Корченов Олександр Іванович
 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Повне ім'я | Олександр Іванович Корченов | |||||||||||||||||||||||||||||||||
| Народження | 4 серпня 1949 | |||||||||||||||||||||||||||||||||
| Казань, РРФСР | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Смерть | 11 серпня 1979 (30 років) | |||||||||||||||||||||||||||||||||
| Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область, УРСР | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Поховання | Казань | |||||||||||||||||||||||||||||||||
| Громадянство |  СРСР
| |||||||||||||||||||||||||||||||||
| Позиція | півзахисник | |||||||||||||||||||||||||||||||||
| Інформація про клуб | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Поточний клуб | завершив кар'єру | |||||||||||||||||||||||||||||||||
| Юнацькі клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| «Трудові резерви» (Казань)
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
Олександр Іванович Корченов (узб. Aleksandr Ivanovich Korchenov / рос. Александр Иванович Корчёнов; нар. 4 серпня 1939, Казань, РРФСР — пом. 11 серпня 1979, Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область, УРСР) — радянський футболіст, півзахисник. Майстер спорту СРСР[1].
Життєпис[ред. | ред. код]
Вихованець футбольної школи «Трудові резерви» (Казань), тренер А. Дятлов. Потім займався в Нальчику у М. Сентябрьова та В. Кірша. У 1969 році був у складі команди класу «Б» «Чайка» (Зеленодольськ). У 1970 році провів три гри за казанський «Рубін» у першій групі класу «А» (D2). У тому ж році перейшов до команди класу «Б» (D4) «Енергія» (Чебоксари), з якої наступного року перейшов до «Автомобіліста» (Нальчик) з другої ліги. Наприкінці 1972 року В'ячеславом Соловйовим запрошений до ташкентського «Пахтакору». Тут розвинув свої якості — швидкісну гру, витривалість, чіткість у відборі м'яча; зміг взяти гру на себе, підключитися до атаки. Був неформальним лідером команди, 1977 року обраний капітаном[2]. У вищій лізі (1973-1975, 1978-1979) провів 126 матчів, відзначився трьома голами; у першій (1976-1977) — 70 матчів, 9 голів.
Учасник Спартакіади народів СРСР 1979 року у складі збірної Узбецької РСР.
Загинув разом із командою в авіакатастрофі над Дніпродзержинськом за тиждень після 30-річчя. Похований на міському цвинтарі Казані. Кенотаф встановлений на цвинтарі № 1 (Ташкент)[3].
Дружина Людмила. Сини Сергій (народився 1970 року) та Олександр (народився 1972 року)[4].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Двадцать пять лет назад в авиакатастрофе погибли футболисты ташкентской команды «Пахтакор». Архів оригіналу за 13 грудня 2019. Процитовано 13 грудня 2019.
- ↑ Вспоминая «Пахтакор-79»: Александр Корчёнов. Архів оригіналу за 13 грудня 2019. Процитовано 13 грудня 2019.
- ↑ ПАМЯТЬ. «ПАХТАКОР-79»: ПОМНИМ, ЧТИМ, ГОРДИМСЯ (рос.)
- ↑ «Пахтакор-79» — поклон Великим Игрокам. Архів оригіналу за 13 грудня 2019. Процитовано 13 грудня 2019.
Посилання[ред. | ред. код]
- Корченов Олександр Іванович на сайті transfermarkt.com (англ.)
- Корченов Олександр Іванович на сайті PlaymakerStats.com (англ.)
- Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
- Профіль гравця на сайті teams.by (рос.)