Користувач:Poloz Oleg/пісочниця

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Моя пісочниця

Льюїс Льяк
Luis Llach
Зображення
Зображення
Льюїс Льяк у концертному залі Олімпія, Париж
Основна інформація
Повне ім'я Льюїс Льяк і Гранде
Дата народження 7 травня 1948(1948-05-07) (76 років)
Місце народження Жирона, Каталонія
Роки активності 1965 - 2007
Громадянство Каталонія
Національність каталонець
Професія співак, композитор, музичний продюсер
Інструменти вокал, фортепіано
Жанр автор-виконавець, бард
lluisllach.cat

Льюїс Льяк і Гранде (кат. Lluís Llach i Grande; * 7 травня 1948, Жирона, Каталонія, Іспанія) - каталанський композитор, автор-виконавець, бард, письменник.

Один з найвідоміших представників руху Nova cançó (Нова пісня), що охоплював музикантів і співаків, які висловлювали протест проти диктатури Франциско Франко. Ознакою руху було виконання пісень політичної тематики каталонською мовою у ті часи, коли сама мова та усі прояви каталонської ідентичності були заборонені. Його знаменита пісні L'Estaca, в якій йдеться про слабкий стовп, що от-от впаде, і який символізує тоталітарний режим. Подібно до багатьох співаків, письменників і політично активних діячів культури, Льяк залишив Іспанію і жив у добровільному вигнанні в Парижі до смерті диктатора.

У вересні 1979 року він першим не оперним співаком, який дав концерт в оперному театрі «Лісеу», презентуючи свій альбом "Somniem". 6 липня 1985 року на стадіоні Камп Ноу на коцерт Льюїса Льяка зібралося понад 103000 глядачів.

У період з 1969 по 2007 рік Льяк записав 33 диска.

Як співак Льяк визнає вплив на свій стиль таких виконавців, як Махалія Джексон і Жак Брель.

Його репертуар включає як традиційно романтичні пісні, так і більш складні, філософські пісенні цикли, а також іронічні, політично забарвлені композиції. Крім своїх власних текстів він поклав на музику вірші інших славетних поетів, в тому числі Константіноса Кавафіса, Маріуса Тореса, Жозепа Марія да Сагарра, Пере Кварта, а найчастіше на слова Мікела Марті і Пола.

Його пісня L'Estaca від 1968 року стала гімном руху за Каталонську незалежність, яку зазвичай співають люди під час демонстрацій.

Біографія[ред. | ред. код]

Ранні роки[ред. | ред. код]

В екзилі у Парижі[ред. | ред. код]

Дебют в Олімпії[ред. | ред. код]

Подорж до Ітаки[ред. | ред. код]

Концерт в Лісеу[ред. | ред. код]

Мікел Марті і Пол[ред. | ред. код]

Останній концерт у Бержасі 2007[ред. | ред. код]

L'Estaca[ред. | ред. код]

Дискографія[ред. | ред. код]

Найбільш популярні альбоми:

  • Com un arbre nu (1972)
  • Viatge a Itaca (1975)
  • Somniem (1979)
  • Verges 50 (1980)
  • I amb el somriure, la revolta (1982)
  • T'estimo (1984)
  • Maremar (1985)
  • Geografia (1988)
  • Un pont de mar blava (1993)
  • Nu (1997)
  • 9 (1998)
  • Temps de revoltes (2000)
  • Jocs (2002)
  • Junts (2003)
  • Poetes (2004)
  • i... (2006)
  • Verges 2007 (2007)

Literature about Lluís Llach[ред. | ред. код]

Pep Blay's Lluís Llach (Col·lecció "Los Autores", SGAE, Barcelona, 1995) is a biography about the Catalan musician and songwriter Llach, which contains an interesting chronology, a collection of pictures, an anthology of songs and a discography.

Примітки[ред. | ред. код]

Псилання[ред. | ред. код]