Добрятин

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Добрятин
Покровська церква (дер.) с. Добрятин 02.jpg
Країна Україна Україна
Область Рівненська область
Район Дубенський район
Громада Млинівська селищна громада
Основні дані
Засноване 1545
Населення 514
Площа 12 км²
Густота населення 42,83 осіб/км²
Поштовий індекс 35136
Телефонний код +380 3659
Географічні дані
Географічні координати 50°30′49″ пн. ш. 25°30′38″ сх. д. / 50.51361° пн. ш. 25.51056° сх. д. / 50.51361; 25.51056Координати: 50°30′49″ пн. ш. 25°30′38″ сх. д. / 50.51361° пн. ш. 25.51056° сх. д. / 50.51361; 25.51056
Середня висота
над рівнем моря
190 м
Місцева влада
Адреса ради 35136, Рівненська обл., Млинівський р-н, с. Добрятин, вул. Молодіжна, 4
Карта
Добрятин. Карта розташування: Україна
Добрятин
Добрятин
Добрятин. Карта розташування: Рівненська область
Добрятин
Добрятин
Мапа

CMNS: Добрятин у Вікісховищі

Добря́тин — село в Україні, у Млинівській селищній громаді Дубенського району Рівненської області. Населення становить 514 осіб.

Дідичем села був, зокрема, Василь Семашко гербу Лебідь.[1]

Село, до 2016 центр однойменної сільської ради, знаходиться на відстані 9 км від центру громади (смт. Млинів), 37 км від залізничної станції та районного центру Дубно та 59 км від обласного центру (м. Рівне). Розташоване на правому березі р. Іква, у зоні лісостепу.

У далекому минулому центральна вулиця села з обох боків була обставлена коленим дубом, який називається частоколом, або іще тином. Він був високий та міцний. Одне слово, добрий тин. Звідси, можливо, і походить назва села Добрятин.

Однак науковець з Рівного, кандидат філологічних наук Я. О. Пура стверджує, що оповідь про легендарного Добряту, який нібито спорудив тут оборонний форпост на підступах до фортечної Муравиці, сприймається ймовірніше. А можливо, це історичний факт. Таким чином, за Пурою Добрятин – це назва, що утворена від старовинного імені Добрята. До 1930 року село мало офіційну назву - Добратин.

В «Актах, отсносящиеся к истории Южной и Западной России, собраные Археологическою комиссиею (1863-1877)»  є запис «дали…Добрятинҍ на Иквҍ», який датується 1452 роком. В описі Луцького замку від 1545 р. село згадується як «городня Добратиня», власність Петра Семашка. В 1566 р. було власністю райці (радного) Василя Лукашевича. З акта 1579 року  можна дізнатися, що Добрятин було закладено братами Ярошем, Петром і Василем Семашками з усіма доходами князю Андрію Курбському. Його дружина – Олександра Петрівна (дівоче прізвище – Семашко), після смерті князя не виконала його волі і віддала Добрятин своєму брату Василеві. У к.XVII ст. Францишек Ледуховський, каштелян волинський, мав за дружину Хелену Семашко з Добрятина.[2]

В деяких архівах згадується, що в 1583 р. нараховувало 29 дворів.

В 1671 р. маєток перейшов до Лінчевських від волинського каштеляна Яна-Франціска Любовицького.

На початку XVIII століття село належало панам Чарнецьким, пізніше стало власністю Потоцьких, а в 1911 р. – Менчинських. В Добрятині було 25 курганів, а в центрі поселення – чотирикутне земляне укріплення (колись це був замок Пузинів).

В 1857 р. частину земель захопив поміщик Мільчинський.

Покровська церква (дер.), с.Добрятин,

На кінець ХІХ ст. в селі було 88 дворів і 780 жителів, дерев’яна церква на ім’я Покрови Пресвятої Богородиці [3]з церковно-приходською школа, у якій навчалися лише хлопчики (заснована у вересні 1877 р.) та дзвіниця на камінних стовпах.

На початку ХХ ст. за Добрятином закріплювалося 500 десятин. З них 200 десятин належало панській сім’ї Мільчинських, 100 десятин – заможним селянам, решта – середнякам та біднякам.

У 1918-1921 роках, під час Визвольних змагань, влада у селі змінювалась кілька разів. Влада перейшла під контроль Польщі.

Шукаючи кращої долі, чимало жителів виїхало в Аргентину, Канаду та інші країни.

У 1940 р. в селі було відкрито семирічну школу. Перед війною в Добрятині була гарна садиба Мільчинських та католицька каплиця, пізніше зруйновані у воєнні роки.

27 червня 1941 р. село окуповане нацистами. Під тиском загарбників було організовано українську поліцію, основна частина яких пізніше перейшла до загонів УПА. Місцеве населення було задіяне в роботі по вивезення з лісу «буців» (лісоматеріалу) до залізничної станції в Дубно. Непокірливих селян відправляли на примусові роботи до Німеччини. Таким чином 64 чоловіка стали остарбайтерами, 70 мешканців села воювали за комуністів на фронті, 33 з них загинули. Їх пам'ять вшановано обеліском. В листопаді 1944 р. тут перебував загін Сидора Ковпака.

В березні 1944 р. село відвоювали у німецьких загарбників. В 1948 р. створено колгосп ім. Леніна. Перший голова  - Ходзюк В. Ю. В 1963 р. господарство перейменували у «Жовтневий». На 1 січня 1963 р. у Добрятині нараховувалось 536 дворів, населення – 1769 осіб.

На території села знаходиться природоохоронний заповідник с. Добрятин та архітектурна пам’ятка - Свято-Покровська автокефальна церква.

Серед народних умільців – вишивальниці Кощук О. В., Варійчук Л. Т., Катеринич Р. Г., Мідзьоха Л. П. Доброї слави зажила фермерська сім’я братів Черепушків. На території села в даний час функціонують агроформування ВСК «Прогрес» та ПП «Агро-Експрес-Сервіс».

Сільраді підпорядковані села Новино-Добрятин, Остріїв, Тавневе. Є фельдшерсько-акушерський пункт, філія загальноосвітньої школи І-ІІІ ступеня, бібліотека, будинок культури, відділення зв’язку, 4 магазини. Населення становить 514 осіб, дворів – 223.

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Неподалік від села розташований гідрологічний заказник Урочище «Добрятин».

Джерело на околиці села

На околиці села у руслі р. Іква знаходиться штучний фонтан, з якого постійно б'є мінеральна вода. Вихід підземних вод залишився після розвідувальних робіт геологів, які шукали нафту. Джерело є місцевою цікавинкою[4].

Список використаних джерел[ред. | ред. код]

1.  Добрятин // Пура Я. Походження назв населених пунктів Ровенщини. – Львів : Світ, 1990 . – С. 66

2.Добрятин  // Цимбалюк Є. Млинівщина на межі тисячоліть: Фрагменти літопису від давнини до сьогодення. – Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2001. – С. 69-71

3. Добрятин  // Цимбалюк Є. Млинівщина: погляд у минуле: Історичні дані, перекази та легенди про походження назв населених пунктів Млинівського району. – Рівне: Редакційно-видавничий відділ облуправління по пресі, 1991. – С. 13

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Niesiecki Kasper. Korona Polska przy Złotey Wolnosci Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona … [Архівовано 25 травня 2015 у Wayback Machine.] — T. 4. — Lwów: w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743.— 820 s.— S. 80. (пол.)
  2. Uruski Seweryn (1814-1890) (1911). Rodzina. Herbarz szlachty polskiej. Koźn-Leut (пол). Warszawa: Gebethner i Wolff. с. T.8, с. 815. 
  3. Церква Добрятин Млинівський район. decerkva.org.ua. Архів оригіналу за 29 січня 2020. Процитовано 19 вересня 2021. 
  4. Село має... мінеральний фонтан. https://visnyk.lutsk.ua/ (укр.). Архів оригіналу за 30 жовтня 2021. Процитовано 20 вересня 2020. 

Посилання[ред. | ред. код]