Користувач:HoLmSee/Victor LaValle

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
HoLmSee/Victor LaValle
Народився 03 лютого 1972 (52 роки)(19720203)
Гонолулу, Гаваї, США
Діяльність Письменник

Віктор Лаваль (нар. 3 лютого 1972 р.) — американський письменник. Автор збірки оповідань «Слепбокс з Ісусом» та чотирьох романів «Екстатик», « Велика машина», «Диявол у сріблі» та «Підкидьок ». Його фентезі новела жахів «Балада про Чорного Тома» отримала премію Ширлі Джексон 2016 року . [1] Головний рід діяльності Лаваля це художня література, хоча окрім цього він також писав есе та рецензії на книги для GQ, Essence Magazine, The Fader та The Washington Post та інших.

Раннє життя[ред. | ред. код]

Віктор Лаваль народився 3 лютого 1972 року і виріс у Квінсі, штат Нью-Йорк, матір'ю-одиначкою, яка емігрувала з Уганди у віці двадцяти років. Він здобув ступінь бакалавра з англійської мови в Корнельському університеті та ступінь магістра витончених мистецтв в Колумбійському університеті .

Літературна кар’єра[ред. | ред. код]

Слепбокс з Ісусом був опублікований у 1999 році у видавництві Vintage Books, та прелставляє собоб одинадцять взаємопов’язаних історій які розповідають про життя молодих темношкірих і латиноамериканців, які жили в Нью-Йорку в 1970-х і 1980-х роках. Збірка отримала широку оцінку критиків. За збірку оповідань автор отримав премію PEN Open Book Award [2]

Роман Екстатик був опублікований у 2002 році через Crown Publishing Group . Роман продовжує історію Ентоні Джеймса, персонажа зі збірки оповідань Лаваля. Ентоні – молодий хлопець, який нещодав кинув коледж. У Ентоні в житті багато проблем, від ожиріння до початкових знаків шизофренії, а сам роман розповідає про подвиги його родини, яка намагається всіма силами врятувати Ентоні, не дивлячись на те, що їм самим не завадила б допомога. Тематика роману дуже темна та часом може шокувати читача, але не дивлячись на це, книга також переповнена чорним гумором. Ця книга отримала ще ширше визнання критиків, заслуживши порівняння з такими письменниками, як Кен Кізі, Честер Хаймс та Джон Кеннеді Тул . У 2003 році роман став фіналістом премії PEN/Faulkner за художню літературу та премії Hurston-Wright Legacy Award. Він став улюбленим романом для репера Моса Дефа, який пізніше назвав на його честь свій студійний альбом 2009 року . [3]

16 лютого 2016 року видавництвом Tor Books було опубліковано повість «Балада про Чорного Тома ». Це переказ історії Е. П. Лавкрафта « Жах у Ред Гуку » з точки зору молодого чорношкірого чоловіка, що живе в Гарлемі.[4] вона являється одною з найуспішніших новел Лаваля яка отримала нагороду 2016 Shirley Jackson Award як найкраща новела, та була фіналістом багатьох інших нагород.

The Changeling, опублікований у 2017 році Spiegel & Grau отримав позитивний відгук критиків. Публічна бібліотека Нью-Йорка вибрала її як одну з десяти найкращих книг 2017 року [5] книга такрж отримала премію World Fantasy Award за найкращий роман [6] 2018 Locus Award за роман жахів [7] [8] та британську Премію фентезі за роман жахів в 2018 році. [9]


Відзнаки[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. 2016 Shirley Jackson Awards, retrieved October 7, 2017
  2. PEN Open Book Award Winners. PEN America. 29 April 2016. Процитовано 28 April 2017.
  3. Samuel, Steven (2009). Mos Def Reveals New Album Details, Bringing Back Def Poetry. SOHH. Архів оригіналу за 4 серпня 2016. Процитовано 4 червня 2016.
  4. LaValle, Victor (16 February 2016). What Lovecraft Taught Me About Harlem. Fantastic Stories of the Imagination. Процитовано 28 April 2017.
  5. Lobash, Lynn (6 December 2017). NYPL's 10 Best Books of 2017. New York Public Library. Процитовано 10 December 2017.
  6. 2018 World Fantasy Awards.
  7. 2018 Locus Awards Winners. Locus Magazine. 23 червня 2018. Процитовано 15 жовтня 2020.
  8. Schaub, Michael (26 червня 2018). Locus Award winners include N.K. Jemisin, Victor LaValle and John Scalzi. Los Angeles Times. Процитовано 15 жовтня 2020.
  9. British Fantasy Awards 2018 – winners. The British Fantasy Society. 22 жовтня 2018. Процитовано 15 жовтня 2020.
  10. Victor LaValle. unitedstatesartists.org. Процитовано 4 серпня 2016.
  11. John Simon Guggenheim Foundation | Victor LaValle. www.gf.org. Процитовано 4 серпня 2016.
  12. Programs - Letterenfonds. www.letterenfonds.nl. Процитовано 4 серпня 2016.

[[Категорія:Випускники Університету Корнелла]] [[Категорія:Випускники Школи мистецтв Колумбійського університету]] [[Категорія:Американські письменники-романісти]] [[Категорія:Народились 1972]]