Користувач:Thug Rx

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вітаю! 

Слава Україні! Героям слава!


Сьогодні

Зараз у Вікіпедії 1 323 067 статей,
748 289 користувачів та
50 адміністраторів


14,3
років
Цей користувач в українській Вікіпедії вже 5228 днів (14 років, 3 місяці, 23 дні)
Цей користувачвегетаріанець
Цей користувач є атеїстом.
Цей користувачукраїнський націоналіст
Герб Нікополя
Герб Нікополя
Цей користувач із Нікополя
C2H5OH Цей користувач не вживає алкогольних напоїв і радить іншим робити те саме.
Цей користувач не палить і радить іншим робити те саме
uk Українська мова для цього користувача є рідною.
ru-4 Этот участник владеет русским языком почти как родным.
en-3 This user is able to contribute in English at an advanced level.
Цей користувач пам'ятає
подвиг УПА.
Цей користувач за вступ
України до НАТО
Цей користувач за вступ України до ЄС
Вікіпедист за свободу Ічкерії
Пам'ятаймо геноцид українського народу!
Комп'ютер Цей користувач цікавиться комп'ютерами


ІВАН ПІДКОВА
Тарас Шевченко

Було колись — в Україні
Ревіли гармати;
Було колись — запорожці
Вміли пановати.
Пановали, добували
І славу, і волю;
Минулося — осталися
Могили на полі.
Високії ті могили,
Де лягло спочити
Козацькеє біле тіло,
В китайку повите.
Високії ті могили
Чорніють, як гори,
Та про волю нишком в полі
З вітрами говорять.
Свідок слави дідівщини
З вітром розмовляє,
А внук косу несе в росу,
За ними співає.

Було колись — в Україні
Лихо танцьовало,
Журба в шинку мед-горілку
Поставцем кружала.
Було колись добре жити
На тій Україні...
А згадаймо! Може, серце
Хоч трохи спочине.

Чорна хмара з-за Лиману
Небо, сонце криє.
Синє море звірюкою
То стогне, то виє.
Дніпра гирло затопило.
«Ануте, хлоп’ята,
На байдаки! Море грає —
Ходім погуляти!»
Висипали запорожці —
Лиман човни вкрили.
«Грай же, море!» — заспівали,
Запінились хвилі.
Кругом хвилі, як ті гори:
Ні землі, ні неба.
Серце мліє, а козакам
Того тілько й треба.
Пливуть собі та співають;
Рибалка літає...
А попереду отаман
Веде, куди знає.
Похожає вздовж байдака,
Гасне люлька в роті;
Поглядає сюди-туди —
Де-то буть роботі?
Закрутивши чорні уси,
За ухо чуприну,
Підняв шапку — човни стали.
«Нехай ворог гине!
Не в Синопу, отамани,
Панове молодці,
А у Царград, до султана,
Поїдемо в гості!»
«Добре, батьку отамане!» —
Кругом заревіло.
«Спасибі вам!»
Надів шапку.
Знову закипіло
Синє море; вздовж байдака
Знову похожає
Пан отаман та на хвилю
Мовчки поглядає.