Темногайці

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Темногайці
Село Темногайці.jpg
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Шумський
Рада/громада Темногаєцька сільська рада
Код КОАТУУ 6125888100
Облікова картка Темногайці 
Основні дані
Засноване 1545
Населення 617
Територія 3.805 км²
Густота населення 162.16 осіб/км²
Поштовий індекс 47154
Телефонний код +380 3558
Географічні дані
Географічні координати 50°00′01″ пн. ш. 25°58′29″ сх. д. / 50.00028° пн. ш. 25.97472° сх. д. / 50.00028; 25.97472Координати: 50°00′01″ пн. ш. 25°58′29″ сх. д. / 50.00028° пн. ш. 25.97472° сх. д. / 50.00028; 25.97472
Відстань до
районного центру
20 км
Найближча залізнична станція Кременець
Відстань до
залізничної станції
28 км
Місцева влада
Адреса ради 47154, с.Темногайці
Карта
Темногайці. Карта розташування: Україна
Темногайці
Темногайці
Темногайці. Карта розташування: Тернопільська область
Темногайці
Темногайці

Темнога́йці — село Шумського району Тернопільської області. Розташоване на півдні району. Центр Темногаєцької сільської ради. Населення — 619 осіб (2007)[1].

Географія[ред. | ред. код]

Селом протікає річка Безіменна, права притока Вілії.

Історія[ред. | ред. код]

Перша писемна згадка про Темногайці зафіксована у 1545 році[1]. Поділ спадщи­ни Боговитина Петровича Шумбарського, проведений 1585 pоку, закріпив Темногайці за сином Михайла Боговитиновича Миколаєм. Після смерти Миколая його родичі Адам, Андрій і Павло Боговитини з Козерад забрали Темногайці під свою опіку, однак брати першої дружини Павловичі відібрали його. На початку 1605 старша з дочок — Маруша Миколаївна — запи­сала свою третину батькової спадщини, до якої входили Темногайці, своєму чо­ловікові Михайлові Хрінницькому, який в 1620 відступив усі свої надбання в родових володіннях Боговитинів сестрі дружини Раїні та ії чоловікові Костянтину Ярмолинському[2]. У 1726 Темногайці належали житомирському мечнику Михайлу Прушинському та знаходились в оренді у жидачевського ловчого Войцеха Пленші[3].

Першим священиком з 1745 року в сільській церкві служив о. Симеон Вараксієвич, а копії метричних книг зберігалися з 1742 року. У 1865 році за служіння о. Івана Перхоровича зведена дерев'яна церква із дзвіницею[4]. До 1914 року в церковному архіві села зберігалися стародруки 17-18 століття. Діяли «Просвіта» та інші товариства[1].

До 1920 року село входило до Борецької волості Кременецького повіту Волинської губернії Російської імперії. З 1921 року Борецька волость існувала як ґміна Боркі Кременецького повіту Волинського воєводства Польської Республіки. 1933 року ґміну Боркі ліквідовано, а село включено до ґміни Катербурґ[5]. У 1939 Кременецький повіт включено до Тернопільської області СРСР. У 1940 році повіт було ліквідовано і Темногайці увійшли до складу Катербурзького району Тернопільської області, у 1940 перейменованого на Великодедеркальський. У 1962 році Темногайці відійшли до Шумського району.

У 1948 році в селі було створено колгосп імені Кірова, що мав у користуванні 1,5 тисячі га сільськогосподарських угідь, зокрема 1,4 тисячі га орної землі[6].

Пам'ятки[ред. | ред. код]

  • Церква Архістратига Михаїла (1865, дерев'яна)[1]

Пам'ятники[ред. | ред. код]

  • Пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1975)[1]

Соціальна сфера[ред. | ред. код]

Працюють ЗОШ 1-2 ступенів, клуб, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, відділення зв'язку, торговельний заклад[1].

2005 року створене сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-лан». У користуванні господарства — понад 11 тисяч га в Кременецькому, Шумському, Збаразькому районах (2009). Вирощує цукрові буряки, озимі пшеницю та ріпак, ярий ячмінь[7].

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е М. Бесараб, В. Ханас. Темногайці // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — 708 с. — ISBN 978-966-528-279-2. — С. С. 391.
  2. До джерел. Збірник наукових праць на пошану Олега Купчинського з нагоди його 70-річчя / Ред. кол.: І. Гирич, Я. Грицак, М. Крикун, Л. Рудницький, Н. Яковенко. Львівський державний університет; НАН України. Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського. ‒ Т. 1. ‒ Київ; Львів, 2004. ‒ 854 с.
  3. Temnohajce // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1902. — Т. XV, cz. 2 : Januszpol — Wola Justowska. (пол.) — S. 655. (пол.)
  4. Темногайці // Церква Св. Арх. Михайла 1865, Дерев'яні Церкви Західної України
  5. Zmiana granic miasta Krzemieńca i gmin wiejskich w powiecie krzemienieckim, województwie wołyńskiem (пол.)
  6. Темногайці, Шумський район, Тернопільська область, Історія міст і сіл Української РСР
  7. Б. Мельничук, М. Федечко. «Агро-лан» // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — 788 с. — ISBN 978-966-528-318-8. — С. 6.