Користувач:VitaliiUser/Пушкарівський яр

Пушкарівський яр - інформаційний фейк створений в 2019 році громадськими активістами, об'єкт якого - покинута територія колишніх артилерійських складів в місті Полтава. Неіснуюча місцевість придумана для проведення аналогії між пустирем і Бабиним яром та подальшим використанням трагедії останнього для роздування конфлікту навколо бувшого військового об'єкту. Є ключовим елементом інформаційної кампанії, результатом якої стало викривлення даних про відомі місця поховань і знищення людей, подача їх як невідомих та "перенесення" на всю територію артилерійських складів.

Створив топонімічну плутанину через співзвучність із зоною відпочинку Пушкарівська балка.

Став відомим широкому загалу завдяки використанню суспільно болючої теми та подальшими протестами, блокуваннями роботи органів місцевої влади, розповсюдженням спотвореної, недостовірної, неправдивої інформації через ЗМІ, втягненням у конфлікт різних державних та релігійних організацій.

За створення і підтримку Пушкарівського яру в переважній мірі несуть відповідальність два громадських об'єднання - однойменне Пушкарівський яр та SavePoltava.

Активістами було запропоновано створити на артилерійських складах визначне місце "Пушкарівський яр". Та під час розгляду в Полтавській ОДА до назви, меж та предмету охорони виникли запитання. Члени Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини при департаменті культури і туризму облдержадміністрації поставили під сумнів їх коректність. Як пояснила голова ГО Пушкарівський яр Олександра Супряженко, назву проекту планують змінити через слово "яр":

Розстріли здійснювалися в кінці вулиці Пушкарівська, і її називали по-різному – і Пушкарівське поле, і яр. Ми так назвали через асоціації, тому що насправді була така схема – людей розстрілювали в ярах. А проблема зі словом “яр” через яр як географічне явище, тому що великого яру там не має, але все одно там є западина. Тому це спірне питання

Але і саме слово "Пушкарівка" було поставлено під сумнів. Адже вулиця вказувала лише напрям, а не місцевість. По ній проходила дорога до колишнього села Пушкарівка в декількох кілометрах від артилерійських складів біля сучасного мікрорайону Половки.

Артилерійські склади (артсклади)

Колишня військова база розташована в кварталі обмеженого вулицями Олеся Гончара(Енгельса), Пушкарівська, Гребінки та Симона Петлюри(Артема) за адресою Пушкарівська 22. Перебуває у комунальній власності. Майже всі споруди на її території були розібрані. Площа артскладів складає приблизно 70 га, що рівно площі двох спальних мікрорайонів Огнівка та Сади-2. Колись окраїна, а зараз центр міста. Поруч розташована житлова забудова, соціальні об'єкти, адміністративні та офісні будівлі (Октябрський районний суд, Полтавський окружний адміністративний суд, Центральний ринок, Полтавський обласний клінічний шкірно-венерологічний диспансер, Травматологічний центр, Полтавська обласна бібліотека для юнацтва імені Олеся Гончара, Перша міська клінічна лікарня, Міський клінічний пологовий будинок, лікарня УМВС). В радіусі декількох кілометрів розміщуються найбільші житлові масиви міста.

Генпланом Полтави артилерійські склади визначені як один із найбільших майданчиків перспективної багатоквартирної забудови. Запланована реконструкція магістральних вулиць Симона Петлюри та Олеся Гончара, будівництво вулиці Лазурної, прокладання тролейбусних ліній. Територія є цікавою для забудовників.

Сучасний стан артилерійських складів є незадовільним та неодноразово викликав нарікання. Територія заросла чагарниками та шкідливими рослинами, зокрема, амброзією та борщівником. Перетворилася на стихійне звалище, сюди вивозиться широкий спектр сміття від побутового до будівельного. Руїни споруд, відкриті комунікаційні люки, сховища можуть стати пасткою для людей чи домашніх тварин. Артсклади стали пристанищем для безхатьків, котрі стягують сюди непотріб та справляють природні потреби, наркозалежних, які вживають заборонені речовини та викидають шприці та різних соціально небезпечних елементів. На території періодично трапляються пожежі.

Артилерійська база неодноразово ставала місцем тяжких злочинів: вбивств , виготовлення та розповсюдження наркотичних речовин, вибух гранати.

Використані шприці	Відкрите сховище	Купа сміття	Викинутий матрас
Будівельне сміття	Будівельне сміття	"Апартаменти" безхатьків	"Апартаменти" безхатьків

Місця поховань та знищення людей

Поруч та безпосередньо в південній частині території колишніх артилерійських складів розташовано декілька відомих місць поховань. Саме вони є причиною конфліктів та маніпуляцій навколо теми забудови цього району. В той же час даних стосовно поховань в центральній та північний частині артскладів немає.

Старе міське кладовище

Складається із двох частин.

Старе міське кладовище існувало з 1808. Розташоване в трикутнику вулиць Європейської(Фрунзе), Раїси Кириченко (Рози Люксембург) та Остапа Вишні. 1838 тут було поховано письменника І. П. Котляревського, 1867 – історика-краєзнавця і педагога П. І. Бодянського. Офіційно закрите 1872, але окремі поховання здійснювали ще у серед. 1930-х. У 1921 тут був похований письменник В. Г. Короленко (29.08.1936 його прах перенесено на територію міського парку). 1864 побудовано муровану кладовищенську Всіхсвятську церкву (зруйнована 1969), під якою в усю її довжину була усипальниця. На кладовищі у роки німецької окупації міста гітлерівці розстрілювали мирних жителів та військовополонених. Тепер на місці братської могили жертв фашизму споруджено меморіальний комплекс Солдатської Слави.

1872 відповідно до постанови міської думи поруч із Старим міським кладовищем відкрито Нове кладовище, яке до 1930-х вважалося головним. Тут поховано природознавця і літератора М. І. Яблонського. На території кладовища були відведені спеціальні ділянки для поховань католиків і лютеран. Велику частину кладовища зараз займає парк Скорботної матері (також відомий як Молодіжний), на території якого – братська могила жертв фашизму. Інша частина потрапляє під забудову в районі сучасної вулиці Навроцького, 20 заводу, приватного сектора по вулиці Гребінки, а також південної частини артилерійських складів.

Концентраційний табір

Розташовувався між сучасними вулицями Навроцького та Баяна (на той час Слюсарний провулок), з півночі та заходу межував із кладовищем. Заїзд був з вулиці Європейської (на той час Кобеляцької) по провулку Гайдарівському, зараз провулок не існує, орієнтовано на його місці знаходиться будинок під номером 66 по вулиці Європейській. По різним даним тут розміщувалися Дулаги 151 та 205, Шталаг 357. Історик та краєзнавець Віктор Дмитренко вказував, що територія табору починалася там, де зараз знаходиться Октябрський районний суд. Більша частина зараз забудована багатоповерхівками та приватним сектором. Решта потрапляє на артилерійські склади в їх південно-східному куті.

Місце знищення мирного населення в роки Другої світової війни

В часи німецької окупації на території тиру Червоних казарм в протитанковому рові проводилися масові розстріли мирного населення. Зараз більша його частина знищена забудовою 20 заводу. Решта знаходиться під парком Скорботної матері. На територію артилерійських складів не потрапляє. За збереження цього місця боролися ряд видатних діячів. Меморіал Скорботної матері з'явився завдяки головному архітектору міста того часу Леву Вайнгорту. В своїй праці "Записки провінційного архітектора" він детально описав це. . Також він назвав місце знищення мирного населення - відкрите, оточене земляними валами стрільбище 73-го полку на території Червоних казарм. За його даними 23 листопада 1941 року в цьому місці було знищено 3 тисячі полтавців єврейської національності, на протязі двох років ще 5 тисяч. Хоча назвати точну цифру неможливо. Але сам меморіал стоїть не на місці розстрілів, а в сотні метрах від нього. Після війни там був тимчасовий обеліск, який не зберігся до наших днів. Вагомий внесок у відновлення та збереження пам'яті про місце розстрілів зробив Віктор Дмитренко. Він займався цим питанням понад 30 років. Пропонував встановити меморіал на відповідному місці в північно-західній частині парку.

Перебіг подій

2006 рік. Перша спроба забудови.

Вперше про забудову артилерійських складів, які до того належали Міністерству оборони, заговорили восени 2006 року. Тоді міська влада віддала 55 га території в оренду терміном на 25 років компанії XXI Century. Генеральним підрядником будівництва виступав ТОВ "П'ятий елемент". Проект розробляла архітектурне бюро Zotov&Co.

Бюро Zotov&Co за власної ініціативи і за власний кошт з ціллю отримання сучасного європейського професійного досвіду запросило до співпраці компанію MAXWAN. В основі проекту поклали квартальна структуру, що історично склалася в Полтаві аби забезпечити якісне «м'яке» зонування. Композиційною та комунікаційною віссю була зелена пішохідна алея, яка сполучає дві великі прилеглі до цієї ділянки міські рекреаційні зони. На цю алею також стягнули сервіси в перших поверхах житлових будинків. Проект не включав південно-західну частину артилерійських складів, яку відрізала проектована вулиця Лазурна.

В подальшому план розглядався із суміжними зонами забудови, тож загалом йшлося про 154 гектари.

Враховуючи наявність поблизу поховань, деякі представники громадськості були проти, пояснюючи позицію тим, що там можуть знаходитися останки захоронення жертв концтабору. Щоб з'ясувати це, міська влада звернулась до КЗ «Центру охорони та досліджень пам'яток археології» Полтавської обласної ради. Було проведено невелике дослідження, зокрема, закладено 10 траншей. Точних місць розташування ймовірних захоронень ніхто не знав. Результати були нульові тому, що не знайшли жодних археологічних, ні поховальних об'єктів. Сам проект передбачав продовження меморіальної зони парку Скорботної матері.

2011 рік. Нереалізовані плани

Через п'ять років після анонсованих планів, забудова району так і не почалося. 31 січня новообраний мер Полтави Олександр Мамай на прес-конференції повідомив, що міська влада не може розшукати голову ради директорів компанії XXI Century, а до бюджету не надійшло 820 тисяч гривень орендної плати. Представники XXI Century не погодилися із цією заявою. Подальша доля артилерійських складів залишилася під питанням.

2014 рік. Повернення землі громаді

На початку року прокуратура Октябрського району Полтави заявила позов до Господарського суду Полтавської області про розірвання договору оренди землі та зобов'язання повернути громаді міста земельну ділянку площею 55 га, вартість якої понад 130 млн. гривень. Згодом суд задовольнив позов про розірвання договору оренди землі по вулиці Пушкарівській 22, укладеного між одним із товариств Києва та Полтавською міською радою. Та зобов'язав ТОВ «П'ятий елемент» повернути до комунальної власності вказану земельну ділянку.

У вересні на 44 сесії Полтавської міськради депутати проголосували за питання «Про надання дозволу на розроблення детального плану території кварталу, обмеженого вул. Енгельса, вул. Пушкірівською та вул. Артема». Розробляло цей план управління капітального будівництва Полтавської міськради з правом залучення інвесторів. Роботи здійснювалися у рамках уточнення положень генерального плану Полтави, який розроблений Українським державним науково-дослідним інститутом проектування міст "Діпромісто".

В грудні депутати внесли зміни до свого попереднього рішення, змінили межі території та збільшили їх на 14 га. Це було пов'язано із планами ФК Полтава побудувати на цьому місці новий стадіон.

2015 рік. Громадські слухання

ДПТ кварталу артилерійських складів і суміжних територій

У вересні виконавчий комітет Полтавської міської ради вирішив провести громадські слухання щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проекту детального плану території кварталу, обмеженого вул. Енгельса, вул. Пушкарівською та вул. Артема. Проект представили як житловий квартал з елементами забудови загальноміського призначення, який відповідає сучасним світовим тенденціям організації житлового простору, забезпечує комфортне і престижне середовище для проживання і дозвілля. Ключовою ідеєю є будівництво житлових будівель висотою 8-16 поверхів за квартальною схемою забудови по принципу просторових композицій з внутрішніми дворовими територіями. Віссю кварталу є алея, яка перетинає територією зі сходу на захід, від парку Скорботної матері до паркової зони стадіону, що проектується, і далі - до зеленої зони біля ставків та території 57 мікрорайону. ДПТ передбачає розміщення соціального житла. Вагомими елементами концепції створення кварталу також мали б стати розвинена торговельна, розважальна та соціально-побутова інфраструктура, спортивна зона з розташуванням стадіону вздовж вул.Артема. Перший етап освоєння ділянки проектування передбачався у дві черги. І черга – забудова ділянки вздовж проектної частини вул. Остапа Вишні житловими будинками соціального призначення (центральна частина артскладів). ІІ черга – забудова ділянки, яка примикає до вул. Енгельса (північна частина).

Територія в межах проекту склала 90 га. Житловий фонд – 332,1 тисяч квадратних метрів. Із них багатоквартирна забудова (8-10 поверхів) – 230,4 тисяч квадратних метрів, багатоквартирна забудова (більше 10 поверхів) – 91,2 тисяч квадратних метрів. Кількість мешканців - 13,5 тисяч чоловік. Також було передбачено два дошкільні навчальні заклади по 240 місяць і одна школа на 1296 місць.

В південній частині артилерійських складів була врахована наявність місць знищення та поховання людей. Меморіальний комплекс на місці Концентраційного табору (позначений номером 40 на ДПТ) та культова споруда на місці колишнього цвинтаря (позначена номером 39 на ДПТ). Тут заплановано продовження парку Скорботної матері до нової частини вулиці Пушкарівської.

Проект на відміну від попереднього включає усі артилерійські склади. Також враховує суміжні території:

• з півночі - житлова та громадська забудова вулиці Енгельса;
• з заходу - зона медичного містечка 1-ї міської лікарні, пологового будинку та лікарні МВС, зона Пушкарівської балки;
• з півдня - вільна від забудови територія вздовж проектної вулиці Лазурна та індивідуальна житлова забудова;
• зі сходу - вздовж вулиці Пушкарівської - паркова зона з монументом Скорботної матері, територія ПАТ "Завод Лтава" (також відомий як 20-й завод), територія ПрАТ "Полтавський хлібзавод №2", багатоповерхова житлова забудова.

В жовтні було опубліковано результати громадських слухань та перелік здійснених заходів:

• на сайті міської ради розмістили "Повідомлення про початок процедури розгляду, врахування пропозицій громадськості у проекті детального плану території" . 04.09.2015 його опублікували в газеті "Полтавський вісник";
• 17.09.2015 відбувся розгляд проекту детального плану території на засіданні архітектурно-містобудівної ради з урахуванням висновків державних органів, які відповідно до закону мають повноваження щодо розгляду містобудівної документації;
• 18.09.2015 о 10.00 в приміщенні ДП "Міськбудпроект" за адресою вул.Гоголя,25 презентували проекту детального плану території;
• з 04.09.2015 до 23.09.2015 прилюдне експонування проекту містобудівної документації в приміщенні Полтавської міської ради за адресою вул. Соборності (Жовтнева),36

З метою розгляду зазначеної містобудівної документації на засіданні архітектурно-містобудівної ради відповідно до ст.20 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» отримано висновки таких служб:

• Головного управління Держсанепідслужби у Полтавській області;
• Управління культури Полтавської обласної державної адміністрації;
• Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області;
• Управління Держпраці у Полтавській області;
• Управління культури виконавчого комітету Полтавської міської ради;
• Департаменту екології та природних ресурсів Полтавської обласної державної адміністрації;
• Управілння Держземагентства у місті Полтаві Полтавської області;

За результатами розгляду на засіданні архітектурно-містобудівної ради проект детального плану території підтримано та рекомендовано для подальшого опрацювання з урахуванням наданих висновків, зауважень та пропозицій, відповідно до п.4.10 Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.11.11 №290 «Про затвердження порядку розроблення містобудівної документації».

Письмові пропозиції, що містять обґрунтування з урахуванням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів та правил, у письмовому вигляді із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові, місця проживання, особистим підписом у період, визначений рішенням виконкому від 02.09.2015 №169, не надходили.

Громадські слухання не супроводжувалися протестом.

2016 рік. Початок будівництва

На початку року з'являється проект рішення міської ради "Про затвердження детального плану території кварталу, обмеженого вул. Енгельса, вул. Пушкарівською та вул. Артема". Він передбачав, зокрема, надати управлінню капітального будівництва Полтавського міськвиконкому згоду на розміщення багатоповерхових житлових будинків з об'єктами громадського призначення, об'єктів фізичної культури та спорту (стадіон), пожежного депо на території кварталу та дозволити розробити проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок, надати їм адреси:

• вул. Остапа Вишні 11 - 1,0970 га;
• вул. Остапа Вишні 9 - 1,7244 га;
• вул. Пушкарівська 28 - 0,6881 га;
• вул. Пушкарівська 32 - 1,2529 га;
• вул. Олеся Гончара (Енгельса) 17а - 2,2538 га;
• вул. Остапа Вишні,32 - 2,2785 га;
• вул. Пушкарівська 30 - 0,6121 га;
• вул. Остапа Вишні 7 - 0,4354 га;
• вул. Артема 75а - 9,6544 га (стадіон);
• вул. Ярошенка 34а - 0,4110 га (пожежне депо);

Паралельно розглядалася можливість завершення будівництва довгобуду Боровиковського 11 за рахунок отримання ПрАТ "КВП" ділянки на артилерійських складах, щоб збудувати 3 багатоповерхівки. Із відсотків з прибутку інвестор погодився вирішити проблему. Але для цього необхідно було прокласти комунікації.

Обговорення та прийнятті рішення супроводжувалися протестами. Опозиційні фракції у міській раді називали його дерибаном землі, а архітекторів не влаштовував план забудови. Жодних суперечок навколо місць поховань не було.

Так 25 березня на засіданні депутатської комісії з питань містобудування та архітектури, де був представлений детальний план, окремі депутати та архітектори міста висловилися проти його затвердження та пов’язали такий поспіх щодо затвердження детального плану, щоб встигнути "роздерибанити" землю артскладів до підписання Президентом України Закону «Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо проведення земельних торгів», який передбачає що комунальні та державні підприємства тепер також мають отримувати землю від держави у власність чи оренду тільки на конкурентних умовах, тобто через земельний аукціон. Зокрема, архітектора та членкиня ГО SavePoltava Ірина Особік заявила, що відстань в 90 метрів між єдиним міським пологовим будинком та майбутнім стадіоном — це абсурд. Також вона висловила сумнів у тому, що громадськість на відповідних слуханнях належним чином розібралася у проекті. Дмитро Козиренко, молодий архітектор, один з учасників урбан-платформи Citylab прочитав депутатам, за його словами, короткий урбаністичний курс про квартальну забудову.

29 березня дві опозиційні фракції "Самопоміч" та "Свобода" влаштували мітинг під стінами міської ради із вимогою перенести сесію, яка мала відбутися того ж дня, через земельні питання, зокрема, прийняття ДПТ артилерійських складів. Як заявив лідер фракції «Свобода» та член наглядової ради ГО SavePoltava Юліан Матвійчук, усі ці проекти розроблялися без конкурсної основи.

Сама сесія супроводжувалися протестами та блокуванням трибуни, участь в яких брали, зокрема, і представники ГО SavePoltava.  Відео на YouTube

Незважаючи на мітинг рішення було прийнято.

Невдоволення лишилося. ВО "Свобода" вважало, що земельні рішення були прийняті поспіхом. Серед головних недоліків ДПТ артскладів вони називали радянський проект, що викликає чимало запитань: це і відсутність навколо 8-ми, 10-ти, 16-ти поверхових будинків парковок, відсутність соціального планування структури прибудинкових територій, наявність пусток, будівництво футбольного стадіону до 17 тисяч глядачів за 90 метрів від пологового будинку. Також у фракції наголосили на тому, що працівники міськвиконкому запевняли депутатів, що проводилися громадські слухання, а також передбачене зведення церкви та меморіального комплексу. Але у бажанні роботи добро для полтавців треба бути послідовними .

Представники CityLab Дмитро Козиренко і Дмитро Верьовкін відкрили дискусію на тему квартальної забудови. Серед недоліків проекту забудови артскладів вони назвали мікрорайоний принцип та розташування стадіону біля пологового будинку. В подальшому архітектори наголошували, що складно вести дискусію з самими собою.

В червні міська рада надала дозвіл управлінню капітального будівництва Полтавського міськвиконкому на розміщення дитячого садочку на 240 місць на земельній ділянці площею 0,9632 га за адресою Пушкарівська 30а, підвищувальної водопровідної насосної станції за адресою вул .Остапа Вишні 32а (0,0161 га) та газорегуляторного пункту за адресою вул. Остапа Вишні 32б (0,0080 га)

В липні управління капітального будівництва отримало в оренду земельні ділянки зазначені у рішенні "Про затвердження детального плану території кварталу, обмеженого вул. Енгельса, вул. Пушкарівською та вул. Артема"

Влітку та восени в південній частині артилерійських складів, де свого часу розташовувалося старе міське кладовище, по запроектованим ділянкам вулиць Пушкарівська та Лазурна проклали новий колектор. Роботи виконало ТОВ "Авалон Будінвест". Вартість робіт склала 15 мільйонів гривень половину із яких заплатило місто, а іншу - область.

2017 рік. Людські рештки

11 березня місцевий телеканал Суспільне Полтава (Лтава) показав сюжет під назвою "Навесні в Полтаві вимило людські останки"  Відео на YouTube.

Місцевий мешканець Сергій Мєднік, розповів, що ходить навпростець територію колишніх артилерійських складів. Його маршрут пролягав повз те місце, де в минулому році прокладався колектор. Тиждень тому він знайшов там людські рештки. На його думку ці поховання належали розстріляним нацистами в роки Другої світової війни.

Місце з рештками розташовувалося відразу за пам'ятником Скорботної матері. Парк із меморіалом і зона проведення робіт були колись частиною старого кладовища. Раніше в парку під час земляних робіт неодноразово знаходили людські рештки.

Сергій Мєднік звернувся до міських структур та Краєзнавчого музею, щоб перепоховати рештки, але йому нічим не допомогли. Журналісти «Лтави» повідомили про ситуацію до прес-служби Полтавського міськвиконкому. Там повідомили, що зараз вирішують, як можна зарадити проблемі.

Суспільного резонансу на той момент подія не отримала.

Масовий розголос відбувся на початку травня після того як в справу втрутилися місцеві активісти. Тоді вони вийшли на місце прокладання колектору та знайшли там кістки і черепи, загалом рештки близько 10 людей.  Відео на YouTube Вони повідомили, що за інформацією КП "Декоративні культури" та КП ПОР "Полтававодоканал" тут кісток не виявлено. На місце було викликано поліцію, після чого розпочато кримінальне провадження по ст. 115 УК України «Умисне вбивство» по факту виявлення на території колишніх артскладів людських решток. Начальник управління капітального будівництва Полтавської ОДА Тимофій Голбан на своїй сторінці у Facebook повідомив, що управління виступало замовником реконструкції каналізаційного колектору. Підрядник — неназвана ним київська фірма — під час робіт не повідомила про знахідки кісток. Управління в цьому напрямку готове співпрацювати із правоохоронцями — воно передало до поліції документи пов’язані із будівництвом.

Розголос закінчився нічим. Нікого не було притягнуто до відповідальності. Місце виявлення решток не досліджувалося і не отримало спеціального статусу. Рештки людей залишилися лежати під відкритим небом. Влада не зробила жодних дій задля цього, а місцеві активісти говорили, що їхня задача лише привертати увагу.

В липні на ландшафтній комісії відбулося обговорення реконструкції парку Скорботної матері. Проект передбачав різні елементи: організація велодоріжок, побудова парковки для відвідувачів спорткомплексу, організація зони відпочинку. Всі вони викликали суперечки, деякі із присутніх висловилися про їх недоречність в такому місці.

2018 рік. Перший аукціон

15 травня на сайті міської ради опублікували проект рішення "Про заходи щодо організації земельних торгів (аукціонів) у м. Полтава". Ним передбачалося затвердити перелік земельних ділянок комунальної власності, право оренди яких підлягає продажу окремими лотами на земельних торгах (аукціонах). Під номером 7 була земельна ділянка Олеся Гончара (Енгельса) 17а з території колишніх артскладів. Проект рішення було прийнято на сесії міської ради 24 травня.

4 жовтня на сайті міської ради з'являється проект рішення "Про проведення земельного аукціону в м. Полтава". Ним передбачалося продати право оренди двох земельних ділянок комунальної власності терміном на 5 років. Серед них Олеся Гончара (Енгельса) 17а. Жодних суперечок навколо теми поховань цей проект не викликав. Але були зауваження стосовно розбудови інфраструктури мікрорайону. Перед прийняттям рішення дану земельну ділянку виключили із нього.

2019 рік. Другий аукціон. Поява "Пушкарівського яру".

22 січня на сайті міської ради було опубліковано проект рішення "Про внесення змін до рішень міської ради". Ним передбачалося внесення змін в додаток до рішення п'ятнадцятої сесії Полтавської міської ради сьомого скликання від 24 травня 2018 року «Про заходи щодо організації земельних торгів (аукціонів) у м. Полтава» доповнивши його пунктами, згідно з додатками даного рішення 2 і 3 в яких перераховувалися 8 ділянок з колишньої території артилерійських складів:

• Пушкарівська 28;
• Пушкарівська 30;
• Пушкарівська 32;
• Остапа Вишні 7;
• Остапа Вишні 9;
• Остапа Вишні 11;
• Остапа Вишні 32;
• Остапа Вишні (південніше Остапа Вишні 11);

Цей проект викликав суперечки та жваве обговорення з боку громадських організацій, зокрема, SavePoltava. Як розповів голова ГО Віктор Трофименко три із цих ділянок - територія масових поховань жертв концтабору, хоча і місце, де знайшли в 2017 році кістки, і концтабір були південніше:

Умовні номери – Пушкарівська 28, 30 і 32. Я подивився на супутникові знімки, і побачив, що це ті чітко та сама територія. Ми звернулися до депутатського корпусу з проханням зняти з розгляду цей проект рішення, надіслати його на доопрацювання до наступної сесії, внести зміни і зняти з аукціону всі три ділянки

Віктор Трофименко зазначив, що за решту ділянок мова не йде, і підкреслив, що аукціон – це річ прогресивна.

12 лютого, на земельній комісії, де були присутні і інші члени ГО SavePoltava, зокрема, членкиня правління Ірина Особік, депутати прийняли компромісне рішення: земельні ділянки таки виставлять на аукціон, але паралельно з цим створять комісію, до складу якої увійдуть представники міської та обласної влад, а також єврейських і міжнародних організацій.

19 лютого на двадцять першій сесії Полтавської міської ради хоч і з суперечками рішення було підтримане.

Під час формування порядку денного сесії, депутат та член ГО SavePoltava Дмитро Сенчакович запропонував виключити питання щодо виставлення на аукціон земельних ділянок. Тому що в 2017-му році були віднайдені масові поховання жертв нацистського концтабору. А також через те, що проекти з’явилися на сайті міськради 8 лютого, тобто не був дотриманий регламент.

Депутат Вадим Ямщиков під час обговорення питання перед голосування зауважив, що окрім питання поховань, також гостро стоїть соціальна складова, оскільки навантаження на школи та садочки Полтави складає 130%. Адже коли у 2015-2016 роках розроблявся детальний план забудови артскладів, по проекту там мали збудувати два садочки та школу.

Тож він запропонував виключити додатки 2 і 3, і доопрацювати, щоб врахувати соціальну інфраструктуру. Дмитро Сенчакович підтримав ініціативу Ямщикова щодо виключення земельних ділянок.

Позиція депутата Андрія Матковського була зовсім протилежна. На початку він наполягав залишити питання у порядку денному та дозволити продаж ділянки. Він додав, що якщо там і виявлять останки часів Другої світової війни, то просто можна буде огородити територію та побудувати меморіал. І це буде кращий варіант, аніж територія просто стоятиме без нагляду.

Представник іудейської громади під час виступу громадськості слушно поцікавився, які будуть подальші дії забудовника у разі виявлення останків.

Виконуючий обов'язки міського голови Олександр Шамота зауважив, що в договорах оренди можна прописати що завгодно і передбачити відповідальність для забудовника, якщо там знайдуть кістки.

Депутати не підтримали пропозицію Вадима Ямщикова за виключенні земельних ділянок на артскладах.

В місцевих ЗМІ почали з'являтися перші новини в яких значилося "Територію, де знайшли масові захоронення, дозволили виставити на аукціон." .При цьому ні ділянки, які могли потрапити на торги, ні відомі місця поховання і знищення людей, ні місце, де знайшли рештки в сюжеті на мапі не показали. Представник єврейської громади заявив, що там поховані його родичі, але конкретне місце назвати він не може.

18 березня на сайті міської ради публікується проект рішення ради "Про проведення земельного аукціону в м. Полтава". Серед ділянок під номерами 4-11 йшли 8 ділянок з колишньої території артилерійських складів. Його мали розглянути на найближчій сесії, яка проходила 25 квітня.

Період між лютневою та квітневою сесіями проходить спокійно. Масові протести стосовно забудови артилерійських складів виникають за декілька днів до засідання під час розгляду проекту рішення на земельній комісії 23 квітня. Відео на YouTube На ній були присутні громадські активісти, які звернулися до депутатів із проханням зняти уже не 3, як в лютому, а всі 8 земельних ділянки з аукціону. Першою отримала слово Олександра Супряженко. Вона повідомила, що представляє 17 організацій та 300 представників громадськості міста. Після назвала загальновідомі факти. Згодом слово взяв голова ГО SavePoltava Віктор Трофименко. Він нагадав про події 2017 року, вказав, що тоді влада офіційно відповіла, що решток на місці прокладання колектору не знайдено. Також Трофименко припустив, що при будівництві мереж пошкодили один із ровів, де здійснювалися поховання жертв нацистів. Начальник управління земресурсів Юрій Трегубов нагадав Віктору Трофименко, що той обіцяв надати документи, які нібито отримали в німецьких архівах, що підтверджують його слова. Та запитав де вони. Трофименко сказав, що на той момент вона завірялася у Міністерстві культури та найближчим часом мають бути передані до Полтави. Дискусія продовжилася та загалом тривала декілька годин. Зрештою рішення не прийняли, а отже комісія рекомендувала винести питання на сесію.

Громадські організації також повідомили, що провели своє розслідування. Група два місяці збирала інформацію про місця розстрілу людей у Полтаві. Зокрема, це архівні документи СБУ: аерофотозйомка території артскладів, зроблена американськими пілотами, листи, різні документи. До перерахованих ними відносилися місця розстрілу в Гришкиному лісі (знаходиться на околиці Полтави, біля мікрорайону Половки), Урочищі Триби, поряд із дорогою старого кладовища та на місці стрільбища під сучасним 20 заводом та парком Скорботної матері. Два перших місця знаходяться на значній відстані від колишніх артилерійських складів. Стрільбище - на суміжній території. Знаходження місця поруч із дорогою не було уточнено, даних що воно розташовувалося на артилерійських складах не було наведено.

Окрім того громадські активісти наклали мапу аерофотозйомки місцевості часів Другої світової війни на актуальну кадастрову карту та детальний план території кварталу артилерійських складів із суміжними територіями. На них представники організацій відобразили рів на території 20 заводу і парку Скорботної матері. Концентраційний табір, уточнивши, що на зазначених схемах чітко видно, що Дулаг 151 накладається на лоти, хоч в дійсності очевидним було те, що він знаходиться південніше. Територію старого кладовища також південніше ділянок, саме тут було знайдено людські рештки в 2017 році. Та ще певної кількості зон, які на думку активістів могли бути розстрільними рвами і ще одним табором. Вони були позначені декількома кольорами: помаранчевим як ймовірні і червоним, в яких громадськість була впевнена. Саме ці зони накладалися на лоти. Але жодних доказів про їх існування на той час навести не змогли. На схемах також була помилка в позначенні вулиць. Зокрема вулиця Раїси Кириченко була позначена як Сінна.

Таким чином представлені докази розділилися на дві групи. Загальновідомі, але ті, що не накладаються на лоти. Та невідомі, представлені громадськістю, що потрапляють на спірні земельні ділянки, але нічим не підтверджені. Саме тому виникло питання підтвердження наявності поховань на ділянках, що були призначені під будівництво. Влада заявила, що немає підстав не проводити аукціон. Громадські активісти натомість вимагали проведення експертизи, дослідження всієї території, і лише тоді піднімати питання забудови.

Жодної згадки про Пушкарівський яр на той час ще не було. Хоча громадськими активістами проводилася аналогія між Бабиним яром та територією артилерійських складів.

25 квітня відбулася сесія міської ради, на якій розглянули спірне питання. Засідання також супроводжувалося протестами громадських активістів та дискусією із представниками влади. Громадські активісти, яких очолювала Олександра Супряженко, продовжили наполягати на тому, що усю територію необхідно дослідити, в разі виявлення решток змінити цільове призначення місць виявлення, бо згідно традицій єврейської громади перепоховання решток заборонені та пообіцяли допомогти зібрати необхідні гроші для створення меморіалу. Представники влади в свою чергу запропонували зняти тільки один лот (Пушкарівська 32), де на думку активістів точно могли бути поховання. Перший заступник міського голови Андрій Лямін повідомив, що шукати рештки людей на всій території колишніх артскладів нереально ні по часу, ні по фінансах. Він сказав, що мав розмову із представником організації, яка проводить розкопки. На дослідження 1 га землі цій організації знадобиться рік. Аукціон проводиться на 10 га. Щоби дослідити цю територію, знадобилося б мінімум 10-15 років. А якщо брати всі артсклади — до 60 років. Вартість дослідження 1 га складає 2-3 млн грн. Також він наголосив, що історія артилерійських складів тягнеться з 2006 року, 13 років громадськість не помічала поховань.

Після напруженої дискусії депутати прийняли компромісне рішення: не дивлячись на те, що на депутатських комісіях більшість депутатів були за проведення аукціону, 25 квітня вони проголосували за виключення цього питання з проекту рішень. Втім, депутати оголосили умову. До наступної сесії активісти мають надати документи з визначеними місцями захоронень людей. Якщо їх не буде — землі все ж таки нададуть в оренду.

По завершенню сесії пролунала пропозиція створити робочу групу з питань вирішення вище описаної проблеми. В групу увійдуть громадяни, яких хвилює дане питання і чиновники. Її перше засідання заплановано на 3 травня, на 10 годину ранку, у 223-му кабінеті Полтавської міськради.

Після протестів громадськість починає привертати увагу засобів масової інформації. Зокрема, 28 квітня у виданні Gazeta.ua виходить матеріал під назвою ""Тут розстріляли 5 тис. людей за один день" - фото з концтабору". В ньому мала б піти мова про ділянки на території між вулицями Пушкарівська та Остапа Вишні, яка, за інформацією видання, в народі носить назву "артсклади" або район "Червоних Казарм". Насправді, артилерійські склади і Червоні казарми - різні місця. Сама території колишньої військової бази значно більша за вказані межі. Жодної згадки про Пушкарівський яр видання не зробило. Gazeta.ua поспілкувалась з Олександрою Супряженко, координатором громадського протесту. Автор видання разом з активісткою відвідали деякі місця поховання і знищення людей. Першим став кінець вулиці Пушкарівської біля паркану 20 заводу, де відбувалися розстріли. Олександра Супряженко вказала на Червоні казарми, розташовані на цій вулиці. Вона розповіла, що за ними було стрільбище, яке врізалось своєю частиною в старе міське кладовище, в часи окупації в солдатському тирі, німці влаштовували розстріли мирного населення міста. Потім місце інтерв'ю перемістилося до поля на артскладах, де в 2017 році при прокладанні колектору було знайдено кістки. Як стверджувала Олександра Супряженко, при роботах зачепили частину старого кладовища. Потім автор статті та громадська активістка відвідали монумент Скорботної матері та багатоповерхівки на вулиці Навроцького, які стоять на місці колишнього концтабору.

Таким чином в статті, хоч і згадуються артилерійські склади, тільки одна локація проведення інтерв'ю розташована на них. Жодного лоту із зірваного аукціону журналіст та громадська активістка так і не відвідали. Хоча в статті також детально описані відомі місця поховань, які "претендують" опинитися на артилерійських складах.

3 травня відбулася нарада робочої групи щодо аукціону на артилерійських складах. Відео на YouTube На ній були присутні громадські активісти, зокрема, Олександра Супряженко, Іцхак Константинов, Станіслав Цись та представники влади: перший заступник мера Андрій Лямін, начальник управління земельних ресурсів Юрій Трегубов, депутат Вадим Ямщиков, головний архітектор міста Микола Шевельов.

Першою слово взяла Олександра Супряженко, вона заявила, що трагедія, яка сталася майже 80 років тому (малося на увазі розстріл мирного населення) має отримати назву. Цією назвою буде "Пушкарівський яр". Вона зачитала архівну інформацію, згідної якої 23 листопада 1941 року в кінці вулиці Пушкарівської відбулися розстріли єврейського населення, трупи були кинуті до протитанкових рвів. Громадська активістка згадала історію створення пам'ятника Скорботної матері та роль Лева Вайнгорта в цьому. Сам пам'ятник стоїть не на місці розстрілів. Олександра Супряженко звернула увагу на стан парку навколо меморіалу. Далі діячка повідомила,що звернулася до багатьох організацій як в Україні, так і за її межами. Як доказ навела аерофотозйомку 1944 року, де громадські активісти позначили те, що вважали рвами та концтаборами. Олександра Супряженко сказала, що влада повинна були зробити: взяти на облік місця, де залишаються сліди давніх поховань, організувати їх обстеження з наступним оприлюдненням результатів досліджень через ЗМІ; провести роботу з вивчення стану закритих кладовищ національних меншин та місць масово розстрілу населення в роки Великої вітчизняної війни, продовжувати здійснювати заходи щодо їх утримування та збереження; не допускати проведення будівельних робіт, де залишилися місця проведення масових поховань та на території закритих кладовищ. Та звернулася до представників влади із питанням, що вони зробили.

Перший заступник міського голови Андрій Лямін спочатку назвав заходи, які були здійснені міською владою для утримання парку Скорботної матері та вирішення проблеми вандалізму в ньому. Він погодився із тим, що не можна будувати на кістках та нагадав, що на території артскладів передбачено меморіальний комплекс площею 2,5 га. Але попросив більше конкретики стосовно лотів на колишній військовій базі. Адже і по інформації, яку мала влада, і згідно аерофотозйомки громадських активістів, стрільбище було під 20 заводом. Лише по одній земельній ділянці були підозри стосовно наявності поховань, по іншим чітких даних не було. Андрій Лямін запропонував розглядати кожен лот більш ретельно. Олександра Супряженко відповіла, що необхідно переробити містобудівну документацію із врахуванням поховань та визначитися із їх межами, а зліва, справ, можна будувати.

Начальник управління земельних ресурсів Юрій Трегубов також попросив більше конкретики. На його погляд підтвердження наявності поховань лише на основі аерофотозйомки 1944 року не витримує жодної критики. Інші документи активісти так і не надали. Та наголосив на тому, що чекає від громадських діячів конкретні пропозиції подальших дій. Також Юрій Трегубов припустив, що навряд поховання можуть бути там, де були споруди в часи Другої світової війни. Вони якраз розташовувалися на значній частині лотів.

Іцхак Константинов перепитав у Юрія Трегубова, чи він так вважає, чи має підтвердження, що там немає ніяких поховань. Адже представники влади казали, що там нічого немає, але в археологічних документах, які бачив громадський активіст, за його словами, є. Саме місце він не уточнив. Іцхак Константинов запропонував залучити організації для дослідження спірної території. Андрій Лямін перепитав чи мова йде про всі територію. Громадський діяч відповів ствердно. Після цього перший заступник уточнив у активіста за чиї кошти та в який термін це має бути зроблено. Андрій Лямін повторив, що дослідити всю територію не є можливим, тому потрібно переходити до конкретики. Та запропонував пройтися по кожному лоту та зробити висновки на основі тих даних, які мали активісти. У відповідь ще один із присутніх представників громадськості пояснив, що вони не експерти щоб давати висновки та запропонував створити спеціальну комісію.

Олександр Шамота запропонував не створювати гуртки за інтересами та знайти організацію з висновками якої погодяться всі. Андрій Лямін наголосив, що все ж спочатку треба визначитися із ділянками. Олександра Супряженко повторила, що будь-яка містобудівна документація має визначатися із врахуванням місць захоронень. Та запропонувала на роль дослідницької організації львівське КП "Доля".

Олександра Супряженко розповіла, що згідно із відповіддю СБУ до міської ради передавалися відомості про розстріли мирного населення в роки Другої світової. Андрій Лямін повторив, що за їх даними розстріли відбувалися на місці заводу за межами артскладів. Громадська активістка згадала роботи Віктора Дмитренка, його боротьбу за увіковічнення пам'яті загиблих та поправила Юрія Трегубова, в тому, що поховання можуть бути на місці споруд. Те, що Віктор Дмитренко вказував на конкретне місце розташування розстрільного рову за межами артскладів, створення меморіалу в північно-західній частині парку Скорботної матері, Олександра Супряженко не згадала. Хоча згодом наголосила, що дослідження мають бути чесними.

Андрій Лямін запропонував повернутися до ділянок з аукціону та запитав в яких із них зацікавлені активісти. Олександра Супряженко повторила, що у всіх. Юрій Трегубов ще раз наголосив на тому, що громадські діячі нічого не конкретизують. У відповідь Олександра Супряженко заявила, що там чотири види поховань.Зрештою розмова перейшла в суперечку.

В кінцевому рахунку Юрій Трегубов запропонував організувати виїзну нараду на артскладах. Із пропозицією погодилися всі сторони. Нараду призначили на 20 травня.

15 травня на місці, де в 2017 році віднайшли рештки людей, громадські активісти знову знайшли кістки. Ніяких робіт на території артилерійських складів з того часу не проводилися. Повідомлень про те, що два роки тому страшні знахідки було прибрано, немає. Найбільш ймовірно що це одні й ті самі рештки. Громадські діячі викликали поліцію. Заступник начальника відділу поліції №1 Олег Кропивка повідомив, що знайдено близько 50 кісток людського скелета. Цим похованням більше ніж 75 років, тобто вони відносяться до поховань часів Другої світової війни. Ряд кісток має ушкодження характерні для кульових пострілів. Хоча і зазначив, що поліція має встановити, по-перше, чиї це кістки. По-друге, яка їх давність. По-третє, чи є на них сліди кримінального характеру.

23 травня відбулася виїзна комісія стосовно питання забудови артскладів. Місцем її проведення був парк Скорботної матері. Серед присутніх були активісти, представники міської влади, жителі міста та журналісти. Пошукова група так і не приїхала. Було озвучено різні думки. Депутат міської ради та член правління ГО SavePoltava Юліан Матвійчук акцентував на тому, що міська влада говорить що в цих місцях є поховання, але не на землі, яку хочуть віддати під забудову. Громадські діячі вимагають спочатку провести дослідження. На його думку дослідження необхідно проводити, зокрема, за допомогою георадара. Олександра Супряженко повідомила, що пошукаова організація "Доля" не приїхала через брак коштів, але її представники в телефонній розмові повідомили, що без дослідницьких робіт на основі аерофотозйомки і так ясно, що потрібно будувати меморіал. Депутат Дмитро Сенчакович також погодився із тим, що потрібно провести дослідження за допомогою георадара, а якщо на якійсь ділянці буде виявлено поховання, то знайти її з аукціону. Перший заступник міського голови повідомив, що минулий орендар проводив георадарні дослідження та їх результат є у міської влади. Також він висловив підозру, що знайдені напередодні кістки були занадто чистими і це виглядає як диверсія. Директор Центру охорони та досліджень пам'яток археології Полтавської обласної ради В'ячеслав Шерстюк розповів, що по тим документам, які він переглядав, територія довоєнного цвинтаря не сходиться із землею аукціонних лотів. Він проводив археологічні дослідження на цій території 2006 року. Тоді його попереджали, що тут можуть бути рештки жертв розстрілів. Але вони на них не наштовхнулися. Та зауважив, що зараз дехто результатами їхньої роботи намагається підтвердити відсутність тут поховань. Але це неправильно, вони шукали зовсім інші об'єкти. Після дискусії комісія відвідала поле, де знайшли кістки. Знову знайшли рештки та викликали поліцію. На спірні земельні ділянки комісія так і не потрапила.

Також 23 травня в приміщенні Полтавського краєзнавчого музею за участі науковців, громади та журналістів відбулося засідання круглого столу на тему "Пушкарівський Яр" – відновлення історичної правди. Представники влади на захід не прийшли. На ній знову звучали загальновідомі факти, наголошувалося на необхідності проведення досліджень. Також на основі детального плану кварталу артилерійських складів із суміжними територіями, було представлено концепцію парку "Пушкарівський яр".

Проект передбачає Ротонду пам'яті загиблим за часи окупації по центру парку. Навколо дев'ять обелісків присвячених різним трагічним сторінкам історії України. Із них тільки три мають відношення до району і дві до самих артилерійських складів в їх південно-східні частині: обеліск на місці концентраційного табору( за ДПТ тут передбачено меморіальний комплекс) і пам'ятний знак похованим на цьому місці в ХІХ-ХХ століттях, мається на увазі старе кладовище (за ДПТ тут передбачено культову споруду). Обеліск на місці масових розстрілів хоч і максимально наближений до артилерійських складів, знаходиться в парку Скорботна матір трохи в стороні від того місця, де його пропонували розмістити дослідники, що займалися цим питанням.

10 червня значиться як дата створення ГО "Пушкарівський яр"

17 червня посол Ізраїлю в Україні Йоель Ліон звернувся до секретаря Полтавської міськради Олександра Шамоти з проханням не забудовувати територію колишніх артскладів, назвавши її Пушкарівським яром. Таким чином використавши у зверненні щойно створену, ніким не підтверджену назву.

22 червня в російській Новій газеті виходить матеріал під назвою "Их там нет". В якому розповідається про конфлікт навколо забудови колишніх артилерійських складів. Стаття починається зі слів

В мае 2017 года экскаватор «Полтававодоканала» рыл траншею на городском пустыре, что сохранил двойное название: Пушкаревский яр или Артиллерийские склады.

Окрім хибно вказаної дати, підрядника, до артилерійських складів застосовується створена активістами назва Пушкарівський яр та повідомляється, що це збережена назва.

26 червня відбулася двадцять четверта сесія Полтавської міської ради сьомого скликання. На неї знов прийшли громадські активісти, але цього разу із символікою Пушкарівського яру. Олександра Супряженко, яка очолила однойменне ГО, звернулася до депутатів із проханням не забудовувати артилерійські склади. Вона попросила депутатів не вживати до цієї території визначення «артсклади», а називати її «Пушкарівський яр». Також активістка заявила про необхідність встановлення там Меморіалу і навела слова Посла Ізраїлю в Україні та Головного раввіна в Україні, які закликали міських депутатів не робити наругу. У відповідь Олександр Шамота заявив, що питання земельного аукціону не містить території артскладів — лише проспект Вавілова. За його словами, депутати вирішили спочатку дослідити територію, щоб з'ясувати, де не можна будувати. З цього часу ЗМІ почали активно використовувати назву Пушкарівський яр, яка не виносилася на обговорення спеціалістів та громадськості.

13 липня голова ГО Пушкарівський яр Олександра Супряженко повідомила, що 18 липня до Полтави приїдуть дослідники. Пошуковими роботами займатиметься Всеукраїнська громадська організація «Союз “Народна пам’ять”». Також активістка повідомила, що вони вже отримали дозвіл від Міністерства культури на проведення пошукових земляних робіт на території Пушкарівського Яру. Але чомусь межі району досліджень були окреслені вулицями Пушкарівської, Остапа Вишні, Симона Петлюри та Гребінки. Та не включали північної частини артскладів. Чи була це помилка, чи свідоме рішення невідомо. Проте надалі багато ЗМІ зазначали артсклади саме в таких межах.