Користувач:Poloz Oleg/пісочниця
Моя пісочниця
Льюїс Льяк | |
---|---|
Luis Llach | |
Льюїс Льяк у концертному залі Олімпія, Париж | |
Основна інформація | |
Повне ім'я | Льюїс Льяк і Гранде |
Дата народження | 7 травня 1948 (76 років) |
Місце народження | Жирона, Каталонія |
Роки активності | 1965 - 2007 |
Громадянство | Каталонія |
Національність | каталонець |
Професія | співак, композитор, музичний продюсер |
Інструменти | вокал, фортепіано |
Жанр | автор-виконавець, бард |
lluisllach.cat |
Льюїс Льяк і Гранде (кат. Lluís Llach i Grande; * 7 травня 1948, Жирона, Каталонія, Іспанія) - каталанський композитор, автор-виконавець, бард, письменник.
Один з найвідоміших представників руху Nova cançó (Нова пісня), що охоплював музикантів і співаків, які висловлювали протест проти диктатури Франциско Франко. Ознакою руху було виконання пісень політичної тематики каталонською мовою у ті часи, коли сама мова та усі прояви каталонської ідентичності були заборонені. Його знаменита пісні L'Estaca, в якій йдеться про слабкий стовп, що от-от впаде, і який символізує тоталітарний режим. Подібно до багатьох співаків, письменників і політично активних діячів культури, Льяк залишив Іспанію і жив у добровільному вигнанні в Парижі до смерті диктатора.
У вересні 1979 року він першим не оперним співаком, який дав концерт в оперному театрі «Лісеу», презентуючи свій альбом "Somniem". 6 липня 1985 року на стадіоні Камп Ноу на коцерт Льюїса Льяка зібралося понад 103000 глядачів.
У період з 1969 по 2007 рік Льяк записав 33 диска.
Як співак Льяк визнає вплив на свій стиль таких виконавців, як Махалія Джексон і Жак Брель.
Його репертуар включає як традиційно романтичні пісні, так і більш складні, філософські пісенні цикли, а також іронічні, політично забарвлені композиції. Крім своїх власних текстів він поклав на музику вірші інших славетних поетів, в тому числі Константіноса Кавафіса, Маріуса Тореса, Жозепа Марія да Сагарра, Пере Кварта, а найчастіше на слова Мікела Марті і Пола.
Його пісня L'Estaca від 1968 року стала гімном руху за Каталонську незалежність, яку зазвичай співають люди під час демонстрацій.
Біографія[ред. | ред. код]
Ранні роки[ред. | ред. код]
В екзилі у Парижі[ред. | ред. код]
Дебют в Олімпії[ред. | ред. код]
Подорж до Ітаки[ред. | ред. код]
Концерт в Лісеу[ред. | ред. код]
Мікел Марті і Пол[ред. | ред. код]
Останній концерт у Бержасі 2007[ред. | ред. код]
L'Estaca[ред. | ред. код]
Дискографія[ред. | ред. код]
Найбільш популярні альбоми:
- Com un arbre nu (1972)
- Viatge a Itaca (1975)
- Somniem (1979)
- Verges 50 (1980)
- I amb el somriure, la revolta (1982)
- T'estimo (1984)
- Maremar (1985)
- Geografia (1988)
- Un pont de mar blava (1993)
- Nu (1997)
- 9 (1998)
- Temps de revoltes (2000)
- Jocs (2002)
- Junts (2003)
- Poetes (2004)
- i... (2006)
- Verges 2007 (2007)
Literature about Lluís Llach[ред. | ред. код]
Pep Blay's Lluís Llach (Col·lecció "Los Autores", SGAE, Barcelona, 1995) is a biography about the Catalan musician and songwriter Llach, which contains an interesting chronology, a collection of pictures, an anthology of songs and a discography.
Примітки[ред. | ред. код]
Псилання[ред. | ред. код]