липня 2011 року до червня 2012 року — в Академії муніципального управління (м. Київ) на посадах професора, проректора з науково-педагогічної роботи.

У 1996 році захистив кандидатську дисертацію та отримав науковий ступінь кандидата економічних наук, у 2003 році — захистив докторську дисертацію та отримав науковий ступінь доктора наук з державного управління. Професор, Заслужений діяч науки і техніки України.

З червня 2012 року працював в.о. проректора, проректором з наукової роботи та міжнародних зв'язків Національного університету водного господарства та природокористування.

З грудня 2012 року працює на посаді в.о. ректора Національного університету водного господарства та природокористування.[1]

З червня 2016 року — на посадi проректора з навчально-педагогiчноi дiяльностi та мiжнародних зв'язкiв Таврiйського нацiонального унiверситету iменi В. I. Вернадського.[2]

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Має в своєму доробку 275 наукових та навчально-методичних праць, у тому числі 44 монографії та навчальні посібники з грифом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України. Дійсний член (академік) Академії економічних наук України, академік — засновник Української академії наук з державного управління.

Ним створена одна із провідних наукових шкіл у галузі науки «Державне управління».

У 2009 році — офіційний опонент дисертації Віктора Януковича-молодшого на тему «Формування та реалізація державної соціальної політики».[3]

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]