Пушкарівка (Полтава)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Пушкарівка — село в Україні, Полтавському районі Полтавської області. Розташоване на струмку Говтвянчик (права притока Ворскли). Знято із обліку як окремий населений пункт у зв'язку із включенням села у межі Полтави 21 вересня 1984 року [1]. Нині у межах обласного центру.

Пушкарівський Вознесенський монастир на карті 1745 року
Пушкарівка на карті 1916 року
Вознесенська церква Покровського монастиря після реставрації (2010)

Історія[ред.ред. код]

Коли 1641 року Полтава перейшла до польського полковника Станіслава Конєцпольського, навколо міста вже існували села Пушкарівка, Жуки, Павленки, Петрівка, Рибці, Супрунівка, Яківці та інші, що, на той час, належали українській козацькій старшині[2]. 1646 року частину Полтавщини, до якої належала і Пушкарівка, захопив Ярема Вишневецький.

Пушкарівка належала до Другої полкової сотні Полтавського полку [3]. На час ревізії 1732 року отаманом у Пушкарівці був Іван Дем'яненко, а осавульцем — Лукаш Селочко. Власником шинку у селі (єдиного козацького) був значковий товариш із добре знаним на Полтавщині прізвищем — Григорій Чуйкевич.

Гетьман Іван Мазепа десь після 1693 року надав писареві Полтавського полку Олександрові Чуйкевичеві с. Пушкарівку (16 дворів) [4].

1709 року, під час Полтавської битви, поблизу села стояли у резерві козаки І. Мазепи.

1721 року стараннями полковника Івана Черняка до Пушкарівки було перенесено всі споруди Полтавського Покровського монастиря. Тут він отримав назву Пушкарівського Покровського, а від 1762 року — Пушкарівського Вознесенського, після зведення Вознесенської церкви (49°34′49″ пн. ш. 34°29′45″ сх. д. / 49.58036° пн. ш. 34.495759° сх. д. / 49.58036; 34.495759).

На початку 19 ст. монастир був зліквідований, споруди його зруйновані, церкви розібрані, і залишилася єдина церква — Вознесенська.

На 1859 рік населення села становило 507 осіб, із них 244 чоловіка та 263 жінки[5]

На межі 90-х років 20 ст. була розпочата відбудова Пушкарівської церкви у нинішньому мікрорайоні Полтави Половки.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Адміністративно-територіальний поділ Полтавщини (1648-2012 рр.): Довідник з історії адміністративно-територіального поділу / Редкол.: Білоус Г.П., Білоусько О.А., Гудим В.В. та ін.; упоряд.: Васильєва Ю.О., Жук В.Н., Коротенко В.В. та ін. – Вид. друге, перероб. і доп.– Полтава: ТОВ «АСМІ», 2012.– С. 389.
  2. Полтава. Історичний нарис. — Полтава: Полтавський літератор, 1999. — 280 с, іл. + 24 с. вкл. ISBN 966-7462-22-6.
  3. В. М. Горобець. Структура врядування та соціальне дисциплінування в південних полках Гетьманату (за матеріалами ревізій Полтавського полку 1719, 1721 і 1732 рр.).— Український історичний журнал. — К.: «Дієз продукт», 2008. — Вип. 5, (№ 482). — С.
  4. Кривошея В.В. Козацька еліта Гетьманщини.— К.: ІПіЕНД імені І.Ф.Кураса НАН України, 2008.— С. 263.
  5. Списки населенныхъ местъ Россійской Имперіи, составленные и издаваемые Центральнымъ статистическимъ комитетом Министерства внутреннихъ дѣлъ. XXXIII. Полтавская губернія.— Санкт Петербургъ, 1862.—

Джерела[ред.ред. код]