Костоправ Георгій Антонович
| Георгій Антонович Костоправ | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народився |
27 жовтня (9 листопада) 1903 Малоянісоль | |||
| Помер | 14 лютого 1938 (34 роки) | |||
| Громадянство | СРСР | |||
| Національність | румей, грек | |||
| Діяльність | поет, письменник | |||
| Заклад | Маріу́польський металургі́йний комбіна́т і́мені Ілліча́ | |||
| Мова творів | румейська, грецька, російська | |||
| Роки активності | 1931–1938 | |||
|
| ||||
Костоправ Георгій Антонович (27 жовтня (9 листопада) 1903, Малоянісоль — 14 лютого 1938) — румей, поет і письменник, засновник румейської літератури, національної літератури греків України, редактор маріупольської грецької газети «Колехтивістис», радник ЦК КПУ з питань нацменшин. Писав румейською, українською та російською мовами. [1].
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився в сім'ї волосного писаря. З 1910 року навчався у дворічній школі, потім у маріупольському реальному училищі. Перші вірші почав писати ще в першому класі російською мовою. За оцінкою самого автора в «Автобіографії» в 1915–1921 роках він писав дуже багато, але навесні 1921 року знищив всі вірші (до 20 зошитів) і щоденник за 1915–1918 роки.
У 1926 році покликаний до Червоної Армії, після демобілізації залишається в Маріуполі. З грудня 1927 року працює секретарем відділу кадрів на металургійному заводі ім. Ілліча.
З 1931 року Георгій Костоправ починає писати румейською мовою. 7 листопада 1931 року вперше мовою греків Приазов'я була опублікована в газеті «Колехтивістис» присвячена громадянській війні поема Костоправа «Ламбос» — етапна публікація, з якої бере свій початок грецька література нового часу.
У червні 1932 року стає співробітником літературної газети «Колехтивістис», випускає альманах «Неотита». Пізніше створює і очолює два літературних об'єднання поетів-початківців, які також пишуть румейською мовою. Серед його учнів Василь Галла, Антон Шапурма, Леонтій Кир'яков. Поступово у нього зав'язуються творчі контакти з Максимом Горьким, Максимом Рильським, Павлом Тичиною, Дем'яном Бєдним.
На Першому Всесоюзному з'їзді радянських письменників 1934 року Костоправа приймають до Спілки письменників СРСР. Членський квиток № 152 йому підписував особисто Максим Горький, який очолював СП.
З липня по листопад 1934 року працює над своєю другою поемою «Леонтій Хонагбей». В цій поемі використані історичні та легендарні матеріали з життя грецького народного поета-бідняка. Цього ж року поема друкується окремою книжкою.
У 1934 та 1935 роках бере участь у конференціях радянських письменників, які пишуть грецькою мовою, у Ростові-на-Дону.
Свою третю і останню поетичну збірку «Калімера, зісімо!» Костоправ видає 1937 року. До цієї збірки увійшли як авторські твори (ліричні твори, вірші на політичні теми), так і переклади творів М. Горького, О. Пушкіна, В. Маяковського, Т. Шевченка, М. Рильського та П. Тичини. 1963 року збірка виходить російською мовою.[2] Вперше переклав «Заповіт» Тараса Шевченка румейською мовою.[3]
У 1936 році одружується на Ользі Євгенівні Маслаковій.
Арештований в ніч з 23 на 24 грудня 1937 року в ході так званої «грецької операції». Розстріляний 14 лютого 1938 року. Реабілітований 1957 року.
Твори[ред. | ред. код]
- Автобіографія (1932)
- Τα προτα βιματα («Та прота вимата» — «Перші кроки»). Маріупіль: Укргоснацмениздат, 1933. — 96 с.)
- Поема Λεοντι Χοναγπεις («Леонтій Хонагбей»). Маріупіль: Укргоснацмениздат, 1934. — 80 с.)
- Καλιμερα, ζιςιμο! («Калімера, зісімо!» — «Добридень, життя!»). Маріупіль, 1937. — 96 с.
Повісті та п'єси для грецького театру в Маріуполі.
Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]
На батьківщині в селі Малоянісоль створено музей поета, в 1994 році відкрито пам'ятник знаменитому землякові, в ювілейні роки повсюдно проводяться масові пам'ятні заходи.
6 листопада 2003 року на честь 100-річчя від дня народження поета в Маріуполі на будівлі колишньої редакції газети «Колехтивістис» по проспекту Леніна, 35[4], урочисто відкрито пам'ятну дошку на честь Георгія Костоправа за участі фонду «Меморіал» та Федерації грецьких товариств України[5].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Кіор В. Трагічна загибель Георгія Костоправа ... // Зб. матер. НПК "Трагедія греків України в історичній пам'яті українців (80-і роковини репресивної "грецької операції"). 14.12.2017. Маріуполь. МДУ. 2017.
- ↑ Добропольская городская библиотека: К 110-летию со дня рождения Георгия Антоновича Костоправа. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 28 лютого 2015.
- ↑ Газета «День», Київ: «Тут моє коріння з рідною землею назавжди сплелось» К 100-летию со дня рождения поэта Георгия Костоправа. Архів оригіналу за 4 квітня 2015. Процитовано 28 лютого 2015.
- ↑ Мариуполь Советский. 1917–1941 годы. Архів оригіналу за 28 жовтня 2020. Процитовано 2 березня 2010.
- ↑ Ukraine's Ministry of Foreign Affairs condemns the Belarusian authorities’ actions in expelling students on political grounds. Архів оригіналу за 19 березня 2010. Процитовано 2 березня 2010.
Посилання[ред. | ред. код]
- Греки України
- Празднование 105 годовщины со дня рождения греческого поэта Георгия Костоправа
- К 100-летию со дня рождения поэта Георгия Костоправа [Архівовано 17 вересня 2008 у Wayback Machine.]
Джерела[ред. | ред. код]
- Захарова Г. Дело поэта Георгия Костоправа: (К 110-летию со дня рождения) / Галина Захарова. — Мариуполь : Азовье, 2013. — 136 с. — ISBN 978-611-504-4. — (рос.)
- Мазур П. Георгий Костоправ: поэт и гражданин / Павел Мазур. — Днепропетровск : Баланс-Клуб, 2003. — 184 с. — (Жизнеописание знаменитых греков Украины). — ISBN 966-8216-50-4. — (рос.)
- Мазур П. Последние пятьдесят дней: Г. А. Костоправ // Мазур П. За что, Господи?: Мариуполь, 1937 год: «Греческая операция» : сб. очерков. — Мариуполь : Азовье, 2007. — 108 с. — ISBN 966-8739-67-1. — (рос.)
- Манько М. Костоправи: До 100-річчя з дня народження [дружини поета, яка жила і похована у Сумах] Ольги Євгеніївни Костоправ / Михайло Манько // Ярмарок (Суми). — 2015. — №№ 20 ; 21 ; 22 ; 23. — С. 4 : фот.
- Манько М. Сумський слід грецького поета [Георгія Костоправа] / Михайло Манько // Ярмарок (Суми). — 2013. — № 45. — С. 3 : фот.