Користувач:Aleksandrit/S/Раїна Ярмолинська
Це тимчасова версія статті Раїна Ярмолинська. |
Раїна Ярмолинська | |
---|---|
Раїна з Козирад на Шумбарі Боговитинова | |
Померла | 1646 |
Підданство | Річ Посполита |
Конфесія | православ'я |
Рід | Боговитини |
Батько | Миколай Боговитин-Шумбарський |
Мати | Єва Михайлівна Павлович |
Брати, сестри | сестри Маруша та Олександра |
У шлюбі з | Костянтин Ярмолинський |
Діти | Ян, Володимир (Владислав), Афтаназія (Анастасія), Серафина (Серафимія) |
Раїна Ярмолинська (Раїна з Козирад на Шумбарі Боговитинова; пом. 1646) — землевласниця у Кременецькому повіті Волинського воєводства Речі Посполитої з роду Боговитинів, фундаторка Загаєцького монастиря. Правнучка Боговитина Петровича Шумбарського, яка у 1620-х роках об'єднала майже всі його землі на Волині під своєю власністю. Дружина, а згодом вдова Костянтина Ярмолинського.
Ім'я[ред. | ред. код]
Володимир Собчук зазначає, що «Раїна / Параскева Миколаївна у своєму тестаменті постає під двома іменами, а в решті згадок — під першим із них»[1]. Так, у фундушевому записі 1637 року Раїна фігурує як 1) Раина съ Козирадъ-Боговитиновна, 2) Раина зъ Козирадъ на Шꙋмбарꙋ Боговитиновна, 3) Reina Bohowitinowna na Szumbarze Jarmolińska, 4) Rajina z Kozirad na Szumbarze Bohowitinowna Konstantinova Jarmolinska та 5) Раины Боговитиновны Ꙗрмолинское (у генетиві)[2]. У Михайла Грушевського згадується як Раіна з Боговитинів Ярмолинська[3], в Адама Бонецького — як Reginą Bohowitynówną Szumbarską z Kozierad[4]. В російськомовній традиції 19 століття відома під іменем Ирина[2][5][6][7].
Біографія[ред. | ред. код]
Спадщина Миколая Боговитина-Шумбарського за поділом 1585 року, третини якої успадкували його дочки Маруша, Раїна та Олександра |
---|
• 1⁄2 замкового городища Шумбар та однойменного з ним містечка й подавання церкви • село Загайці • село Темногайці • 1⁄2 села Мізуринці • 1⁄2 села Горбівці • 1⁄2 села Новий Став • 1⁄2 села Кордишів • 1⁄2 села Жолобки (продав у 1600 р.) • 1⁄2 Підгородного ставу в селі Горбівці • 1⁄2 Нового ставу в селі Новий Став • 1⁄2 безіменного ставу в селі Кордишів |
Надбання Раїни та Костянтина Ярмолинських у 1620 та 1623 роках |
• Частка Михайла Хрінницького у родових володіннях Боговитинів-Шумбарських (в Шумбарі, замочку Новий Двір та селах Загайці, Темногайці, Мізуринці, Горбівці, Новий Став) • Частка Олександри Брудзієвської у спадщині Миколая Боговитина-Шумбарського (в Шумбарі та селах Загайці, Темногайці, Мізуринці, Мелехи, Горбівці й Новий Став) |
Села, придбані Раїною Ярмолинською в Олександра Дениска-Матвіївського (1632 р.) |
• село Матвіївці • село Волиця • село Гридківці • село Піщатинці |
Села, придбані Раїною Ярмолинською в Адама Човганського (1633 р.) |
• село Гулівці (продала у 1638 р.) • село Бісівка (продала у 1638 р.) • село Бережинці (продала у 1638 р.) • село Рідка (продала у 1638 р.) • село Волиця (продала у 1638 р.) • село Ілляшівка • село Переморівка • частина в селі Новогородчичі • частина в селі Почапки |
Спадщина Костянтина Ярмолинського, що деякий час перебувала в руках Раїни Ярмолинської |
• село Семенів • село Данилівка • село Турівка • частина в селі Кошелівка |
Родина[ред. | ред. код]
Раїна народилась в родині землевласника Кременецького повіту Миколая Боговитина-Шумбарського (пом. 1601) та його першої дружини Єви Михайлівни Павлович, дочки луцького войського Михайла Павловича[8][9]. В неї була сестра Маруша (Марина). Після смерті матері Раїна та Маруша виховувались бабусею Мариною Василівною Борисовичівною Тесовською, вдовою Михайла Павловича[10]. Раїна та Маруша також мали молодшу сестру Олександру, народжену у шлюбі Миколая Михайловича з його другою дружиною Ганною Янівною Ближинською[11].
Батько Раїни, Миколай Боговитин-Шумбарський, у жовтні 1600 року в Луцьку вбив свого тестя (батька другої дружини) Яна Ближинського, у помсту за що у серпні 1601 року в Кременці був вбитий сам його сином Олександром Ближинським[8][9]. На момент смерті батька Раїна була ще незаміжньою[1], а у листопаді 1606 року вже фігурує як дружина кременецького повітника Костянтина Ярмолинського[8][1], який також згадується як «полковник князя молдавського»[5] або «полковник польських військ»[12]. У шлюбі Раїни з Костянтином народився син Ян та доньки — Афтаназія (Анастасія) і Серафина (Серафимія)[13][14]. Після смерті чоловіка, що настала між 1625‒1627 роками[1], Раїна Ярмолинська залишалася вдовою.
Землеволодіння[ред. | ред. код]
Раїна Миколаївна успадкувала третину батькової спадщини, інші дві третини отримали сестри Маруша та Олександра. (Станом на 1585 рік їхньому батьку Миколаю Михайловичу належали половина замкового городища Шумбар та однойменного з ним містечка й подавання церкви, села Загайці й Темногайці повністю, половини сіл Мізуринці, Горбівці, Новий Став, Кордишів і Жолобки та половини Підгородного ставу в селі Горбівці, Нового ставу в селі Новий Став і безіменного ставу в селі Кордишів. Половину села Жолобки в 1600 році було продано Вацлаву та Маруші Межинським[15][16].) Після смерті Миколая Михайловича 1601 року його родичі Адам та Андрій Климентовичі і Павло Федорович Боговитини, усупереч заповітові, забрали дочок і маєтки — замочок Новий Двір та села Горбівці (з двором), Мізуринці, Загайці й Темногайці — під свою опіку, та брати першої дружини Павловичі, «зобравши войско немалоε людεй служεбных, выбранцов и гаидуков килкосотъ чоловεка, такъ конных, яко и пεших», відстояли свої права[15][11].
Спільно з чоловіком Костянтином Ярмолинським у 1620 році Раїна Миколаївна придбала в Михайла Хрінницького, чоловіка Маруші Миколаївни, всі його надбання в родових володіннях шумбарської гілки Боговитинів (Марушину третину батькової спадщини[ком. 1] та придбану ним 1608 року частину спадщини Боговитина Петровича, що належала спадкоємцям Павла Боговитиновича[ком. 2])[18][1]. У 1623 році Раїна та Костянтин Ярмолинські за 15 тисяч золотих придбали третину батькової спадщини, що належала молодшій сестрі Раїни, Олександрі Брудзієвській[ком. 3][18][1]. У результаті цього Раїна Ярмолинська зібрала майже всі землі Боговитина Петровича на Волині[18].
Вже будучи вдовою, Раїна Миколаївна в 1632 році придбала в Олександра Дениска-Матвіївського по сусідству з отчиною села Матвіївці, Волиця, Гридківці й Піщатинці[18][1], і в 1633 році набула від Адама Човганського села Гулівці, Бісівка, Бережинці, Рідка, Волиця, Ілляшівка й Переморівка, а також частини в селах Новогородчичі й Почапки, перші п'ять з яких продала Павлу-Криштофу Сенюті на Ляхівцях у 1638 році, а решту залишила собі[1]. Крім цього, в її руках деякий час перебувала спадщина чоловіка — села Семенів, Данилівка, Турівка й частково Кошелівка[18].
Фундуші[ред. | ред. код]
У 1637 році Раїна Ярмолинська фундувала під замком у селі Загайці православний чоловічий монастир святого Іоана Милостивого на чотири ченці, очолити який за згодою митрополита Петра Могили запросила вихідця з Перемишльської землі Антонія Рудницького. У лютому 1646 року Раїна Миколаївна склала в Шумбарі тестамент, де записала 500 золотих для бідних і значні суми грошей на церкву та заповіла фундувати в селах Шумбар і Загайці шпиталі на шестеро убогих кожен[1].
Останні роки[ред. | ред. код]
У 1644 році Раїна Ярмолинська приїздила ще до Добрятина, щоб у зв'язку з хворобою зятя — князя Юрія з Козельська Пузини — забрати «на εдукацию свою» внучку Катерину, «а потом в продком часε с того свεта […] зошъла»[19]. Померла 1646 року, про що свідчить запис зізнань дочок, черниць Серафини та Афтаназії, в луцьку ґродську книгу про їхню відмову від материної спадщини на користь брата Яна[20][13].
Сім'я[ред. | ред. код]
- Батько: Миколай Боговитин-Шумбарський (пом. 1601), землевласник у Кременецькому повіті, син Михайла Боговитина-Шумбарського.
- Сестри:
- Чоловік: Костянтин Ярмолинський[1], кременецький повітник[8], також згадується як «полковник князя молдавського»[5] або «полковник польських військ»[12].
Родовід[ред. | ред. код]
8. Боговитин Петрович Шумбарський | ||||||||||||||||
4. Михайло Боговитин-Шумбарський | ||||||||||||||||
9. Зофія Андріївна Лозка | ||||||||||||||||
2. Миколай Боговитин-Шумбарський | ||||||||||||||||
5. Ганна Олехнівна Борзобогата | ||||||||||||||||
1. Раїна з Козирад Боговитинова | ||||||||||||||||
3. Єва Михайлівна Павлович | ||||||||||||||||
Примітки[ред. | ред. код]
- Коментарі
- ↑ На початку 1605 року Маруша Миколаївна записала свою третину батькової спадщини в Шумбарі, замочку Новий Двір та селах Загайці, Темногайці, Горбівці й Мізуринці на вічність своєму чоловікові Михайлові Хрінницькому[15][11].
- ↑ У 1608 році Михайло Хрінницький придбав частину спадщини Боговитина Петровича в складі половини містечка Шумбар і сіл Горбівці та Новостав, що належала спадкоємцям Павла Боговитиновича[17][11].
- ↑ Олександрі Брудзієвській належала третина отчини в селах Загайці, Темногайці, Мізюринці, Мелехи, Шумбар, Горбівці й Новий Став із фільварками в першому й п'ятому[1].
- Примітки
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п Собчук В. Д. Від коріння до крони : Дослідження з історії князівських і шляхетських родів Волині XV — першої половини XVII ст. — Кременець : Кременецько-Почаївський державний історико-архітектурний заповідник, 2014. — С. 251. — ISBN 978-617-515-132-7.
- ↑ а б Монастырь Загаецкій // Памятники, изданные Временною Комиссіею для разбора древнихъ актовъ, Высочайше учрежденною при Кіевскомъ военномъ, Подольскомъ и Волынскомъ генералъ-губернаторѣ. — Київ : Університетська типографія, 1859. — Т. 4. — С. 63, 84-86.
- ↑ Грушевський М. С. Історія України-Руси. — Передрук офсет-друком з видання, що вийшло у Львові в 1905. — Нью-Йорк : Книгоспілка, 1955. — Т. V. — С. 266.
- ↑ а б Boniecki A. Jarmolińscy // Herbarz polski : Część I. Wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa, 1905. — Т. VIII. — С. 243.
- ↑ а б в Амвросій. Загаецкій монастырь // Исторія россійской іерархіи. — Москва : Синодальна типографія, 1812. — Т. 4. — С. 124.
- ↑ Макарій. Луцкая епархія // Исторія русской церкви. — С.-Петербург, 1882. — Т. 11. — С. 545.
- ↑ Темногайці // Историко-статистическое описаніе церквей и приходовъ Волынской епархіи / Склав Теодорович М. І. — Почаїв : Типографія Почаївської Успенської лаври, 1893. — Т. 3. — С. 346.
- ↑ а б в г Собчук В. Д. Боговитиновичі: генеалогія і маєтки // До джерел : Збірник наукових праць на пошану Олега Купчинського з нагоди його 70-річчя / Ред. кол.: І. Гирич, Я. Грицак, М. Крикун, Л. Рудницький, Н. Яковенко. — Київ–Львів, 2004. — Т. 1. — С. 525. — ISBN 966-02-32-33-0.
- ↑ а б в Собчук, 2014, с. 249.
- ↑ Ворончук І. О. Населення Волині в XVI — першій половині XVII ст.: родина, домогосподарство, демографічні чинники: Монографія / І. О. Ворончук. — Київ, 2012. — С. 43. — ISBN 978-966-02-6249-2.
- ↑ а б в г д е Собчук, 2014, с. 250.
- ↑ а б Єрмолинський Н. П. Ермолинскіе к 500-лѣтію рода. — С.-Петербург, 1907. — С. 20.
- ↑ а б Собчук, 2014, с. 251-252.
- ↑ а б в г Горін С. Мобільність ченців волинських монастирів у першій половині XVII століття // Соціум. Альманах соціальної історії. — 2010. — Вип. 9. — С. 26. — ISSN 1995-0322.
- ↑ а б в Собчук, 2004, с. 528.
- ↑ Собчук, 2014, с. 248-249.
- ↑ Собчук, 2004, с. 528-529.
- ↑ а б в г д Собчук, 2004, с. 529.
- ↑ Собчук, 2004, с. 525-526.
- ↑ Собчук, 2004, с. 526.
- ↑ Собчук, 2004, с. 518.
- ↑ Собчук, 2014, с. 242.
- ↑ а б в Собчук, 2004, с. 525.
- ↑ а б Собчук, 2014, с. 252.
- ↑ Кулаковський, 2002, с. 258.
Джерела[ред. | ред. код]
- Собчук В. Д. Боговитиновичі: генеалогія і маєтки // До джерел : Збірник наукових праць на пошану Олега Купчинського з нагоди його 70-річчя / Ред. кол.: І. Гирич, Я. Грицак, М. Крикун, Л. Рудницький, Н. Яковенко. — Київ–Львів, 2004. — Т. 1. — С. 525-532. — ISBN 966-02-32-33-0.
- Собчук В. Д. Від коріння до крони : Дослідження з історії князівських і шляхетських родів Волині XV — першої половини XVII ст. — Кременець : Кременецько-Почаївський державний історико-архітектурний заповідник, 2014. — С. 251-252. — ISBN 978-617-515-132-7.
Категорія:Українська шляхта Категорія:Боговитини Категорія:Кременецький повіт