Користувач:Кость Лінивець/Чернетка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

До поліпшення на 2019 рік

створені

+


написати про [4]


Миха́йло Степа́нович Ткаче́нко (*1860, Харків, Російська імперія — †1916, Слов'янськ, Катеринославська губернія, Російська імперія) — український маляр, пейзажист і мариніст; учився у Дмитра Безперчого, в Петербурзькій Академії Мистецтв і в Парижі в Академії Кормона (1888—1892).

Оселившися в Парижі, щороку приїжджав в Україну, де й помер. У паризьких галереях виставляв картини на українські теми; особиста виставка у 1906.

Кавалер Ордену Почесного легіону.

А тут переклад

Ткаченко описується як український художник і графічний дизайнер, майстер пейзажу і морського пейзажу. Перші уроки живопису він отримав у художника Дмитра Безперччого в Харкові, потім переїхав до Санкт-Петербурга у віці 19 років, де навчався в Академії мистецтв, спочатку як вільний аудитор, потім як звичайний учень. Він йде до Школи красних мистецтв в Санкт — Петербурзі з рангом 1 — го класу і отримує за це стипендію, яка дозволяє йому подорожувати. У 1888 році він переїхав до Парижа і протягом чотирьох років провів курс Фернанда Кормона, який також працював у І. Самокіша та Реріха .

Він живе в будинку на бульварі 60 Кліші, де встановлює майстерню біля кафе Гербуа . Саме на цій вулиці живе Едуард Мане . Також у цьому кафе Guerbois він стирає плечима з різними художниками, як Леконте де Ліл, Малларме, Верлен або Дега, Моне, Ренуар, Альфред Сіслей .

Кожне літо він перебуває в Україні, де він також має будинок. Він малює багато краєвидів, характерних для «Малоросії». Його контакти в Парижі та його розповсюдження в українсько-російському колі зв'язали його з великими художниками російського флоту, з якими він подружився, як Олексій Боголюбов.і Микола Гриценко, з яким він працює в російському флоті. Старший Боголюбов — професор образотворчого мистецтва в Петербурзі, а також офіційний художник флоту російського імператора. При його смерті Гриценко замінює його в цій функції. Коли Гриценко зникає, то Ткаченко в 1902 році стає художником російського флоту. Ткаченко також є фотографом і часто малює дуже точних і деталізованих морських піхотинців з фотографій, які він приймає сам.

У листі від 1 — го червня 1895 Ткаченко своєї матері, він пояснює, що він представив Миколі II таблицю, в якій було поставлено імператор Олександр III помер в 1893. Останній (Nicolas II) знайти дуже хороший попит на другу копію для Росії. Звичай повинен був складати пам'ятні картини в двох примірниках, один подарований царем, другий — для Росії, як архів.

Влітку 1915 року Ткаченко виїхав до України, щоб відновити фрески Святогірського монастиря . Він захворіє нирками, які з війною перешкоджають йому повернутися до Франції. Він помер 56 років від хвороби, 2 січня 1916 року і похований у Харкові .

У 1895 році він був посвячений у честь Почесного легіону .

Картини[ред. | ред. код]

додати на головну

«Родина на відпочинку»
  • «Краєвид Харківщини»
  • «Сільське кладовище» (1887)
  • «Зустріч російської і французької ескадр у Кронштадті» (1893)
  • «Захід сонця на морі» (1901)
  • «Прибій на морі» (1902—1906)
  • «Весна» (1906).

Твори Ткаченка зберігаються в музеях Харкова, Львова, Парижа, Льєжа, Тулона.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ [1]
  2. ↑ [2]
  3. ↑ [3]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]


українське мистецтво Це незавершена стаття про українського художника чи художницю.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Користувач:Кость_Лінивець/Чернетка&oldid=26956332