Коукал мінданайський
| Коукал мінданайський | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
.jpg) | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Centropus melanops Lesson, 1830[2] | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Коука́л мінданайський[3] (Centropus melanops) — вид зозулеподібних птахів родини зозулевих (Cuculidae)[4]. Ендемік Філіппін[5].
Опис[ред. | ред. код]
Довжина птаха становить 42-48 см, самці важать 195-237 г, самиці 182-265 г. На обличчі чорна "маска", решта голови, шия, верхня частина спини і груди блідо-охристі. Крила коричневі, решта нижньої частини тіла чорна, хвіст чорний, блискучий. Райдужки червоні, дзьоб і лапи чорні.
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Мінданайські коукали мешкають на островах Мінданао, Бохоль, Лейте, Самар, Біліран, Басілан, Дінагат і Сіаргао[en]. Вони живуть у вологих рівнинних тропічних лісах і в деградованих лісах. Ведуть переважно наземний спосіб життя, живляться комахами та іншими безхребетними, яких шукають на землі. Не практикують гніздовий паразитизм. Гніздо закрите, робиться з трави. В кладці від 3 до 5 яєць, інкубаційний період триває 14 днів. Насиджують і самиці, і самці.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Centropus melanops. Архів оригіналу за 28 червня 2021. Процитовано 19 червня 2022.
- ↑ R. P. Lesson: Traité d'ornithologie, ou, Tableau méthodique des ordres, sous-ordres, familles, tribus, genres, sous-genres et races d'oiseaux: ouvrage entièrement neuf, formant le catalogue le plus complet des espèces réunies dans les collections publiques de la France. F. G. Levrault, Paris. Bd. 1, S. 137, 1830. Biodiversity Library [Архівовано 16 жовтня 2021 у Wayback Machine.]
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Turacos, bustards, cuckoos, mesites, sandgrouse. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 17 листопада 2021. Процитовано 19 червня 2022.
- ↑ Payne, R.B. (2005). The Cuckoos. Oxford University Press. ISBN 0-19-850213-3.
Джерела[ред. | ред. код]
- Johannes Erhitzøe, Clive F. Mann, Frederik P. Brammer, Richard A. Fuller: Cuckoos of the World. Christopher Helm, London 2012, ISBN 978-0-7136-6034-0.
|
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |