Яржин Генріх Генріхович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Генріх Генріхович Яржин
Яржин Генріх Генріхович Герой Радянського Союзу.JPG
Народження 11 квітня 1924(1924-04-11)
Ленінград, зараз Санкт-Петербург, РФ.
Смерть 25 вересня 1943(1943-09-25) (19 років)
біля села Ясногородка (Вишгородський район Київської області)
Громадянство СРСР СРСР
Рід військ стрілецькі війська
Освіта Saint Peter's School[d]
Роки служби 1941–1943
Звання гвардії молодший лейтенант
Командування взводом 6-ї стрілецької роти 212-го гвардійського стрілецького полку 75-ї Бахмацької двічі Червонозоряної ордена Суворова гвардійської стрілецької дивізії
Війни / битви Радянсько-німецька війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна

Яржин Генріх Генріхович (*11.04.1924 — †25.09.1943) — радянський офіцер, учасник Радянсько-німецької війни, командир взводу 6-ї стрілецької роти 212-го гвардійського стрілецького полку 75-ї Бахмацької двічі Червонозоряної ордена Суворова гвардійської стрілецької дивізії 30-го стрілецького корпусу 60-ї армії (СРСР) Центрального фронту, Герой Радянського Союзу (17.10.1943), гвардії молодший лейтенант[1].

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 11 квітня 1924 року року у Ленінграді. Закінчив 22-гу середню школу Куйбишевського р-ну, працював судовим мотористом в Кронштадті.

Вступив добровільно в Народне ополчення у 1941 році. Воював під Ленінградом, був поранений, після лікування працював у колгоспі «Остахово» (в Кубено-Озерськім районі Вологодської області)[2].

У 1942 році призваний в армію. Закінчив Пуховичське пехотне училище[3] у 1943 році. З 4 вересня 1943 року командир взводу 6-ї стрілецької роти 212-го гвардійського стрілецького полку 75-ї Бахмацької двічі Червонозоряної ордена Суворова гвардійської стрілецької дивізії.

Особливо відзначився при форсуванні річки Дніпро та утриманні плацдарму на північ від Києва у вересні 1943 року. 23 вересня його взвод першим форсував Дніпро, захопив пароплав та баржу, чим забезпечив переправу частин дивізії. В бою на плацдармі на правому березі Дніпра біля села Ясногородка (Вишгородський район Київської області) проявия мужність і хоробрість. Загинув у бою 25 вересня.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 17 жовтня 1943 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецько-фашистськими загарбниками і проявлені при цьому мужність і героїзм гвардії молодшому лейтенантові Яржину Генріху Генріховичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу (посмертно)[4].

Разом зі своїм командиром звання Героя Радянського Союзу удостоєні 13 бійців його взводу: Анісенков В. І. (посмертно), Волошин І. А. (посмертно), Галкін І. М., Єршов О. І. (загинув 11.01.1944), Кострюков М. Г., Красильніков Г. І. (посмертно), Крикуненко В. О. (посмертно), Мартинов І. С. (посмертно), Мичко І. І. (загинув у грудні 1943), Панженський О. О., Степанов М. П., Чернов П. М. (посмертно), Яценко П. Г..

Г. Г. Яржин похований у в селі Ясногородка (Вишгородський район Київської області).

Нагороди[ред. | ред. код]

Пам'ять[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Посада та військове звання подані на дату здійснення подвигу
  2. http://nason.ru/znamenit/2121/ads_user/nason_ny.swf Знаменитые люди Вологды (рос.)
  3. http://www.pravdasevera.ru/?id=1049240756 Правда Севера (рос.)
  4. http://www.podvignaroda.mil.ru/ Архівовано 29 липень 2012 у WebCite ЦАМО — Фонд 33, опись 682525, ед. хран 48 запись 12057300(рос.)

Посилання[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]