Кос Михайло (офтальмолог)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кос Михайло
Народився1 грудня 1863(1863-12-01)
Комарно, Львівська область, Україна
Помер12 лютого 1930(1930-02-12) (66 років)
Діяльністьвійськовий лікар
ЧленствоНаукове товариство імені Шевченка

Ко́с Миха́йло (1 грудня 1863, Комарно — 12 лютого 1930, Перемишль) — перший українець лікар-окуліст на Галичині, член НТШ, автор численних публікацій у фахових журналах та періодиці, а також мандрівних нотаток з подорожей по Європі, Азії та Північній Африці, член-засновник Українського Лікарського Товариства, член багатьох українських центральних і місцевих товариств.

Біографія

[ред. | ред. код]
Докладніше: Коси (рід)

Освіта

[ред. | ред. код]
1873 р. — Закінчив третій клас початкової польської школи (м. Комарно)
1882 р. — Випускник Львівської української академічної гімназії.
18821888 рр. — Навчався на медичному факультеті Краківського університету.
1889 р. — Стажувався у Граці і Відні, приятелі і знайомі звикли його називати «ходячою енцикльопедією».

Кар'єра

[ред. | ред. код]

18891917 рр. — Військовий лікар австрійської армії, полковник, нагороджений хрестом Франца-Йосифа та іншими військовими нагородами у 1916-1918 рр.

Меценат

[ред. | ред. код]

Регулярно жертвував на усі українські товариства (наприклад у 1911 р. 120 корон на українську приватну школу ім. М. Шашкевича в Перемишлі), власну бібліотеку постійно уприступнював українським студентам, а згодом подарував Товариству наукових викладів імені Петра Могили у Перемишлі.

Поліглот

[ред. | ред. код]

Знав польську, німецьку, англійську, французьку, італійську, російську, сербську мови та їдиш.

Приятель Є. Чикаленка. За політичними поглядами — прихильник гетьманської орієнтації та ідеології В. Липинського. Залишив щоденники і записні книжки періоду Першої світової війни (нім. мовою, зберігаються у відділі рукописів Львівської бібліотеки АН України). В часи війни внаслідок доносів сусідів потерпав від австрійської влади, що, як «небезпечному», не дозволила жити в місті й переслідувала його. Відзначався незвичайною гуманністю і совісністю. За спогадами сучасників «лічив і вчив, виховував».

Надруковані праці

[ред. | ред. код]
  • «Про скіяскопію» // Збірник математично-природописно-лікарської секції НТШ. — Т.5, випуск 2. — 1899.
  • «Очні хороби новобранців» // Збірник математично-природописно-лікарської секції НТШ. — Т.9. — 1903.
  • «Ліченє трахоми і других запалень» // Збірник математично-природописно-лікарської секції НТШ. — Т.9. — 1903.
  • Брошура «Трахома» (1907, Перемишль).
  • Брошура «Про полові справи» (1908 та 1912, Львів; 1941, Вінніпег)
  • «Уживанє окулярів» // «Діло». — № 74 -1900.
  • «Очна катаракта» // «Діло». — № 148—1901.
  • «Зизоокість» // «Діло». — № 187—188 -1901.
  • «Історія окулярів» // «Діло».- № 65-66-67. -1902.
  • «Щіпленє віспи» // «Діло».- № 253—255,257,258,261,262. -1903.
  • «Невражливість на хороби» // «Діло».- № 291-292. -1903.
  • «Більмо» // «Діло».- № 187. -1904.
  • «Деструкцийний інстинкт» // «Діло».- № 44. -1905.
  • «Мануїл Гарсія» // «Діло».- № 65. -1905.
  • «Надзорість у дітей» // «Українська хата».- № 1. -1905.
  • «Медицина перед 4000 літ» // «Діло».- № 129. -1906.
  • «Чому звізди мають „звіздистий“ вигляд» // «Діло».- № 11. -1907.
  • «Куряча сліпота» // «Діло».- № 182. -1910.
  • «Henri Dunant» // «Діло».- № 290—291. -1910.
  • «Лікарський гонорар» // «Діло».- № 29. — 8 лютого 1910.
  • «Воєнна слава» // «Діло».- № 249. -1912.
  • «Про скалічення очей» // «Український голос» (Перемишль). — № 25. — 29 серпня 1920.
  • «Про лікарську поміч» // «Український голос» (Перемишль). — № 26. — 5 вересня 1920.
  • «Чи варто пускати кров і коли?» // «Український голос» (Перемишль). — № 31. — 18 жовтня 1920.

Посилання

[ред. | ред. код]