Маріупольський грецький театр
| Маріупольський грецький театр | ||||
|---|---|---|---|---|
|
47°05′39″ пн. ш. 37°33′21″ сх. д. / 47.09432900002777700° пн. ш. 37.55584900002777715° сх. д.Координати: 47°05′39″ пн. ш. 37°33′21″ сх. д. / 47.09432900002777700° пн. ш. 37.55584900002777715° сх. д. | ||||
| Адреса |
Мариуполь, проспект Мира, дом 24 | |||
| Відкрито | 1932 | |||
| Закрито | 1938 | |||
| Ідентифікатори і посилання | ||||
 | ||||
|
| ||||
 | Ця стаття містить інформацію, яку треба перевірити на наявність недостовірних фактів і хибних даних. |
Маріупольський грецький театр був заснований 1878 року.[1][2] Фінансову допомогу надав заможний купець Василь Шаповалов[3], що належав до роду урзуфських Шаповалових[4].
Діяв театр у колишньому приміщенні Російського театру по проспекту Леніна. Будівля не збереглась, проте на будинку № 24 встановлено меморіальну дошку[5].
Історія[ред. | ред. код]
У 20-ті роки 20 століття в СРСР була розгорнута політика коренізації. Відтак створюється грецька газета «Колехтивістис», приділяється увага розвитку мережі початкових і середніх грецькомовних шкіл, організуються грецькі відділення в технікумах, проводиться реформа грецької мови.
Поряд з питаннями освіти, велике значення надавалося створенню суспільно-просвітницьким об'єднанням греків, в першу чергу — клубів і драматичних гуртків. Особливий розвиток серед греків отримало істинно грецьке мистецтво — театральне. 1933 року у Маріуполі був створений грецький театр з ініціативи румейського поета Г. А. Костоправа[6], який сам писав для театру п'єси. Так само писав і перекладав для свого театру його завліт Данило Теленчі.
Через те, що серед греків Приазов'я поширені дві мови — урумська та румейська — режисери і сценаристи виробили своєрідну мову-койне, щоб п'єси стали зрозумілими будь-кому. Сценаристи театру перекладали на грецьку класику, зокрема Мольєра, Пушкіна, радянських драматургів. На сцені театру ставили й трагедії Софокла. Потім почали писати власні п'єси про життя робітників і селян.
Із жовтня 1933 р. колектив театру готує виставу «Роман-середній» за п'єсою Миколи Куліша «Прощай, село» в перекладі Г. Костоправа. Прем'єра вистави відбулася 5 червня 1934 року в Зимовому театрі в Маріуполі[7].
У 1936—37 рр. театр брав участь у Першій та Другій обласних олімпіадах робітничо-колгоспних театрів Донеччини. В його репертуарі тоді були вистави «Платон Кречет» за однойменною п'єсою О. Корнійчука та «Маленькі трагедії» О. Пушкіна[7].
Після згортання коренізації 1937 року театр було закрито, а більшість його співробітників репресовано[8].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ История Мариуполя. Архів оригіналу за 5 серпня 2010. Процитовано 20 січня 2010.
- ↑ Мариуполь – События и Даты. Архів оригіналу за 20 червня 2009. Процитовано 20 січня 2010.
- ↑ Основатель Мариупольского театра. Архів оригіналу за 9 липня 2010. Процитовано 2 березня 2010.
- ↑ Греки України. Архів оригіналу за 6 травня 2014. Процитовано 2 березня 2010.
- ↑ В прошлом веке Мариуполь еще говорил по-гречески
- ↑ З історії родини Теленчі. Архів оригіналу за 8 січня 2009. Процитовано 20 січня 2010.
- ↑ а б До історії Маріупольського державного грецького театру // Кіно-Театр. — 2000. — № 5 (31). — С. 29 : фот.
- ↑ Приазовская Эллада[недоступне посилання з липня 2019]
Джерела[ред. | ред. код]
- Гончарук К. Грецький театр України 1920-1930-х років: світло та тіні / К. Гончарук // Київська старовина. — 2002. — № 2. — С. 75—82.
- Захарова Г. Расстрелянный греческий театр: к 80-летию основания Мариупольского Государственного греческого театра / Г. Захарова. — Мариуполь: Новый мир, 2012. — 124 с. — (рос.) — ISBN 978-966-2572-32-2
- Помазан В. І на півстоліття народ онімів! [про нищення грецького театру в результаті «грецької операції» НКВС 1937 року] / Вікторія Помазан // Эллины Украины. — 2019. — дек. — С. 6.
- Проценко А. Д. Годы, спектакли, трагедия. Из истории первого Государственного греческого рабоче-колхозного театра в Мариуполе / А. Д. Проценко. — Мариуполь : Мариупольское общество греков, 1999. — 72 с. — (рос.)
- Узбек Е. Мариупольский государственный греческий рабоче-колхозный театр / Елена Узбек, Мария Пирго // Эллины Украины. — 2020. — окт. — С. 8—10 ; нояб. — С. 8—10 : фот. — (рос.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Демідко О. Зимовий театр Маріуполя: історія однієї втраченої будівлі. (дата перегляду: 17.01.2022)
- Демідко О. Театральне мистецтво північноприазовських греків в історичній ретроспективі. (дата перегляду: 17.01.2022)
- Кудрина Л. «Расстрелянный греческий театр» в трагических судьбах артистов [рец. на книгу Галины Захаровой]. (рос.) (дата перегляду: 17.01.2022)
- Помазан В. Державний грецький національний театр в Маріуполі. (дата перегляду: 17.01.2022)
- Проценко А. Д. Державний грецький національний театр в Маріуполі. Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — ISBN 966-02-2074-X. (дата перегляду: 17.01.2022)
| |||||||
