Коручка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Коручка
Коручка пурпурова
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Однодольні (Liliopsida)
Порядок: Холодкоцвіті (Asparagales)
Родина: Зозулинцеві (Orchidaceae)
Підродина: Epidendroideae
Триба: Neottieae
Підтриба: Limodorinae
Рід: Коручка (Epipactis)
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Epipactis
EOL logo.svg EOL: 17835
IPNI: 29422-1
ITIS logo.svg ITIS: 43480
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 14457

Коручка (Epipactis) — рід багаторічних рослин родини Зозулинцеві. Деякі його представники використовуються як декоративні та лікарські культури.

Назва[ред.ред. код]

Вперше латинську назву роду Epipactis використав давньогрецький ботанік і філософ Теофраст. Він застосовував її не лише до сучасних представників роду, але й до інших видів орхідей. В подальшому цією ж системою користувались такі відомі ботаніки як Джованні Антоніо Скополі, Огюстен Пірам Декандоль, Віктор Альбрехт фон Галлер. Науковий опис роду вперше здійснено у 1757 році професором ботаніки Йоганном Ґотфрідом Цинном в його праці «Catalogus Plantarum Horti Academici et Agri Gottingensis».

Опис[ред.ред. код]

Трав'янисті рослини, що мають декілька прямих стебел, вкритих численними дрібними листками. Кореневища тонкі, повзучі, галузисті. Квітки численні, пониклі, на довгих або скручених квітконіжках, дрібні, переважно тьмяних кольорів, духмяні. Губа квітки видовжена, поділяється на дві долі: задню — гіпохілій, та передню — епіхілій. Гіпохілій зазвичай чашоподібно-вігнутий, його денце виділяє нектар; епіхілій майже плаский, з гладкими або зморшкуватими гребінцями при основі. Зав'язь пряма. Плід — суха коробочка з численним, дуже дрібним насінням.

Коручка темно-червона

Поширення[ред.ред. код]

Представники роду зростають в помірних та субтропічних районах Америки та Євразії; переважна більшість з них є морозостійкими. Поширені у лісах, вологих місцинах (болотах, морських дюнах), надають перевагу ґрунтам з високим вмістом вапна. Усі види утворюють мікоризу. Деякі завдяки їй мало залежать від освітлення і можуть утворювати безхлорофільні форми. Такі види можна впізнати по пурпуровому відтінку листя (наприклад, коручка пурпурова).

Epipactis gigantea
Коручка чемерникоподібна
Epipactis thunbergii

Систематика[ред.ред. код]

Класифікацію роду переглядали тричі: в 1842 році (Тіло Ірміш), у 1990-х роках (Карл Робач) і в 2005 році (Эріх Клайн).[1] Рід нараховує 72 види, з них в Україні відомі коручка болотна, темно-червона, чемерникоподібна, ельбська, дрібнолиста, пурпурова.

Види[ред.ред. код]

Гібриди[ред.ред. код]

  • Epipactis × amigoi (E. helleborine × E. kleinii)
  • Epipactis × barlae (E. helleborine × E. microphylla)
  • Epipactis × barreana (E. latina × E. muelleri)
  • Epipactis × breinerorum (E. helleborine subsp. helleborine × E. greuteri)
  • Epipactis × bruxellensis (E. helleborine × E. phyllanthes)
  • Epipactis × capellonensis (E. atrorubens × E. latina)
  • Epipactis × cardonneae (E. atrorubens × E. kleinii)
  • Epipactis × conquensis (E. cardina × E. kleinii)
  • Epipactis × gerbaudiorum (E. provincialis × E. tremolsii)
  • Epipactis × gevaudanii (E. helleborine × E. rhodanensis)
  • Epipactis × graberi (E. atrorubens × E. microphylla)
  • Epipactis × heterogama (E. atrorubens × E. muelleri)
  • Epipactis × nicolosii M.P.Grasso & Grillo (E. helleborine (L.) Crantz x E. meridionalis H.Baumann & R.Lorenz)
  • Epipactis × populetorum (E. helleborine × E. hispanica)
  • Epipactis × pupplingensis (E. atrorubens × E. palustris)
  • Epipactis × reinekei (E. helleborine × E. muelleri)
  • Epipactis × robatschii Gévaudan & P.Delforge (E. bugacensis Robatsch x E. atrorubens (Hoffm.) Besser subvar. borbasii)
  • Epipactis × schmalhausenii (E. atrorubens × E. helleborine)
    • Epipactis × schmalhausenii nothosubsp. fleischmannii (E. atrorubens × E. helleborine subsp. orbicularis)
    • Epipactis × schmalhausenii nothosubsp. schmalhausenii
  • Epipactis × schulzei
  • Epipactis × soguksuensis(E. helleborine × E. turcica)
  • Epipactis × stephensonii (E. helleborine × E. leptochila)
  • Epipactis × trikalana (E. helleborine × E. thessala)
  • Epipactis × vermionensis (E. gracilis × E. helleborine)

Синоніми[ред.ред. код]

  • Amesia A.Nelson & J.F.Macbr.
  • Arthrochilium Beck
  • Calliphyllon Bubani
  • Parapactis W.Zimm.

Джерела[ред.ред. код]

  1. Erich Klein: Versuch einer Gliederung der Gattung Epipactis ZINN (Orchidaceae-Neottieae). In: Journal Europäischer Orchideen 37 (1), 2005. AHO Baden-Württemberg, Stuttgart. S. 121–130.(нім.)

Посилання[ред.ред. код]