Кострюков Микола Григорович
| Микола Григорович Кострюков | |||
|---|---|---|---|
 | |||
| Народження |
3 травня 1924 в станиці Камишевська Цимлянського району Ростовської обл., РФ | ||
| Смерть |
19 жовтня 1984 (60 років) місто Новошахтинськ Ростовської обл., РФ | ||
| Поховання | Новошахтинськ | ||
| Країна |
 СРСР | ||
| Рід військ | піхота | ||
| Роки служби | 1942–1946 | ||
| Звання | гвардії сержант | ||
| Командування | відділенням 6-ї роти 2-го стр. батальйону 212-го гвардійського стрілецького полку 75-ї Бахмацької двічі Червонозоряної ордена Суворова гвардійської стрілецької дивізії | ||
| Війни / битви | Радянсько-німецька війна | ||
| Нагороди |
| ||
Кострюков Микола Григорович (3.05.1924 — 19.10.1984) — учасник Радянсько-німецької війни, командир відділення 6-ї роти 2-го стр. батальйону 212-го гвардійського стрілецького полку 75-ї Бахмацької двічі Червонозоряної ордена Суворова гвардійської стрілецької дивізії 30-го стрілецького корпусу 60-ї Армії Центрального фронту, Герой Радянського Союзу (17.10.1943), гвардії сержант[1].
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 3 травня 1924 року у в станиці Камишевська Цимлянського району Ростовської обл., РФ. Освіта початкова середня. Працював горноробочим шахти в м. Новошахтинськ Ростовської обл.
В Червоній Армії з серпня 1942 року. На фронті з березня 1943 года. Командир відділення 6-ї роти 2-го стрілецького батальйону 212-го гвардійського полку 75-ї Бахмацької двічі Червонозоряної ордена Суворова гвардійської стрілецької дивізії.
Особливо відзначився при форсуванні ріки Дніпро північніше Києва восени 1943 року, у боях при захопленні та утриманні плацдарму на правому березі Дніпра в районі сіл Глібівка та Ясногородка (Вишгородський район Київської області). 23 вересня 1943 року у складі взводу молодшого лейтенанта Г. Г. Яржина форсував Дніпро в районі села Ясногородка Вишгородського району Київської області. Брав участь у захопленні пароплава «Миколаїв» і баржі з військово-інженерним вантажем.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 17 жовтня 1943 року за мужність і героїзм проявлені при форсуванні Дніпра і утриманні плацдарму гвардії сержанту Кострюкову[2] Миколі Григоровичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка»[3].
Після війни демобілізувався, повернувся в рідную станицю Камишевську[4], потім переїхав в м. Новошахтинськ, де жив і працював до кінця життя.
Нагороди[ред. | ред. код]
- медаль «Золота Зірка» № 8888 Героя Радянського Союзу (17 жовтня 1943)
- Орден Леніна
- Медалі
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Посада та військове звання подані на дату здійснення подвигу
- ↑ В Указі прізвище «Кострюков» помилково написано «Костріков»
- ↑ http://www.podvignaroda.mil.ru/ [Архівовано 9 жовтня 2015 у Wayback Machine.] ЦАМО фонд 33 опись 682525 ед. хран 48 запись 12057300(рос.)
- ↑ Они прославили Цимлу [Архівовано 23 липня 2011 у Wayback Machine.](рос.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Кострюков Николай Григорьевич [Архівовано 1 лютого 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
- Они прославили Цимлу[недоступне посилання з квітня 2019] (рос.)
- Герои Советского Союза — уроженцы Дона [Архівовано 2 листопада 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
- Список Героев Советского Союза (Ростовская область)[ru] (рос.)
Література[ред. | ред. код]
- Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М.: Воениздат, 1987. — Т. 1 /Абаев — Любичев/. — 911 с. — 100 000 экз. — ISBN отс., Рег. № в РКП 87-95382(рос.)
- Днепр — река героев. — 2-е изд., доп. — Киев: Изд. полит. лит Украины, 1988. — ISBN 5-319-00085-5(рос.)
- О войне и товарищах. Сборник воспоминаний. — Красноград: АО «КМП», 1996. — 208 с. с илл. — 950 экз. [Архівовано 19 лютого 2020 у Wayback Machine.](рос.)
| |||||||
